|
Версія для друку На головну «Монобільшість» керована, опозиція активна Марина ТІШКОВА. Не
змогли депутати натішитися «канікулами»: на вимогу В. Зеленського у вівторок
було скликане позачергове засідання. Втім, Голова ВР Д. Разумков попередив
колег, що відриватися від своїх справ треба буде кілька разів: заплановане
урочисте засідання з приводу 30-річчя Незалежності,
також можливі позачергові сесії. НЕОБХІДНІСТЬ скликати позачергове засідання виникла у
зв’язку з постановами про скасування рішень про прийняття законопроєктів, які
стосувалися судової реформи (щодо Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої
ради правосуддя) і реформи Укроборонпрому. Їх було зо два десятки авторства
депутатів різних фракцій і груп, котрі критикують вищезазначені ініціативи. Змогли
прийти в сесійну залу на вимогу Президента лиш… 99 членів парламенту. З них, що
цікаво, лише 67 «слуг» із 243. У решти фракцій (крім «ОПЗЖ», звісно) та
об’єднань, утім, відвідуваність була не ліпша. Від «Голосу» прийшли троє
«чергових», по кілька чоловік із депутатських груп «Довіра» та «Партія «За
майбутнє». Лише від «Європейської солідарності» та «Батьківщини» прийшли по
половині депутатів. Чого, однак, вистачило, щоб провалити постанови, а саме
цього прагнула команда влади. Тепер буде
реформований оборонно-промисловий комплекс: державні та казенні оборонні
підприємства, які входять до структури Укроборонпрому, перетворять на
господарські товариства. Сам концерн стане акціонерним товариством, 100% акцій
якого володітиме держава, та виконуватиме роль такого собі корпоративного
центру. Така перебудова загалом зачепить 137 підприємств Укроборонпрому, 21 із
яких розташоване на тимчасово окупованих територіях. Усі кошти від реалізації
надлишкового та непрофільного майна оборонно-промислового комплексу, як
заявлено, підуть на потреби оборонних заводів. Також
реформування чекає на Вищу раду правосуддя: нагадаємо, парламент ухвалив у
другому читанні законопроєкт, яким передбачається перевірка на доброчесність
членів Вищої ради правосуддя за участі міжнародних експертів, що матимуть
вирішальний голос. Також зміниться порядок притягнення суддів до дисциплінарної
відповідальності. Коментуючи майбутню реформу, політологи зауважують: якщо
раніше суди при всіх проблемах і недоліках були таки наші, українські, то тепер
однією з трьох гілок влади фактично керуватимуть закордонні «куратори». Нинішня,
п’ята, сесія Верховної Ради IX скликання офіційно завершується сьогодні.
Впродовж неї парламент розглянув майже 700 законопроєктів, з яких 170 ухвалено
в цілому та 110 — у першому читанні. Наступна сесія, «зимова», розпочнеться 7
вересня і триватиме до 21 січня 2022 року. Комітет виборців України,
прискіпливо стежачи за роботою депутатів, повідомив, що 27 народних обранців
пропустили понад 90% голосувань, а двоє не проголосували жодного разу протягом
сесії. Найактивнішими були члени фракцій «Слуги народу» та «Європейської
солідарності» (пересічно участь у голосуваннях брали 84% перших та 79% других).
Що цілком закономірно. Пропрезидентська політсила налаштована на утримання
рейтингів та популярності, а опозиційна — на долучення нових прихильників. Оцінюючи
загальну роботу парламенту, деякі політологи дійшли висновку, що вона була
досить результативна. Втім, не можна не помітити керованість «монобільшістю» з
боку Офісу президента. Власне, її й збирали саме для цього (як заявив свого
часу у зверненні до В. Зеленського усунений від президентського «тіла» його
фактичний творець А. Богдан, «сконцентрували демократичним шляхом абсолютну
владу у країні»). Руками «слуг» також, підсумовують, Главі держави вдалося
остаточно закріпитися в уряді, адже А. Авакова на посаді міністра внутрішніх
справ змінив член «монобільшості» Д. Монастирський. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Коли на модернізацію грошей шкода ЧитатиУ
ВІВТОРОК на хімічному заводі «Рівнеазот» у Рівному сталася аварія. В ОДА
заявили, що зупинився агрегат цеху азотної кислоти і в повітря витекли нітрозні
гази. Місто накрила хмара рудого диму. На щастя, жертв і постраждалих нема, але
жителі неабияк налякані «лисячими хвостами» в небі. Влада міста запевняє,
буцімто допустимої концентрації газу у повітрі не перевищено. Однак головним
ризиком подібної аварії є випадання кислотних дощів, кажуть агрохіміки.
