Архів
Вівторок,
13 липня 2021 року

№ 51 (19899)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну
  • З літопису наших днів

Лиш «батіг» згори подіяв

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Селище Макошине, що входить до складу Менської територіальної громади, переживає нині чорну смугу. Під загрозою закриття опинився медзаклад (див. номер за 9 липня, «Не дамо закрити лікарню!»). А тепер ще назріває екологічне лихо. Мова про очисні споруди, утримання яких не фінансується належним чином упродовж останніх років. Неочищені стоки потрапляють у ґрунтові води. Місцеві активісти занепокоєні загрозою для Десни, котра напуває українську столицю.

Нема бактерій — нема чистої води

ОЧИСНІ споруди в селищі будували спеціально для очищення стоків Менської виправної колонії №91. Багато років вони справно працювали. За словами місцевих, проблеми почались після утворення громади 2017 року.

Оператор очисних споруд Тетяна Михайличенко знайомить нас із роботою об’єкта. «Моя функція полягає в тому, щоб вмикати і вимикати компресор. Він насичує неочищені стоки повітрям, і за рахунок цього відбувається процес живлення бактерій, які переробляють мул. Є дві труби: одна йде від житлового масиву, друга із «зони». Нині бактерій немає, тому мул не переробляється», — розповіла жінка.

Відтак неочищені каналізаційні стоки після відстою в колодязі йдуть на карту (один з елементів споруд), а звідти — у відкритий ґрунт. «Значна частина стічних вод навіть не потрапляє на очисні, — стверджує місцевий активіст Микола Охонько. — Ми зафіксували пориви у трубі, яка йде від «зони». Звідти всі нечистоти — прямісінько в землю». Чоловік також повідав, що в Макошине звозять стоки з колишнього райцентру. «Найімовірніше, їх зливають в озеро. Воно нині схоже на смердюче болото кольору смоли, — показує рукою. — Звідти ця отрута проникає у верхній водний горизонт, а якщо врахувати, що відстань до Десни — кілька кілометрів, то, певно, це все потрапляє в річку». Колишній працівник місцевого комунального підприємства «Макошинське», яке й утримувало споруди, Олександр Балабатько розповів, що колись у картах плавала риба, а нині воду навіть зі свердловин завглибшки 20-30 метрів неможливо пити: смердить і має специфічний присмак.

Об’єкт критичної інфраструктури

ПРОБЛЕМА очисних споруд для громади є гострою, однак влада чомусь її вперто не помічає. «На їх утримання потрібні гроші, але наші керівники кажуть, що їх катма, — говорить учителька Людмила Леонтієва. — Вони не розуміють, що це біда не лише одного великого селища, а екологічна бомба для всього регіону».

Востаннє реконструкцію на об’єкті проводили 2003 року. Макошинська селищна рада, будучи ще самостійним органом місцевого самоврядування, вкладала в очисні чималі кошти. Нині ж грошей нема не те що на реконструкцію, а й на електроенергію та бактерії. Ситуацію коментує громадський радник голови ОДА з екологічних питань Галина Логвиненко: «Це важливе питання порушила, на жаль, не міськрада, а місцеві жителі. До нас і раніше надходили сигнали, що очисні споруди погано функціонують, проте, як виявилося, вони не працюють узагалі, бо нема бактерій. Така ситуація неприпустима». За словами радниці голови облдерж-адміністрації, обслуговування об’єктів критичної інфраструктури належить до обов’язків місцевої влади.

Питання копійчане, а загроза — реальна

НАСКІЛЬКИ глибоко розуміє і чи розуміє взагалі критичне питання місцева влада, ми поцікавились у старости Макошинського округу Романа Коваленка. Так, він визнає, що стан очисних споруд незадовільний. «До нас приїжджала комісія міськради, — повідав староста. — Пообіцяли сприяти комунальному підприємству, обговорили можливість закупити бактерії. Тут проблема в іншому: для них потрібен кисень, а це — робота двигуна і додаткові витрати електрики».

У громаді підрахували, що двигун повинен працювати як мінімум 8 годин. У грошах це близько 6 тисяч гривень на місяць, або 72 тисячі гривень на рік. Якщо відверто, то копійки для такої великої громади! Тим паче, що Роман Коваленко підтвердив: нечистоти з Мени до них таки звозять, і потужностей на їх переробку, мовляв, вистачає.

Потужностей, може, й вистачає, а от чи не забракло совісті та відповідальності у місцевих чиновників? Адже про проблему заговорили тільки після втручання керівних осіб згори. Як стало відомо нашому виданню, Держекоінспекція таки виїхала з перевіркою, винесла приписи, зобов’язала усунути порушення й наклала штрафи на громаду і колонію. Тільки після цього в Мені почали шукати гроші на електроенергію та бактерії.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
На заході потоп
Читати
Прибуткових —
Читати
лише третина від загалу
Читати
Новий полігон для ЗСУ
Читати
Вивчаймо власну історію
Читати
Будьте обережні на воді!
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове