|
Версія для друку На головну Таємниці лелечого життя Василь ГОРВАТ. Закарпатська область. З
року в рік у центрі Виноградова, у старому гнізді на стовпі, облаштовується
пара лелек. Цьогоріч вони прилетіли наприкінці березня, тож приморозки їм не
завадили. Чого не можна сказати про інших бузьків, які з’явилися в наших краях
іще в лютому й могли загинути від холоду. НА ДУМКУ директора Виноградівського
лісгоспу науковця Василя Агія, причини подібних розбіжностей і збоїв можуть
бути різні. У природі ще залишилося безліч нерозгаданих таємниць. Скажімо, в
Угорщині з допомогою GPS-технологій спостерігають за перельотом диких гусей.
Одні птахи долають 800 кілометрів шляху від Cередземномор’я до цієї країни
ідеальною прямою, ніде не відхиляючись, а інші не поспішають, постійно змінюють
маршрут, зупиняючись біля водойм. Чому так? Відповіді вчені поки що не знайшли.
Білі лелеки
— постійні мешканці міст і сіл Закарпаття, хоча немало їх і в безлюдних лісах,
і високо в горах. Скільки їх саме в населених пунктах, ніхто не підраховує,
адже вони не червонокнижні. Першими
додому прилітають самці. Ремонтують свої старі гнізда або будують інші. За
багато років їхні домівки розширюються завдяки новим гілкам, обростають травою,
інколи навіть житні чи пшеничні колоски видно. Чорногузи живляться не лише
рибою, жабами і зміями, а ще й мишами, дитинчатами птахів, чиї гнізда
розташовані на полях чи поблизу боліт і річок. Лелеки звикли до сусідства з
людьми, поблажливо ставляться до горобців та іншого дрібного птаства, що
поселяється в їхніх порожніх домівках. Білий лелека
зазвичай живе 10-15 років, проте орнітологи виявили серед них і 33-35-літніх.
Цих красивих птахів люди здавна вважають символом подружньої вірності, адже
вони дотримуються моногамного шлюбу. Але якщо котрийсь із пари серйозно
травмується чи захворіє, інший шукає заміну. Батьки вони, м’яко кажучи, суворі
— найслабших лелечат викидають із гнізда. У перші дні
маленькі пташата отримують тільки подрібнену і ніжну їжу, «страва» готується з
дощових черв’ячків. У липні молоді птахи починають «проби крила». Торік у
згадуваному виноградівському гнізді виросло троє молодих лелек. Серпневого дня
вся родина покинула оселю і полетіла на Балкани, а звідти — в долину річки Ніл
і далі на узбережжя озера Чад. Саме такий маршрут перелітних птахів описують
науковці. Нині до старого гнізда повернулися батьки без молоді. Статевозрілими
лелеки стають у два-чотири роки. До того вони подорожують далеко від
батьківського дому, декотрі у перші роки життя залишаються в Африці. Проте
дорогу в Україну не забувають ніколи — через рік-два прилітають сюди, щоб
створити свою сім’ю. На
Закарпатті мешкає ще один вид лелек, який за способом життя радикально
відрізняється від звичних усім бузьків. Та й зовні вони є повною протилежністю
білим. Ідеться про чорних лелек. Ці птахи
здавна намагаються жити подалі від людської цивілізації, не терплять сусідства
інших пернатих. Чорний лелека належить до видів, які охороняються не тільки
законодавством нашої держави, а й міжнародними конвенціями. Птахи занесені до
Червоної книги України, за заподіяну їм шкоду визначено чималий штраф. На території
Виноградівського лісгоспу, каже Василь Агій, є щонайменше вісім гнізд чорних
лелек. Торік вони всі разом відлетіли на Африканський континент. Загалом в
Україні гніздиться близько тисячі пар, майже 200 з яких — у Карпатському
ареалі. Останніми
роками чорні лелеки з’явилися в людних місцях, зокрема на річці Уж. Це
випадковість чи нова екологічна закономірність? Час покаже. Але факт
незаперечний: чорний лелека не просто заблукав на Ужі. Він спокійно ходив,
ловив здобич, не звертаючи уваги ні на людей, ні на авто. Що ж
спричинило раптову сміливість чорних лелек? Кажуть, унаслідок наступу
цивілізації на дику природу скорочується територія комфортного проживання цих
птахів. А втім, попри це їхня популяція зростає! Природа
постійно підкидає нам загадки, відповіді на які не завжди під рукою. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Доводять до банкрутства? ЧитатиІНФОРМРЕСУРС «Марлін» повідомив, що 38
державних підприємств, які належать до сфери управління Міненерго, протягом
першого кварталу продемонстрували чистий збиток на суму 1,6 мільярда гривень.
Найбільше в мінусі Східний гірничозбагачувальний комбінат (341,1 млн грн) та ДП
«Первомайськвугілля» (232,8 млн грн), а також «Львіввугілля» (209,4 млн грн).
