Архів
Вівторок,
20 липня 2021 року

№ 53 (19901)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну
  • Наше військо

Щоразу сильніші

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Фото автора.

Після семи місяців перебування на фронті 92-га окрема механізована бригада імені кошового Івана Сірка повернулася додому — в Башкирівку, що на Харківщині.

— НАШІ хлопці й дівчата утримували велику ділянку фронту в районі Попасної, — каже комбриг підполковник Павло Федосенко. — Майже щодня противник направляв свої калібри у наш бік, але жодного метра ми не віддали ворогові.

Тут мова не лише про обстріли. Бригада заходила під зиму, коли стояла суха погода. Коли вітер віяв у наш бік, росіяни підпалювали пожухлу траву і полум’я неслося в лісосмуги, де від температури рвалися міни, поставлені на розтяжки, вигорали опорні пункти… Треба було все те відновлювати: міняти соснові колоди на перекриттях бліндажів, вирівнювати траншеї, котрі обсипалися. Тобто копати, копати і копати біля Попасної, де степ рівний, як стіл, і чорний, як меморіал, торік відкритий у Башкирівці.

Ми мовчки стоїмо з бойовим комбригом біля пам’ятника: чорний куб, увінчаний тризубом, під яким напис: «Героям слава». До нього треба пройти між двома шеренгами кам’яних плит із викарбуваними 66 іменами полеглих… Стільки воїнів 92-га ОМБр втратила за роки війни з Московією. І кожне ім’я комбригу болить, ніби воно викарбуване не на граніті, а в його душі.

— Ніколи не забуду, як 14 квітня під час поховання на Харківщині славного воїна бригади старшого солдата Андрія Теперика мені було складно казати слова співчуття його батькам. На жаль, війна триває, — говорить заступник командувача військ оперативного командування «Схід» бригадний генерал, вихованець 92-ї ОМБр Владислав Клочков. — За ці сім місяців загинули троє бійців.

У виконувача обов’язків ротного Віталія Малюти, із яким наші воєнні дороги перетинаються ось уже шостий рік, питаю, чим ця ротація відрізняється від попередніх.

— Нині війна не така гучна, як була на початку, коли гатили по нас із мінометів, гармат і «градів», але все одно зазнаємо втрат, — розмірковує чоловік. — Найчастіше від дистанційного мінування та снайперських куль. Хлопцеві з мого підрозділу снайпер прострелив груди… Ледве вивезли його з «нуля» під дощами, які перетворили довколишні поля на багнюку, але таки врятували.

На запитання, чи є наші контрснайперські групи на передовій, Віталій не відповідає. Може, мовчить тому, що снайперів прибрали з передової і досі, наскільки мені відомо, не повернули... Натомість стверджує: армія змінюється в ліпший бік, ми тепер воюємо не «м’ясом», а мізками. Добре, кажу, якщо дозволяють ці мізки використовувати.

Герой України Василь Божок, той, хто біля Логвинового підбив чотири російські танки, служить у 92-й ОМБр із 2013 року. Нині він заступник комбата, на урочистостях із нагоди повернення бригади отримав звання майора.

— З кожною ротацією на буремний схід ми стаємо сильнішими, досвідченішими, — вважає він. — Отримуємо новітню техніку та озброєння, проходимо різні навчальні курси з участю найкращих інструкторів армій країн — членів НАТО. Тобто готуємо наші «зуби» до нових протистоянь із ворогами.

Понад 250 найкращих воїнів отримали нагороди. Указом Глави держави медаллю «За військову службу Україні» удостоєно бойового медика механізованого підрозділу сержанта Людмилу Забродіну. У бригаді також служить її син. Бойовий медик, аби ви знали, не сидить сидьма в бліндажі й роздає таблетки. Це воїн, який несе службу в бойових умовах, його життя в постійній небезпеці, як і інших бійців.

— Щодо високої нагороди, то для мене головним є те, що всі поранені, кого я витягувала з-під куль, нині живі й успішно знешкоджують ворогів, — пояснює пані Людмила.

Тепер бригада відновлюватиме свою боєздатність. І нестиме службу. Адже, крім того, що 92-га ОМБр воює на сході, її підрозділи прикривають країну на харківському напрямку від ворога, який хоче нас знищити.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Пошта підвищує ціни
Читати
У платіжках — додаткова графа
Читати
Iспити для держслужбовців
Читати
Заманюють за кордон
Читати
Не спроможні розрахуватися
Читати
Перевертні у формі
Читати
Ціни і тарифи — найбільша проблема
Читати
Зріс розмір аліментів
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове