• Соціальна панорама

_{Дітям ліки не продадуть}

Олена КОЩЕНКО.

ВІДНИНІ аптекам законодавчо заборонили відпускати лікарські препарати неповнолітнім віком до 14 років. Змінами до Закону «Про лікарські засоби» встановлюється, що, у разі виникнення сумнівів щодо досягнення 14-річного віку покупця, особа, яка безпосередньо здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами або їх доставку, має затребувати у такого покупця паспорт або інший документ, що підтверджує його вік.

Закон на часі, адже Україну захлеснула хвиля несвідомих дитячих самогубств, скоєних з допомогою ліків. Ще свіжий на пам’яті випадок, що стався з двома семикласницями із міста Боярка на Київщині. Дівчата вирішили зіграти у популярну гру з соцмережі TikTok. Її завдання звучало досить просто, однак смертельно: «Випий 40 таблеток і подивись, що буде». Вони купили в аптеці і випили по 40 таблеток спазмолітичного препарату дротаверин. На жаль, одну з дівчат урятувати не вдалося. Подібні інциденти були зафіксовані в Умані Черкаської області, на Чернігівщині, Полтавщині, Миколаївщині.

_{Сумна статистика}

КОТРИЙ рік на теренах Європи Україна входить до трійки країн із найвищими темпами скорочення населення. Зокрема, упродовж минулого року нас поменшало на 314 тисяч, що приблизно тотожно з числом мешканців середнього обласного центру, як-от Вінниця чи Полтава.

Демографи зазначають, що останнім часом в нашій країні спостерігається тенденція до стрімкого зростання числа смертей громадян. Так, нинішнього року вже два квартали поспіль їхня кількість становить 68 і 72 тисячі відповідно, тоді як попередніми роками цей показник коливався у межах 27-28 тисяч.

Ясна річ, пандемія коронавірусу істотно вплинула на смертність. Але не тільки на неї. Так, починаючи з вересня 2020 року помісячне число народжень теж падає стрімкіше, ніж зазвичай. Мабуть, люди стали відкладати народження дітей «до кращих часів». І не лише у зв’язку з епідемією, а й через тотальне погіршення добробуту українських родин.

_{Всюдисущі зарплати у конвертах}

НА ТЛІ стрімкого зростання безробіття в Україні у липні стартувала кампанія з перевірки роботодавців щодо працевлаштування співробітників. У пошуках тих, хто працює без оформлення або отримує зарплати в конвертах, спільні рейди проводять співробітники Держінспекції праці та Державної податкової служби. Згідно із законом, інспектору не потрібно попереджати роботодавця. Окрім того, він має право ознайомитися зі штатним розкладом, розмовляти з усіма співробітниками на робочих місцях. Якщо виявиться, що хтось оформлений на договір підряду або взагалі працює без оформлення, роботодавець отримає штраф на 60 тис. грн. Покарання загрожує і тим, хто платить зарплату в конверті. За систематичні порушення можуть оштрафувати на 180 тис. грн.

Як повідомило Міністерство економіки, за перші два тижні таких перевірок кількість офіційно працевлаштованих осіб зросла на 160 тисяч. Найактивніше число зареєстрованих працівників додавалось у сферах організації тимчасового розміщення і харчування, будівництва, а також торгівлі.

В Україні тіньовий ринок праці, за різними оцінками, становить близько 8 млн чоловік. За даними Держстату, всього офіційно працюють 15,5 млн чоловік, а платять внески до Пенсійного фонду трохи більше як 10 млн. Усього ж у працездатному віці — близько 26 млн українців.

_{Нам би Польщу наздогнати}

ВПЕРШЕ за історію України парламент ухвалив бюджетну декларацію. Це документ про планування бюджету державою на середньотривалу перспективу — на три роки наперед. Ним фіксується те, як і на скільки в Україні планують зростання пенсій, зарплат, соціальних виплат, курсу валют. Також документом визначаються орієнтовні показники безробіття, дефіциту бюджету, інфляції тощо.

Отже, зростання мінімальної пенсії, розмір якої на сьогодні 1854 гривні, заплановано наступним чином: у грудні 2021-го цей показник має досягти 1934 грн, у 2022-му — 2093 грн, у 2023-му — 2246 грн, у 2024-му — 2403 грн.

Бюджетна декларація передбачає підвищення мінімальної зарплати в Україні з нинішніх 6000 гривень до: з 1 січня 2022 року — 6500 гривень; з 1 жовтня 2022-го — 6700 гривень; з 1 січня 2023-го — 7176 гривень; з 1 січня 2024 року — 7665 гривень.

Також планується збільшення середньомісячної зарплати з нинішніх 15 тисяч гривень до: 2022 року — 15 258 гривень; 2023-го — 17 159 гривень; 2024-го — 19 063 гривень.

До речі, в еквіваленті євро мінімальна зарплата в Україні нині становить 183 євро, а середня — 460 євро. Це найнижчий показник серед усіх країн Європи. Наприклад, у сусідній Польщі рівень заробітної плати втричі більший, ніж у нашій країні. Мінімальна зарплата там становить 610 євро, а середня — 1200 євро. Згідно з прийнятою бюджетною декларацією, 2024 року в перерахунку на євро мінімальна зарплата в Україні становитиме 230 євро, а середня — 575 євро. Такими темпами українські зарплати наздоженуть польські через 18 років, та й то лише за умови, що останні не зростатимуть.

_{Почім рідна земелька?}

НАЗВАНО середні ціни на землю за першими операціям купівлі-продажу сільськогосподарської землі після зняття мораторію. Середня ціна ділянок, які перебувають у власності/оренді, наразі становить 25 930 грн за гектар. Про це повідомляє спільний проєкт AgroPolit.com та Zemelka.ua. Так, найвища ціна зафіксована на Закарпатті (48 962 грн/га), Київщині (45 324 грн/га) та Одещині (38 763 грн/га). Найнижча — на Вінниччині (15 926 грн/га) і Миколаївщині (16 927 грн/га).

_{Особи з інвалідністю — поза чергою}

НАРЕШТІ в Україні на законодавчому рівні запровадили позачергове обслуговування осіб із інвалідністю та їх пріоритетне право на проходження контролю в пунктах пропуску.

Згідно з ним, дорослі і діти з інвалідністю, а також особа, що супроводжує людей з інвалідністю першої групи, мають право на позачергове обслуговування в будь-яких касах, а також на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню.

Особи з інвалідністю, які прямують на лікування (за наявності відповідних документів), особи з інвалідністю першої групи та діти з інвалідністю мають право на пріоритет перед іншими на проходження контролю в пунктах пропуску через держкордон України, контрольних пунктах в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з таких територій. Разом із такими особами у пріоритетному порядку й ті, хто їх супроводжує (не більше двох), та у разі необхідності — близькі родичі першої лінії спорідненості.

_{День захисників і захисниць України}

ВІДНИНІ таку назву матиме встановлене сім років тому державне свято — День захисника України, яке відзначається 14 жовтня. Відповідну ухвалу винесла Верховна Рада.

Згідно з пояснювальною запискою, попередня назва свята не була гендерно збалансована. Адже поруч чоловіків Вітчизну захищають і жінки. З кожним роком їх дедалі більше у Збройних силах України. Приміром, якщо ще 2008 року на службі було 1800 жінок, то сьогодні це вже 32 тисячі військовослужбовиць.