Реорганізувати не можна залишити

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото автора.

Депутат Плисківської сільради Микола Бець, відстоюючи школу, не стримував емоцій.

Сиволозька загальноосвітня середня школа І-ІІІ ступенів — найкраща в Плисківській громаді.

У Сиволожі, що належить до Плисківської територіальної громади, хочуть реорганізувати школу. Педагоги та батьки переконані, що це перший крок до ліквідації закладу. Наводити аргументи на користь таких змін голова громади Марина Вірко не приїхала, бо в переддень селянсько-педагогічного сходу лягла до лікарні. Втім, буквально відразу ж після слухань пані Марина встала з лікарняного ліжка і взялася смажити барбекю та кататись на квадроциклі. А кажуть, вітчизняна медицина не здатна на диво!

_{Куди поспішають?}

ХОЧ реформа середньої школи стартує через три роки, громаду вже тепер примушують до вибору без вибору — або початкова школа, або дев’ятирічка. Хоча Сиволозька загальноосвітня середня школа І-ІІІ ступенів — найкраща в Плисківській громаді й чи не найкраща серед сільських закладів у колишньому Борзнянському районі. Збудована 1983 року, з просторими класами, укомплектованими кабінетами трудового навчання, великим спортивним залом та бібліотекою — не просто типова школа, а красуня. Втім, у сільській раді швиденько і по-тихому вирішили змінити статус навчального закладу. Однак про намір так званої реорганізації дізналися педагоги та батьки. Вони забили на сполох, зокрема звернулися до ЗМІ, аби надати розголосу цим планам керівництва громади. Певна річ, чиновницькому десанту не залишилось нічого іншого, окрім як заявити про те, що рішення Плисківської сільради про реорганізацію закладів освіти буде прийматись, неодмінно враховуючи думки жителів села Сиволож.

Прикметно, що Марина Вірко, балотуючись на посаду, обіцяла зберегти школи, а потрапивши в крісло голови громади, взялась за так звану реорганізацію освіти. Втім, як кажуть, обіцянка — далекий родич дулі…

Ірина Вернигор, яка відповідає в ОТГ за питання освіти, намагається на зібранні навести аргументи стосовно необхідності змін.

«Якщо не провести цієї реформи, то учні після закінчення навчального закладу не зможуть отримати свідоцтва про середню освіту, — стверджує сільська чиновниця. — Варіантів реорганізації два — початкова школа або гімназія. Іншого не дано!»

Сказане пані Вернигор прокоментувала вчителька із Хорошеозерської школи сусідньої Крутівської громади Надія Редевич, яка приїхала підтримати колег-педагогів. Вона щиро дивується намірам керівництва Плисківської громади реорганізувати навчальний заклад.

«Я працювала в Сиволозькій школі два роки, і мені щиро болить душа за її долю. Куди поспішати, Ірино Василівно? — звертається жінка до чиновниці з місцевого відділу освіти. — Адже законодавчі нововведення, на які посилаються чиновники, стають чинними з 2024 року! Коли нинішні учні Нової української школи (а вони зараз у третьому класі) дійдуть до дев’ятого, то складуть зовнішнє незалежне оцінювання, і в них буде вибір — або в ліцей, або у ПТУ. То навіщо гнати коней? Процес тому й має бути поступовим, щоб мінімізувати «удар реформ» по учнях і вчителях».

«Я не розумію керівництва громади, — не стримує хвилювання вчителька географії Лідія Дубовик. — Як можна похапцем, без обговорення, не обміркувавши, просто взяти і закрити школу з такою матеріальною базою? Які в нас кабінети трудового навчання! Навіть теплиця діяла! Ми будували цю школу всім селом! Моя пропозиція — залишити освітній заклад у дії, яким він є. Бо сьогодні ви його реорганізуєте, а наступного року закриєте».

_{Сільський бюджет школи не потягне}

— МИ всі прекрасно розуміємо: три учні в класі — це не клас. Так, ми свідомі того, що реорганізація неминуча. Але десятий клас у нас повний. Дітям залишилося довчитись один рік. Вони обрали математичний профіль. Дайте змогу десятикласникам закінчити свою школу, — звернулася до сільських чинуш учителька біології та хімії Парасковія Ткаченко.

