Добрий господар

Другий урожай цариці столу

ВЕСНЯНІ сівба і садіння овочевих культур здебільшого призначені для отримання раннього врожаю. Адже після тривалої зими хочеться якомога раніше побачити на столі вітамінну продукцію. Вже на початку літа зазвичай удосталь маємо редиски, кабачків, ранньої капусти, а там і огірки-помідори на підході. А як смакує молода картопелька! Начебто можна вже розслабитись. Проте досвідчені й дбайливі господарі в липні ще сіють моркву, буряки, картоплю ранніх сортів тощо, щоб одержати пізній урожай. Продукція пізньоосіннього збору краще та довше зберігається. Насамперед це стосується картоплі. Раннє достигання бульб вимагає їх швидкого копання, адже за підвищених температур картопля швидко старіє. Посаджену рано навесні бульбу ліпше спожити якомога швидше, вона не підходить для тривалого зберігання. А ось другий урожай картоплі — саме те, що потрібно для споживання взимку та навесні.

З бульб літньої посадки виходить найякісніший насінний матеріал для наступного сезону.

Картопля, посаджена влітку та зібрана восени, не проростає, і процес переродження у неї триває набагато повільніше, що дає змогу довше зберігати цінні сорти.

Для другого врожаю потрібно вибирати сорти, які проростають швидше, не витрачають сили на тривале нарощування бадилля.

Наростаючи за нижчих, не на початку літа, температур картопля менше схильна до захворювань, таких, наприклад, як стеблова нематода.

Колорадському жуку наприкінці літа — на початку осені вже холодно, пік його шкідливої діяльності припадає на червень, тож не треба витрачатись на відповідні препарати.

Садити і копати картоплю другий раз цілком можливо на всій території України.

Для нормального наростання бульб достатньо нічної температури повітря плюс 13^ОС.

Аби у ґрунті ліпше утримувалась волога, після підгортання кущів їх мульчують шаром соломи. Цей агроприйом, застосований у спекотні літні дні, захищає культуру і від перегріву. Добре використовувати для мульчування мох, який до того ж збагачує ґрунт поживною мікрофлорою.

Для захисту картоплі від захворювань, передусім од фітофтори, посадковий матеріал можна обробити фітофторином.

Особлива увага при посадці бульб у липні приділяється вибору сорту і якості насінного матеріалу. Слід добирати сорти стійкі до хвороб і з меншою кількістю вегетаційних днів. Копати суперскоростиглі сорти можна починати вже через 60-70 днів.

Для літньої посадки рекомендуються:

Скороплідний — сорт зимового використання з тривалим терміном зберігання. Стійкий до вірусних хвороб. Можна вирощувати на будь-яких ґрунтах.

Удача — столовий сорт, придатний для зимового зберігання. Висока врожайність, нечутливий до фітофтори. Бульби наростають за два місяці в кількості 120-150 кг з сотки землі. Маса однієї сягає 400 г. Переносить будь-які ґрунти.

Клеопатра — прекрасний високоврожайний сорт з коротким терміном достигання. Через два з половиною місяці можна зібрати врожай близько 140 кг із сотки. Невибагливий у догляді. Годиться для зимового зберігання.

Сувенір Чернігівський — середньоранній сорт. Бульби масою приблизно 300 г. Дуже висока врожайність: пересічно 800 кг з сотки, — та тривалий термін зберігання. Швидкий ріст бульб у середній стадії зрілості. Стійкий до захворювань. Чудовий смак.

Досить поширені також кілька голландських сортів, що годяться для літньої посадки:

Фреско — скоростиглий сорт, стійкий до багатьох захворювань, вологолюбний.

Фамбо — сорт середнього терміну дозрівання. Бульби масою близько 140 г. Стійкий до захворювань, однак із високою чутливістю до фітофтори.

Агата — сорт середньостиглий. Вирощується на всій території країни, не вимогливий до ґрунту. Вирізняється високою врожайністю. Вегетаційний період 80 днів, але великі бульби можна викопати вже через 60 днів. Дуже гарна лежкість.

Насінний матеріал для повторного садіння можна вибрати з бульб торішнього врожаю. Якщо ж тривалість теплих днів дозволяє, доцільно дочекатися картоплі літньої стиглості й проростити зібрані бульби нового врожаю.

Другий раз цю культуру садять після збору ранніх овочів на вивільненому місці, а не чекають, поки прибереться картопляна ділянка весняного садіння. Роблять це наприкінці червня — в середині липня. В цьому разі картоплю копають після настання перших приморозків, приблизно на початку жовтня.

Утім, можна посадити вдруге картоплю, зібравши перший урожай. Для цього слід навесні вибирати дуже ранні сорти, врожай яких копають до початку липня.

Існує ще один спосіб: обережно вибравши з куща великі бульби, дрібні залишають у землі. Засохле та пожовкле бадилля прибирають, зостається тільки зелене з бульбами. Ті, які не виросли, присипають компостом та землею, а потім зверху висаджують картоплю для нового врожаю.

Якщо з якоїсь причини першу картоплю посаджено пізніше за звичайні терміни, або це сорти пізнього строку достигання, то при висадженні необхідно витримати відстань між рядами близько 70 см. У такому випадку для посадки літньої картоплі не доведеться чекати, поки виросте перший урожай. Задля отримання другого на цій самій грядці на початку липня висаджують пророщені бульби між рядами зростаючої картоплі.

Перед посадкою землю поливають так, щоб вона добре зволожилася на глибину до пів метра. У спекотні дні ґрунт швидко висихає, тому посаджена картопля вимагає додаткового поливу.

Необхідно також вжити заходів щодо захисту молодого бадилля від фітофтори. Висока температура і вологість зумовлюють швидкий розвиток цього грибного захворювання. Ретельно відбираючи здоровий матеріал для садіння, дотримуючись сівозміни та зосереджуючись на стійких проти фітофтори сортах картоплі, можна його уникнути.

Якщо ж профілактичні заходи не допомогли, то вже на початковій стадії зараження картоплю слід обробити від фітофтори будь-яким біофунгіцидом або скористатись відповідними народними засобами.

Картоплю можна садити на будь-яких ґрунтах, але без застою води. Найкраще ця культура росте в слабокислому ґрунті.

Для підживлення достатньо органічного добрива з перепрілого гною або компосту.

Надлишок азотних добрив сприяє наростанню бадилля, але зменшує врожайність бульб.

Додаткова доза калію (25 мг на 1 кв. м до або під час вирощування) значно подовжує термін зберігання картоплі.

Щоб запобігти «втомі» ґрунту, картоплю садять на одному й тому ж місці не частіше, ніж раз у три-чотири роки.

Бульби для другого врожаю садять на більшій відстані — 40 см між кущами і 70 см між рядами.