|
Версія для друку На головну Пам’ятник Василю Стусу Михайло ГУБАШ. В
КРАМАТОРСЬКУ на Донеччині встановлено пам’ятник видатному поету-дисиденту,
борцю за волю України, який загинув у радянських таборах, Герою України Василю
Стусу. Скульптурну
композицію встановили на перетині вулиць Дружби і Василя Стуса. Вона
складається з арки з витесаними на ній уривками віршів Стуса та металевої
дошки. На її лицевому боці — портрет поета, а на зворотному — цитата з його
вірша: «Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя». Ініціатором
встановлення пам’ятника став Клуб підприємців Краматорська. Меценатами стали
відомі у місті благодійники — Ірина та Володимир Сергієнки (завод «Донмет»),
автор скульптурної композиції — заслужений художник України краматорець
В’ячеслав Гутиря у співдружності з колегою і земляком Сергієм Друзякою. Життєвий
шлях Василя Стуса, який народився на Вінниччині, нерозривно пов’язаний із
Донеччиною. В обласному центрі (тоді м. Сталіно) він закінчив середню школу зі
срібною медаллю, затим — історико-філологічний факультет Донецького
педагогічного інституту з червоним дипломом. У 1961-1963 роках працював
учителем української мови та літератури в середній школі №23 нині окупованої
Горлівки. Затим — літературним редактором українськомовної частини редакції газети
«Соціалістичний Донбас», аж доки не вступив до аспірантури Інституту літератури
ім. Т. Шевченка Академії наук УРСР у Києві. На урочистий
захід, присвячений встановленню пам’ятника видатному українцю, зібрались
кількасот краматорців і гостей міста. «Це повернення до нашої історії,
повернення до наших героїв, які вже тоді боролися за нашу свободу», — зазначила
у своєму виступі Ірина Сергієнко. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Коли на модернізацію грошей шкода ЧитатиУ
ВІВТОРОК на хімічному заводі «Рівнеазот» у Рівному сталася аварія. В ОДА
заявили, що зупинився агрегат цеху азотної кислоти і в повітря витекли нітрозні
гази. Місто накрила хмара рудого диму. На щастя, жертв і постраждалих нема, але
жителі неабияк налякані «лисячими хвостами» в небі. Влада міста запевняє,
буцімто допустимої концентрації газу у повітрі не перевищено. Однак головним
ризиком подібної аварії є випадання кислотних дощів, кажуть агрохіміки.
Гідрометцентр, утім, зазначив, що станом на 6-ту ранку 21 липня загрози
населенню та довкіллю немає, проте перебувати під дощем без парасольки також не
радить. Глава МВС Д. Монастирський оприлюднив можливу причину аварії:
невідповідність матеріалу трубопроводу заявленим характеристикам виробника або
корозія ділянки (підприємство працює з 1969 року, а капітальний ремонт із
заміною трубопроводів за останні десятиліття не відбувався).
Риба шукає, де глибше ЧитатиДИРЕКТОР
Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Е. Лібанова оцінює
число українських мігрантів, які проживають за кордоном, щонайменше три і
щонайбільше п’ять міль-йонів осіб. Люди, каже вчена, переїжджають туди, де
ліпші умови для життя. І справа не в можливості отримувати більше грошей.
Українці виїжджають тому, вважає Е. Лібанова, що не бачать свого майбутнього на
Батьківщині. На її думку, повернути людей додому може впевненість, що країна
рухається в правильному напрямку. Якщо вона, звісно, з’явиться.
Уже не годувальниця? ЧитатиУКРАЇНА
віддавна славилася родючими землями і сприятливими умовами для ведення сільського
господарства: м’який клімат, достатня кількість опадів. Але це все вже
незабаром може залишитися у спогадах. Глава Мінагрополітики Р. Лещенко заявив,
що через глобальні зміни клімату середньорічна температура у нас зросла більш
як на 1 градус за 10 років і кліматичні зони значно зсунулися на північ. Якщо
так триватиме і далі, 2/3 території України перетворяться на зону ризикованого
землеробства. Загрози для сільського господарства величезні: зниження
продуктивності виробництва, втрати стійкості екосистем, у підсумку — погіршення
рівня життя людей. Аби втриматися, вважає міністр, слід перейти до ощадливіших
засобів обробітку ґрунту, збільшити частку органічної продукції, розбудувати
системи зрошення і меліорації і, звісно, відновлювати лісосмуги й не допускати
розорювання природоохоронних територій.
Сумна статистика ЧитатиЗА ДАНИМИ Держстату, у травні померли
57,29 тисячі осіб — на 28,2% більше, ніж торік. Загалом від початку року
зареєстровано 299,96 тис. смертей, що на 25% перевищує показники минулого року.
При цьому кількість новонароджених у травні скоротилася на 12,8% проти
торішнього останнього весняного місяця і становить близько 20,6 тис. Загалом за
п’ять місяців з’явилося на світ 109,63 тис. дітей — на 5,5% менше, ніж торік.
Число населення станом на 1 червня 2021 року у Держстаті оцінюють у 41 млн
408,2 тисячі осіб. Це на 377,6 тис. (на 0,9%) менше, ніж 2020-го.
Насувається нова хвиля ЧитатиКОРОНАВІРУС
останнім часом пригальмував свій рух країною: приміром, за добу, 21 липня,
зареєстровано 726 випадків, одужала 501 особа, померла 21, і це стабільні
показники. Однак загроза не минула. Національна академія наук України провела
дослідження, з результатів якого випливає, що виникнення «вибухових темпів»
захворюваності подібно до того, як це сталося у деяких країнах із поширенням
штаму «Дельта», цілком імовірне. Упродовж останнього тижня зросли одразу три
ключові епідемічні показники: кількість позитивних ПЛР-тестів, нових
госпіталізацій і зареєстрованих випадків. Тим часом 21 липня розпочався 5-й
етап вакцинації: отримати щеплення може будь-хто охочий. За весь час пандемії
коронавірус виявили у 2 246 656 громадян, одужали 2 183 003 особи, померли 52
790 чоловік.
У тіні — мільярди ЧитатиМІНІСТР
економіки О. Любченко заявив, що торік 11,3 млн громадян отримали офіційну заробітну
плату, а 11 мільйонів не показали жодного доходу. У країні живуть понад 11 млн
пенсіонерів, чиї виплати залежать від легально працюючих громадян. Отож у нас
виходить, що один офіційний робітник утримує двох непрацюючих, котрі однаково
користуються суспільними благами. Тіньова зарплата, порахував міністр,
становить близько пів трильйона гривень.
|