Гідрометцентр, утім, зазначив, що станом на 6-ту ранку 21 липня загрози
населенню та довкіллю немає, проте перебувати під дощем без парасольки також не
радить. Глава МВС Д. Монастирський оприлюднив можливу причину аварії:
невідповідність матеріалу трубопроводу заявленим характеристикам виробника або
корозія ділянки (підприємство працює з 1969 року, а капітальний ремонт із
заміною трубопроводів за останні десятиліття не відбувався).
Риба шукає, де глибше ЧитатиДИРЕКТОР
Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Е. Лібанова оцінює
число українських мігрантів, які проживають за кордоном, щонайменше три і
щонайбільше п’ять міль-йонів осіб. Люди, каже вчена, переїжджають туди, де
ліпші умови для життя. І справа не в можливості отримувати більше грошей.
Українці виїжджають тому, вважає Е. Лібанова, що не бачать свого майбутнього на
Батьківщині. На її думку, повернути людей додому може впевненість, що країна
рухається в правильному напрямку. Якщо вона, звісно, з’явиться.
Уже не годувальниця? ЧитатиУКРАЇНА
віддавна славилася родючими землями і сприятливими умовами для ведення сільського
господарства: м’який клімат, достатня кількість опадів. Але це все вже
незабаром може залишитися у спогадах. Глава Мінагрополітики Р. Лещенко заявив,
що через глобальні зміни клімату середньорічна температура у нас зросла більш
як на 1 градус за 10 років і кліматичні зони значно зсунулися на північ. Якщо
так триватиме і далі, 2/3 території України перетворяться на зону ризикованого
землеробства. Загрози для сільського господарства величезні: зниження
продуктивності виробництва, втрати стійкості екосистем, у підсумку — погіршення
рівня життя людей. Аби втриматися, вважає міністр, слід перейти до ощадливіших
засобів обробітку ґрунту, збільшити частку органічної продукції, розбудувати
системи зрошення і меліорації і, звісно, відновлювати лісосмуги й не допускати
розорювання природоохоронних територій.
Сумна статистика ЧитатиЗА ДАНИМИ Держстату, у травні померли
57,29 тисячі осіб — на 28,2% більше, ніж торік. Загалом від початку року
зареєстровано 299,96 тис. смертей, що на 25% перевищує показники минулого року.
При цьому кількість новонароджених у травні скоротилася на 12,8% проти
торішнього останнього весняного місяця і становить близько 20,6 тис. Загалом за
п’ять місяців з’явилося на світ 109,63 тис. дітей — на 5,5% менше, ніж торік.
Число населення станом на 1 червня 2021 року у Держстаті оцінюють у 41 млн
408,2 тисячі осіб. Це на 377,6 тис. (на 0,9%) менше, ніж 2020-го.
Насувається нова хвиля ЧитатиКОРОНАВІРУС
останнім часом пригальмував свій рух країною: приміром, за добу, 21 липня,
зареєстровано 726 випадків, одужала 501 особа, померла 21, і це стабільні
показники. Однак загроза не минула. Національна академія наук України провела
дослідження, з результатів якого випливає, що виникнення «вибухових темпів»
захворюваності подібно до того, як це сталося у деяких країнах із поширенням
штаму «Дельта», цілком імовірне. Упродовж останнього тижня зросли одразу три
ключові епідемічні показники: кількість позитивних ПЛР-тестів, нових
госпіталізацій і зареєстрованих випадків. Тим часом 21 липня розпочався 5-й
етап вакцинації: отримати щеплення може будь-хто охочий. За весь час пандемії
коронавірус виявили у 2 246 656 громадян, одужали 2 183 003 особи, померли 52
790 чоловік.
У тіні — мільярди ЧитатиМІНІСТР
економіки О. Любченко заявив, що торік 11,3 млн громадян отримали офіційну заробітну
плату, а 11 мільйонів не показали жодного доходу. У країні живуть понад 11 млн
пенсіонерів, чиї виплати залежать від легально працюючих громадян. Отож у нас
виходить, що один офіційний робітник утримує двох непрацюючих, котрі однаково
користуються суспільними благами. Тіньова зарплата, порахував міністр,
становить близько пів трильйона гривень.
|