• Освітня панорама

_{Яке навчання, таке й ЗНО}

Олена КОЩЕНКО.

СКАНДАЛЬНО провальними назвали експерти результати цьогорічної основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання, яка завершилася місяць тому. Так, згідно з даними Українського центру оцінювання якості освіти, на граничний бал з історії України не спромоглися 18% абітурієнтів, з української мови — 7,45%.

А з математикою взагалі біда… Понад третина учасників нинішнього ЗНО з цього предмета його взагалі провалили, причому з тріском — не набрали навіть мінімальних 10 балів з 67 можливих. Чимало випускників не змогли правильно відповісти на запитання, чим відрізняється радіус од діаметра. І це, зважте, мова лише про тих, хто добровільно зголосився складати ЗНО з математики, певно, маючи на меті відтак вступати до вишу, де математика є для цього обов’язковою дисципліною. Уявімо, що було б, якби ДПА з математики у формі ЗНО не було скасовано і цей предмет довелося б здавати всім випускникам!

Щоправда, поточного року 200 балів на ЗНО отримали 574 учні — більше, ніж торік (447). Але навряд чи це можна назвати успіхом вітчизняної освіти. Хоча б тому, що більшість із цих дітей додатково на платній основі займалась із репетиторами.

_{Реформа децентралізації: мінус три тисячі шкіл}

ВІД ПОЧАТКУ відповідної реформи, яка супроводжувалася сумнозвісною «оптимізацією» загальноосвітніх закладів, в Україні було закрито три тисячі шкіл. Ще стільки ж, за даними обізнаних людей, можуть ліквідувати протягом нинішнього та наступного років. До цього призведе скасування державного субсидіювання здобуття повної загальної середньої освіти. Як наслідок, десятки тисяч учителів утратили (чи незабаром втратять) роботу, а сотні тисяч школярів — доступ до освіти у своєму або найближчому населеному пункті.

Чиновники нам кажуть — без дозволу місцевої громади не закрито жодної школи. Лукавлять. Адже нерідко закриття школи відбувається під тиском на місцеву громаду. Бо центральна влада, ініціювавши так звану оптимізацію мережі освітніх закладів, значно зменшила фінансування середньої освіти в регіонах. У результаті громади вимушені закривати свої школи навіть без вагомих на те причин. Чи ж такі реалії хоч віддалено схожі на підвищення стандартів освіти, декларовані державою? Радше спостерігаємо руйнацію освітньої системи, що відчувають на власній шкурі мільйони українців.

_{Отримуватимуть тисячу доларів на місяць}

ЦЯ НОВИНА набула розголосу: у Львові директорам шкіл офіційно збільшили зарплату — за рахунок виплати преміальних із бюджету міської територіальної громади. Тож із вересня, згідно з ухвалою виконкому міськради, керівники загальноосвітніх закладів одержуватимуть по 27 тисяч гривень на місяць, що сьогодні еквівалентно приблизно тисячі доларів США.

У міській раді повідомили, що середньостатистична заробітна платня директора школи досі становила від 10 до 15 тисяч гривень. Тож влада міста вирішила у такий спосіб зробити цю посаду привабливішою. На відповідне преміювання від вересня до кінця року передбачається 15 млн грн, а якщо порахувати і на наступний рік, то близько 45 млн грн.

_{Держзамовлення у вишах}

СТАРТУВАЛА вступна кампанія до університетів і коледжів. Напередодні уряд за поданням Міністерства економіки затвердив обсяг державного замовлення у закладах вищої освіти на 2021 рік — 188 938 фахівців. Серед них 37 466 професійних бакалаврів, 87 739 бакалаврів і 59 986 магістрів.

Що стосується конкретних галузей і спеціальностей, то цього року, формуючи державне замовлення, Мінекономіки вперше надало перевагу інженерно-технічним та природничим спеціальностям. «На сьогодні такі фахівці не тільки затребувані на ринку праці, а і є високооплачуваними», — сказано у повідомленні відомства. Серед спеціальностей, на які зросло замовлення держави, на чільному місці «Кібербезпека», «Мікро- та наносистемна техніка», «Біотехнології та біоінженерія», «Біомедична інженерія», «Авіоніка», «Агрономія», «Водні біоресурси та аквакультура».

_{Побільшає з’єднаних класів}

З’ЄДНАНІ класи (класи-комплекти) початкової школи відтепер можуть створюватись у будь-якій початковій школі, а не лише у філії опорного закладу. Відповідне положення про з’єднаний клас приведено Міністерством освіти і науки у відповідність до Закону «Про повну загальну середню освіту».

Такий клас може об’єднувати учнів різних років навчання (класів). Але при цьому неодмінно мають враховуватися освітні програмні потреби всіх учнів. Як роз’яснює МОН, клас-комплект може бути організовано у зв’язку з демографічною ситуацією, коли один або кілька класів у початковій школі не можуть бути створені (навіть з мінімальною наповнюваністю п’ять учнів). При цьому межова його наповнюваність становить не менш як п’ять та не більше 12 осіб. Освітній процес у таких класах може організовуватись одним або кількома вчителями, зокрема предметниками. Заняття за можливості проводяться з одного предмета, з інтегрованим змістом навчального матеріалу.

За інформацією МОН, в Україні у 2020/21 навчальному році було створено 1458 класів-комплектів, із них у сільській місцевості — 1014.

_{Перевірки на вимогу}

ДЕРЖАВНА служба якості освіти та її територіальні органи тепер зможуть проводити позапланові перевірки шкіл. Відповідний наказ видало Міністерство освіти і науки.

Документом визначено, що підставою для проведення раптової перевірки закладу стане звернення про порушення фізичної особи (а скаржниками можуть бути батьки учня, педагоги і взагалі сторонні особи) або ж освітнього омбудсмена. У МОН наголошують, що мають на меті забезпечити інтереси суспільства щодо належної якості освіти, а також додержання школами вимог законодавства в цій царині. «Учні та батьки можуть розраховувати на захист їхніх освітніх прав та інтересів», — підкреслили у відомстві.

Оскільки перевірка є позаплановою і пов’язана з фактом порушення, то вона не передбачає попереднього повідомлення школи про її проведення. У разі виявлення порушень законодавства контролюючим органом видаватиметься розпорядження про їх усунення, яке буде обов’язковим до виконання.

_{Почім вища освіта для народу?}

НИНІШНЬОГО року контрактне навчання в університетах країни подорожчало в середньому на 10%. При цьому найбільше грошей із гамана треба витягти, аби здобути вищу освіту в одному зі столичних закладів, а також набувачам найпопулярніших професій. Так, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка рік навчання за спеціальністю «Журналістика» обійдеться у 48 тисяч гривень, «Право» — 55,4 тисячі, «Міжнародні відносини» — 57,4 тисячі. Тим часом у Київському національному університеті «КПІ імені Ігоря Сікорського» найбільший попит в абітурієнтів, судячи з ціни навчання, мають не технічні, а гуманітарні спеціальності. Зокрема, опанування в КПІ фаху «Іноземна філологія» обійдеться на рік у 40,5 тисячі гривень, «Право» — 39,5 тисячі, «Журналістика» — 38 тисяч. Тоді як Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальність «Право» виставив ціну 38 тисяч гривень, «Міжнародні відносини» — 35-38 тисяч, «Іноземна філологія» — 30-35 тисяч гривень.