Сім підприємств завершили квартал із прибутком у розмірі 1,9 млн, а одне
вважається беззбитковим. На цих об’єктах трудяться 43 078 осіб. При цьому
середня зарплата рядового працівника становить лише 13,2 тис. грн, члена
адміністративно-управлінського персоналу — 16 тис. грн, а директора — 55,8 тис.
грн.
Відреставрують чи розкрадуть ЧитатиУКРАЇНА багата пам’ятками минувшини, і, на
жаль, багато з них або вже зруйновані, або ось-ось перетворяться на руїни, чи потребують
капітального ремонту. Вочевидь, в уряді вирішили щось із цим робити. Мінкульт
заявив, що стартує проєкт «Велика реставрація». Визначено 22 об’єкти, котрими
будуть займатися цього року. Серед них будівлі Національного Києво-Печерського
історико-культурного заповідника, фортеця у місті Хотин (Чернівецька область),
Національний художній музей у Києві, об’єкти Софійського собору, Жовківський
замок, замковий комплекс у Підгірцях та замковий комплекс в Олеську (обидва на
Львівщині), будинок музею Т. Г. Шевченка у Каневі, сцена театру ім. М.
Заньковецької у Львові та інші. Ідея сама по собі хороша, але відразу спадає на
думку «Велике будівництво», вже назване «Великим крадівництвом»…
Уже не депутат ЧитатиШУКАЛИ-ШУКАЛИ, та так і не знайшли,
вочевидь, у Центрвиборчкомі «залізобетонного» правового виходу із ситуації
навколо довиборів у парламент на 87-му окрузі. Верховний Суд знову скасував
протокол, яким В. Вірастюк визнавався переможцем брудних перегонів (без урахування
голосів виборців із проблемних дільниць). Рішення прийняте за позовом іншого
кандидата в депутати — О. Шевченка. Суд також скасував пункти постанови ЦВК від
19 травня, якою визнано недійсним голосування на тих шести проблемних дільницях
(на них після перерахунку бюлетенів виявлено менше голосів за О. Шевченка, ніж
у первинних протоколах). Вказану постанову Верховний Суд ухвалив як суд першої
інстанції. Якщо буде подана апеляція, справу переглядатиме Велика палата суду
як апеляційна інстанція, і це рішення вже буде остаточним. Всеукраїнська мережа
«Опора» заявила, що найдемократичнішим способом розв’язання проблеми могло б
стати проведення повторних виборів, яке має призначити парламент. Чого ж ніхто
такого варіанта там не розглядає? Чи бояться «слуги», що більше нахрапом округ
не візьмуть?..
Вакцинація: повзучий наступ ЧитатиСАМЕ так можна охарактеризувати темпи
проведення імунізації населення проти коронавірусу. За даними МОЗ, від початку
кампанії вакцинації (24 лютого) станом на 24 травня щеплено 978 354 особи. Із них
обидві дози одержали 75 787 чоловік (двоє отримали першу за кордоном). Станом
на 22 травня до листа очікування записалися 582 285 українців. Тим часом у
неділю, 23 травня, діагноз COVID-19 поставлено 1334 громадянам. Кажуть, такі
відносно невисокі показники зафіксовані вперше з 12 серпня 2020 року
(статистика за 11 серпня). Одужали 6999 українців, померли 68. Загалом за час
пандемії коронавірус виявили у 2 183 855 громадян, із них одужали 1 957 560,
померли 49 436.
Під «ударом» третина українців ЧитатиЗА ДАНИМИ МОЗ, у нас щороку трапляється
близько 130 тисяч випадків інсульту. Близько 40% пацієнтів помирають протягом
першого місяця від початку захворювання. Приблизно 35% людей, яких уразила ця
хвороби, — працездатного віку. Окрім страшного удару по здоров’ю окремого
громадянина, наслідком є втрати для економіки країни, які, вважають експерти,
можуть сягати 100 млрд грн на рік. Хвороба ця дуже поширена: понад 30%
українців старше 25 років перебувають у групі ризику.
Результат утішний ЧитатиЦЬОГО року Україна посіла 5-те місце на
пісенному конкурсі «Євробачення», котрий відбувавсь у Роттердамі, що в
Нідерландах. Нашу країну представляв гурт «Go_A» із піснею «Шум», який змагався
у фіналі з конкурентами із 26 країн. Це веснянка, музично переосмислена в
одному з сучасних жанрів електронної музики. Композиція зачарувала публіку,
світова преса писала про неї таке: «Це було незабутньо. І у цьому був також
біль: пісня натхнена музичною традицією району навколо Чорнобиля», «Кому б я
віддав 12 балів? Українському Go_A з треком SHUM. Просто подивіться на цю
вдумливу глибу… зі Східної Європи». Перемогу здобули італійці, на другому місці
французи, на третьому швейцарці, на четвертому ісландці. Нагадаємо, Україна
двічі посідала перше місце на цьому конкурсі. 2004 року перемогу здобула
Руслана з «Дикими танцями», 2017-го — Джамала із композицією «1944»,
присвяченою радянській депортації кримських татар.
|