ПЕНСІОНЕРИ старше 75 років не почнуть із липня отримувати анонсовану раніше щомісячну доплату в розмірі 400 грн. Так їх «обрадувала» міністр соцполітики М. Лазебна. «Тоді у нас недостатньо було трошечки ресурсу… Ми перенесли на 1 жовтня програму «75 плюс», — пояснила вона. Як «компенсацію» за нездійснену обіцянку чиновниця подала інформацію, що все ж таки вдалося провести індексацію пенсій із березня, а з 1 липня виплати для понад мільйона пенсіонерів збільшено на 100 грн. М. Лазебна також пообіцяла, що 2022-го людям старше 80 років щомісяця доплачуватимуть по 500 грн, а старше 75 — по 400 грн, які теж підлягатимуть індексації. Що ж, треба якось дожити…

ГЛАВА уряду Д. Шмигаль повідомив, що 1 липня, згідно із законодавством, підвищився прожитковий мінімум. Для працездатних осіб він тепер становить 2379 грн (досі — 2270 грн); для дітей віком до 6 років — 2013 грн, від 6 до 18 років — 2510 грн; для громадян, які втратили працездатність, — 1854 грн. Відповідно до збільшення прожиткового мінімуму зростуть виплати у зв’язку з безробіттям, вагітністю і пологами та виплати самотнім матерям. Без змін залишено прожиткові мінімуми для працездатних осіб, які застосовуються для визначення базового розміру окладу судді та працівників держорганів, — 2 тис. грн, та для визначення окладу прокурора окружної прокуратури — 1,6 тис. грн.

ЗАСТУПНИК міністра освіти і науки Л. Мандзій повідомила, що приблизно 574 учасники зовнішнього незалежного оцінювання набрали по 200 балів (торік найрозумніших було 447). Дані у розрізі предметів такі: українську мову та літературу склали на 200 балів п’ять чоловік із близько 222,5 тис., українську мову — 28 із 68,7 тис., історію України — 23 із 203,4 тис., англійську мову — 210 зі 129 тис., математику — 137 із 254 тис., фізику — 28 із 23,6 тис., географію — 10 із 116 тис., біологію — 114 із 79,4 тис., хімію — 17 із 9,9 тис. Загалом на ЗНО-2021 реєструвалися понад 300 тис. учасників.

ЗА ДАНИМИ Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, середня тривалість життя чоловіків в Україні становить 63 роки, жінок — 73 роки. Це, інформує директор інституту Е. Лібанова, в цілому нижче, ніж середні дані по світу, враховуючи Африку (!) й інші країни. Утім, є і «хороші» новини: проблема старіння та депопуляції (помирає більше людей, ніж народжується) в Україні не найбільша на Європейському континенті. Так, частка населення віком старше 65 років у ЄС пересічно становить 19%, а в нас — 17%. Депопуляція, стверджують учені, має місце в багатьох країнах, зокрема й розвинених (Японія, Німеччина, Італія, Португалія, Греція). Уже тривалий час — із 1960-х років — рівень народжуваності тримається настільки низьким, що покоління батьків не заміщується поколінням дітей.

УРЯД продовжив дію спецзобов’язань для учасників ринку електроенергії до 1 серпня. Виходить, у липні тариф для населення становитиме 1,68 грн за КВт-год. Щодо повноцінного функціонування ринкової системи, то Міненерго не може визначити, скільки потрібно коштів, аби ринок стабільно працював. Однак міністерство повинне оприлюднити нову модель покладання спецзобов’язань, котра має врахувати всі питання постачання населенню електроенергії, в тому числі й формування тарифів залежно від обсягів споживання.

ДНІПРО не лише один із символів України, оспіваний багатьма митцями та письменниками, а й потужна водна артерія. Щороку з ріки беруть 7,4 млрд куб. м води — 78,7% забору з поверхневих водних об’єктів усієї країни. Використання басейну Дніпра за 2017-2020 роки дало держбюджету понад 100 млрд грн. Проте українці, які мали б бути вдячними річці за це та турбуватися про неї, ставляться до Дніпра безвідповідально. Рахункова палата повідомила, що за результатами аудиту в поверхневих водах його басейну виявлений 161 забруднювач: сільськогосподарські отрутохімікати, фармацевтичні препарати та речовини, які використовуються у парфумерії, важкі метали — цинк, мідь, ртуть... Цвітіння ріки призводить до масового мору риби. Все вищеперераховане загрожує здоров’ю населення та може спричинити екологічну катастрофу. Дніпро також міліє через відсутність днопоглиблювальних робіт. Якщо потреби головної ріки ігнорувати й надалі, потрібно буде очищати її повністю. Це може потягнути витрати, у понад дві тисячі разів більші за передбачені видатки з бюджету.