• Зелена аптека «Сільських вістей»

Чебрець

Оксана СКИТАЛІНСЬКА, дієтолог.

Цю чудову і невибагливу рослину, яка володіє лікувальними і корисними для організму людини властивостями, можна зустріти в лісах, на відкритих галявинах, у садах, на городах. Здавна вважали її божественною травою. Чебрець заспокійливо діє на центральну нервову систему, стимулює виділення шлункового соку. Він містить ефірну олію, флавоноїди, дубильні та гіркі речовини, камідь, мінеральні солі.

Правильно висушену рослину використовують як чай.

Лікувальні властивості трави полягають у стимулюванні діяльності травної системи, вона помічна за виразки дванадцятипалої кишки. Чебрець застосовується при лікуванні нирок і сечовивідних шляхів. Корисний він при коклюші, бронхіті, астмі та ГРЗ.

Настоянки чебрецю допоможуть хворим із кон’юнктивітом, компреси з трави прикладають на фурункули й уражені грибком місця. Ванни з цією травою знімають запалення і біль суглобів. Для дітей її можна застосовувати у разі підвищеної збудливості, тривожності чи діатезі.

Рослина заспокоює нерви, знімає запалення, вбиває патогенні організми.

Варто знати, що ефірна олія чебрецю є сильним подразником для нирок та їхніх судин. Тому пацієнти з ураженнями нирок і печінки приймають її тільки у поєднанні з іншими рослинними засобами.

Чебрець використовують як компонент у косметиці: він є ефективним у догляді за волоссям, шкірою обличчя та тіла.

Відвар із трави є хорошим бактерицидним засобом. Він знищує мікроби і допомагає відновити обмін речовин, упоратися з сухістю, свербінням тощо.

Для збереження лікувальних властивостей заготовляють чебрець під час цвітіння, зрізуючи ножами або серпами (у жодному разі не висмикувати) пагони без грубих здерев’янілих частин. Сушать на відкритому повітрі або краще на горищах під залізним дахом, під навісами з хорошою вентиляцією, розстилаючи шаром 5-7 см на папері або тканині, часто перемішуючи. Потім обмолочують або перетирають руками, просівають, товсті дерев’янисті стебла і сторонні домішки відкидають.

Сировина складається із суміші листя і квіток з незначною домішкою тонких гілочок. Листя чебрецю — зелене або сірувато-зелене, чашечки — буро-червоні, віночки — синювато-фіолетові. Запах ароматний. Смак гіркувато-пряний, злегка пекучий. Термін зберігання зі збереженням лікувальних властивостей — два роки.

У народній медицині чебрець застосовується як відхаркувальний засіб при бронхітах та інших захворюваннях верхніх дихальних шляхів (препарат пертусин), як болетамівний при невритах і радикулітах.

Зовнішньо траву використовують для ароматичних ванн при порушенні обміну речовин.

У водному настої (60 г на 1 л окропу) чебрець вживають для примочок і промивання запалених очей.

Лікувальний чай на основі чебрецю п’ють при поганому травленні, здутті кишківника, ниркових захворюваннях, а також як кровоочисний, сечогінний і зміцнювальний для шлунка засіб. Доза: 10-15 грамів на літр окропу.

Регулярно як чай рекомендується пити настій із чебрецю у поєднанні з іншими рослинами. Для цього столову ложку материнки, стільки ж м’яти, три-чотири столові ложки чебрецю засипають у термос, заливають окропом. Дають настоятися одну ніч, наступного дня можна пити. Крім чебрецю, можна періодично міняти складники. Додавати шипшину, липу, звіробій і т. п. Це урізноманітнює лікувальні властивості трав’яного чаю.

Лікувальний настій із чебрецю звичайного. Столову ложку сухого попередньо подрібненого чебрецю залити склянкою окропу, настоювати пів години, процідити. При застуді приймати по дві столові ложки разом із однією чайною ложкою меду тричі на день після їди. Це допоможе при застуді, гіпертонії, цукровому діабеті, анемії, різних запальних процесах.

Ванни. Вони є дуже дієвими, всі корисні властивості чебрецю з водою передаються людині, що приймає таку ванну. Насамперед відварити чебрець, можна додати й інші трави. Далі все це профільтрувати і налити в ванну. Якщо ж концентрація не достатня, можна зробити на тазик.

Втирання олії чебрецю. Досить помічною процедурою є втирання такої олії в ділянку промежини, а також інші точки. Відбувається стимулювання біологічно активних точок, внутрішньої енергії. Олія може бути приготовлена самостійно. Для цього траву чебрецю залити дезодорованою рослинною олією (можна навіть оливковою) і настоювати протягом місяця.

Застосування трави чебрецю як приправа до їжі. Дуже добре підходить до риби і жирних страв. Особливо корисна ця рослина для чоловіків, оскільки містить цинк, який справляє позитивний вплив на статеву функцію.

Щодо протипоказань, то пацієнтам із підвищеною чутливістю до окремих компонентів чебрецю краще від нього відмовитися. Мова про хворих із виразкою шлунка, із серйозними порушеннями роботи жовчного міхура, печінки й дванадцятипалої кишки, тяжкою формою бронхіальної астми й миготливої аритмії. А ще протипоказано вживати цю рослину при вагітності, в період годування грудьми та під час менструації.