Проте ті й надалі продовжували наводити аргументи щодо недоцільності існування навчального закладу в існуючому вигляді. Мовляв, Великозагорівська школа дала згоду на реорганізацію в дев’ятирічку, і вам треба. Та найцинічнішим доводом з боку команди плисківської голови стала апеляція до фінансових витрат.

— Бюджет старостинського округу становить 2,68 мільйона гривень, а утримання школи обходиться в 2,58 мільйона, — жонглювала цифрами секретар сільради Людмила Ілляшенко. — 716 тисяч гривень нам компенсує держбюджет із субвенції на зарплату вчителям, а 1,4 мільйона ми доплачуємо з місцевої скарбниці. На обслуговуючий персонал цього року нема дотацій.

«Що ви хочете сказати? Що наша зарплата з’їдає бюджет села?» — обурились у колективі.

— Громада існує вже п’ять років. Які маємо досягнення? — не витримує Парасковія Ткаченко. — Позакривати школи, порозвалювати ферми? Оце досягнення?!

— Немає ні ферми, ні роботи. Оце наочна реформа. Де робочі місця? Чому агрофірма, яка працює на наших землях, зареєстрована не в нас, а наповнює бюджет іншої громади? Чому керівництво ОТГ не звернулося до агрофірми з проханням про перереєстрацію? Одна організація в селі залишилась — це школа. І до неї добираються, — не стримує гніву депутат Плисківської сільради Валерій Гордієнко.

— Марина Вірко обіцяла шкіл не закривати! — виступає з місця Катерина Данилівна Личак, бабуся і опікун десятикласниці. — Чого вона ні разу не приїде до нас? Коли тягнули наше село до Плисок, то гроші були, а тепер нема чим платити? Ви дітей наших ображаєте.

Отаке вирувало на зборах, і це ще не повне відображення думок людей.

_{Зате на чиновників вистачає}

ДЕ взяти гроші на школу, знає вчитель історії Микола Петрович Секерня. Він, як розповідають, цифрами та фактами пояснив сільським чиновникам, у яку копійку влітає громаді їхнє утримання. Воно обходиться значно дорожче, ніж освітянський заклад.

«Коли справа дійшла до грошей, я скажу так: не треба виписувати собі таких величезних премій. По 200 відсотків окладу! Скільки в нас коштів іде з бюджету на заробітні плати адміністрації? 60 процентів! Ось де гроші! У нас в громаді всього 2700 чоловік, а такі гроші на утримання сільської голови… 18 тисяч на місяць!» — обурюється педагог.

Гарно і по ділу! Єдине, в чому можна виправити Миколу Секерню, — він помилився щодо зарплати голови громади. Це аж ніяк не 18 тисяч гривень, а, згідно з оприлюдненою декларацією за 2020 рік, — 43 тисячі гривень на місяць, 518 тисяч на рік: третина від утримання школи! Отакий ось плисківський підхід.

Виговорилися всі. Зрештою учениця десятого класу Надія Стрижак зачитала емоційного вірша, звертаючись до здорового глузду чиновників, із проханням надати можливість довчитись у стінах рідної школи. Її емоційний виступ неабияк сколихнув земляків, навіть тих, хто ще вчора підтримував Марину Вірко та її свиту. Староста Сиволозького старостинського округу Василь Меншиков поставив на голосування питання збереження школи і звичного навчального процесу на 2021-2022 роки. Одноголосно ЗА! Пізніше голова громади на своїй сторінці у соціальній мережі виправдається, що не мала наміру закривати школу, а лише хотіла… поцікавитись думкою людей, чи варто її реорганізовувати.

Правда чи ні, судити не нам, а жителям громади, які обрали цю владу. Втім, хочу нагадати керівництву ОТГ відому істину: «Хто зачиняє лікарню — той відчиняє цвинтар. Хто закриває храми — той відкриває пекло. Хто зачиняє школу — той відчиняє в’язницю».

У 2020 році утримання голови Плисківської сільради Марини Вірко обійшлося невеликій громаді у понад пів мільйона гривень. Середньомісячний дохід керівниці територіальної одиниці становив 43 тисячі гривень. За рівнем доходу сільська головиха переплюнула навіть деяких міністрів. Ця громада — у «передовиках» на Чернігівщині за витратами на утримання адміністративного апарату. Згідно з експертним дослідженням, співвідношення видатків на засоби для забезпечення існування управління з сумою доходів загального фонду склало 50,5 відсотка. Тим часом очільники громади намірились заощаджувати на педагогах, а не на роздутому штаті чиновників.