• Про це говорять

Санкції РНБО: інструмент побудови чи руйнації?

Михайло ГУБАШ.

Кілька місяців тому, намагаючись відвернути втрату популярності та підняти сповзаючі рейтинги, владна команда на чолі з Володимиром Зеленським віднайшла інструмент, який, на її думку, має врятувати становище. Йдеться про санкційні рішення РНБО, які затим упроваджуються в життя указами Президента.

СПЕРШУ українське суспільство переважно позитивно сприймало такі рішення. Наприклад, «прикриття» пов’язаних із Медведчуком центральних телеканалів 112, NewsОne і ZIK підтримали чимало громадських організацій та експертів, які займаються протидією дезінформації, загалом багато громадян. Крім того, санкції проти цих телеканалів відкрито схвалила низка західних посольств, зокрема й США.

Мабуть, тому на Банковій вирішили, що поцілили в саме яблучко і продовжили штампувати накладення санкцій (попри їх досить сумнівну правову легітимність) ліворуч і праворуч. Так, рішеннями РНБО Банкова лякала колишніх і нинішніх нардепів — підписантів «Харківських угод». Затим притисла «великих контрабандистів». Потім попсувала життя так званим злодіям у законі й кримінальним «авторитетам». Далі — пообіцяла обламати роги олігархам. І все це нібито заради встановлення соціальної справедливості. Тож і не дивно, що сповзаючий рейтинг «слуг народу» і самого Зеленського знову почав рости.

Втім, через місяць-другий такого «відновлення справедливості» громадянське суспільство охопила тривога. І стосувалася вона сумнівної законності санкційних репресій. Так, коли 4 квітня Володимир Зеленський зробив чинними санкції проти «топ-десятка української контрабанди», це викликало гостру критику з боку правозахисників та знавців юриспруденції.

Адже загалом санкції передбачені лише для інших держав, їхніх громадян і юридичних осіб, з якими не можна інакше «розібратися» в Україні. А їх застосування до громадян України, що не переховуються за кордоном, за словами правозахисників, «підривають фундаментальні принципи права, грубо порушують Конституцію і міжнародні угоди, ратифіковані Україною, становлять серйозні загрози правам і свободам людини, а також мають ознаки узурпації влади в державі».

Не більше і не менше.

Захисники громадянських прав наголосили: «Указ Президента України №140/2021 на основі рішення РНБО від 2 квітня 2021 року є не просто зловживанням владою, а має ознаки узурпації влади, адже Президент, порушивши Конституцію України, привласнив повноваження судової влади». Тут не потрібно бути юристом, аби зрозуміти: застосування санкцій замість справедливого судового процесу означатиме смерть судової гілки влади. І тоді з демократією в Україні можна буде розпрощатися.

Втім, усілякі правові «заморочки» для юриста Зеленського, вочевидь, не варті його уваги. Мовляв, хай собі там розпатякують про що завгодно, а ми працюватимемо далі над підвищенням популярності й зростанням власного рейтингу. Ну, а те, що робиться це з порушенням закону, не біда, бо закон, як дишло…

А як інакше пояснити те, що після нищівних зауважень правозахисників і юристів на сцені з’являється «зелений» законопроєкт, який забороняє судам скасовувати санкції РНБО? Це вже схоже, стверджують фахівці юридичної справи, на правове свавілля.

Якби ж від тих санкцій хоч якась користь була. Та де там! Скажімо, щодо боротьби з контрабандою, зокрема підакцизною, глава профільного парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики «слуга народу» Данило Гетьманцев заявив: «На жаль, мушу констатувати провал боротьби з тіньовим ринком під-акцизних товарів за всіма напрямками… Ми, як суспільство, не бачимо результату. Результату — нуль». І подібний «результат» демонструють й інші «благі наміри» «зеленої» команди у виконанні РНБО. Куди може завести країну така діяльність її владного Олімпу, здогадатися неважко.

Тож і не дивно, що дедалі більше експертів сходяться на думці: суспільству демонструють черговий серіал. І робиться це з метою відвернути увагу людей від реальних проблем: грабіжницьких тарифів на послуги ЖКГ, значного зростання цін, зокрема й на харчові продукти, глухого кута у розв’язанні проблеми миру, низьких зарплат і пенсій, урізання чисельності субсидіантів, безробіття, трудової міграції, небувалого розгулу корупції тощо. Також усіма цими гучними «наїздами» з боку РНБО влада відволікає суспільство від чи не найгострішої проблеми — початку розпродажу найціннішого, що ще залишилось у власності держави й українського народу, — землі-годувальниці…

Сьогодні живемо так, як голосували вчора. Та хіба за таке життя віддавали виборці свої голоси Зеленському і його команді «слуг народу»?