Архів
Вівторок,
20 липня 2021 року

№ 53 (19901)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар

Добрий господар

Версія для друку          До списку статтей

Щоб милуватись восени

ЗА нескінченною роботою до квітів руки не дійшли, а ви так кохаєтесь у них? Що ж, не пізно посіяти або посадити декоративні культури й у липні, а деякі — навіть на початку серпня. Бо попереду ще добра частина літа, ймовірно — теплий вересень, то невже палісадник більше не порадує яскравим цвітінням і пахощами? До того ж доцільно закрити порожні місця після викопаних цибулин і просто проміжки на клумбі між багаторічниками, скажімо трояндами, які доводиться час від часу прополювати. Тож можна вбити двох зайців: звільнитись од просапування, як стверджують Інтернет-сайти (по щирості, то не зовсім, але його буде менше) і прикрасити подвір’я в пору, коли вже сама королева саду втрачає декоративність, розпускаючи лише поодинокі бутони.

Звичайно, вибір не такий великий, як навесні, бо культури мають бути швидкорослими. Це, зокрема, календула, ротики, космея, кларкія (останню сіють і під зиму). Буквально на очах буде рости рудбекія. Вона дуже витривала, світлолюбна. За короткий час сягає двох метрів, а її квіти темно-коричневого із жовтим забарвлення мало кого залишають байдужим.

Усім відомі й дуже популярні чорнобривці. Проведіть експеримент — висійте їх насіння. Милуватиметесь цими оспіваними українським народом пахучими брунатними квітами до самих холодів. Дехто з професійних квітникарів стверджує, що чорнобривці доцільно сіяти під зиму, зійдуть, мовляв, і ростимуть, як завше. Вочевидь, це залежить від регіону, позаяк за браку тепла й надлишку вологи насіння може згнити. Тому цей дослід вдасться, напевно, тільки в районах, де зима не дуже холодна й рано приходить тепло.

Петунію можна садити навіть у перших числах серпня, але розсадним способом.

Підійде для висівання в липні іпомея. Цей однорічник цвістиме до пізньої осені, так що у нього є час показати себе у всій красі. По суті, це ліана, яку в народі називають в’юн. Немає рослини краще, якщо вам треба в короткий термін створити живу зелену квітучу стіну.

Багато хто цієї пори висіває дворічники. Квіти з’являться лише наступного сезону, але вже нині буде шанс потішити око різьбленими ажурними листочками, до того ж ви зробите зачин на той рік. Доречно зайнятися висіванням таких дворічників: гвоздика турецька, маргаритки, віола (братки), гіпсофіла (сорт Сніжинка, скажімо, служитиме прекрасним білим тлом для яскравих багаторічників і справді позбавить вас сапання), різні види дзвіночків, наперстянка, шток-троянда (мальва).

Серед низькорослих багаторічників радимо вам звернути увагу на невибагливу немофілу — грунтопокривну рослину з ніжними квітками від ніжно-блакитного до фіолетового кольорів. В Америці її називають «дитячі блакитні очі». Сіяти можна в липні у відкритий грунт. Цвітіння в такому разі одержите на початку осені. З допомогою немофіли на клумбі вдається створити суцільний килим, якщо висіяти рослини на відстані 10-20 см одна від одної.

Зауважимо, що літня посадка має свої особливості, адже грунт уже не такий вологий, як навесні, пропікся, наче пиріг. Тому землю треба скопати і щедро пролити. Насіння, бажано заздалегідь витримане у вологій полотнині й наключене, покладіть у рядки, загорніть і знову полийте. Доцільно прикрити грядочку плівкою, аби поверхня не пересихала. Рекомендується ще й притінити насадження зеленими гілками, адже сонце немилосердне.

Версія для друку          До списку статтей

ВИРОЩУЮЧИ капусту, іноді створюється враження, що шкідники цієї культури майже непоборні. Проте це не так. І відмовлятися від вирощування традиційного овоча не варто. А ось що варто, так це знати ворога «в обличчя». І вивчити чи принаймні зробити вирізки з газети про сучасні засоби захисту, котрі з високим відсотком імовірності позбавлять капустяну грядку «кровосісів». У матеріалі майбутнього куточка ви знайдете конкретику: назви ворогів білокачанки з характерними ознаками ушкоджень та способи боротьби з ними.

Здавалося б, що може бути простішим за ясла для корови? Було б що покласти в них, зауважить дехто, а куди саме класти, діло десяте. Однак це не так. Адже корми різні — сухі й рідкі, і худоба поїдає їх по-різному. А господареві, щоб не мати проблем із захворюваннями годувальниць, потрібно вчасно і щоб це не становило зайвих труднощів, обслуговувати годівниці й напувалки. Тож поговоримо про ємності для сіна, концентратів та вологих мішанок і які ясла можна зробити своїми руками.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове