|
Версія для друку На головну Під контролем, але треба досліджувати Підготувала Маргарита СИТНИК. У
зруйнованому реакторі на Чорнобильській електростанції після встановлення
нового безпечного конфайнмента (НБК), «Арки», фіксується зростання ядерної
активності. ПРО ЦЕ у
своїй офіційній заяві щодо ситуації повідомляє Інститут проблем безпеки атомних
електростанцій НАН України. Зокрема, у приміщеннях під зруйнованим четвертим
реактором, куди після аварії потрапили розплавлені паливовмісні матеріали,
датчики фіксують збільшення потоку нейтронів. А це одна з ознак прискорення
радіоактивного розпаду. Причому таке явище стало спостерігатися саме після
встановлення «Арки». Учені пояснюють, що середовище, в якому залишаються
паливовмісні матеріали, перезволожене: старий «Саркофаг» протікав, і на додаток
до води, яку закачували у зруйнований реактор, туди потрапляли ще й опади.
Відповідно після насування «Арки» почалося випаровування, і пориста структура
лавоподібних паливовмісних матеріалів втрачає вологу, що спричинило зростання
щільності потоку нейтронів. Утім,
прискорення реакцій радіоактивного розпаду прогнозували ще до встановлення НБК.
Цей процес, передбачають науковці, триватиме аж до досягнення оптимального
співвідношення ядерного палива до води, далі швидкість розпаду і потік
нейтронів стабілізуються, навіть почнуть поступово падати. Вже лунали
побоювання, буцімто відсутність води може призвести до ланцюгової реакції і
нового вибуху. Але фахівці не вважають це припущення аргументованим. Зокрема,
після аварії близько 185 тонн кипучого ядерного матеріалу зі зруйнованого
реактора розплавлювали конструкції під собою. Внизу в резервуарах накопичилось
близько 20 тис. т води, що використовувалась під час гасіння пожежі в перші
дні. Якби теплоносії туди потрапили, міг би статися повторний вибух, наслідки
якого важко уявити. Потрібно було пробратися через затоплені камери четвертого
реактора до теплоносія, знайти два запірних клапани й відкрити їх, спустивши
воду. Це смертоносне завдання виконали начальник зміни станції Борис Баранов,
старший інженер енергоблоку №3 Валерій Беспалов та старший інженер Олексій
Ананенко. На щастя, усі троє повернулися живими. Кажуть, у той страшний час про
жоден героїзм не думали, виконували свій професійний і людський обов’язок. Б.
Баранов помер 2005 року, В. Беспалов та О. Ананенко нині мешкають у Києві. Усі
вони в 2018 році були нагороджені орденом «За мужність» III ступеня, а 2019-го
удостоєні найвищої відзнаки — звання Героя України. Так от, повернувшись до
сьогодення, зазначимо: науковці наголошують, що у припущенні про посилення
реакції внаслідок зменшення об’єму води одне суперечить іншому, бо склад і стан
ядерного палива радикально не змінились. У Державному
спецпідприємстві «ЧАЕС» запевнили: ситуація контрольована, а швидкість процесів
розпаду радіоактивного палива перебуває в очікуваних межах і є значно нижчою за
небезпечний рівень. Та водночас науковці привертають увагу до необхідності
поглибленого дослідження стану паливовмісних матеріалів і вивчення факторів, які
позначаються на стані ядерної безпеки об’єкта «Укриття» («Саркофаг»), для чого
розробили спеціальну програму. Однак від 2016 року її реалізація не була
профінансована (!). Що тут
скажеш? Аварія на Чорнобильській АЕС — найбільша техногенна катастрофа у світі,
наслідки якої відлунюватимуться роки й роки, і кордонів у неї нема. Другий, не
дай, Боже, «Чорнобиль» може перекрити всю геополітику, економіку і екологію у
світі, то що може бути пріоритетнішим за розробку всіх мож-ливих варіантів
розвитку подій? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Доводять до банкрутства? ЧитатиІНФОРМРЕСУРС «Марлін» повідомив, що 38
державних підприємств, які належать до сфери управління Міненерго, протягом
першого кварталу продемонстрували чистий збиток на суму 1,6 мільярда гривень.
Найбільше в мінусі Східний гірничозбагачувальний комбінат (341,1 млн грн) та ДП
«Первомайськвугілля» (232,8 млн грн), а також «Львіввугілля» (209,4 млн грн).
Сім підприємств завершили квартал із прибутком у розмірі 1,9 млн, а одне
вважається беззбитковим. На цих об’єктах трудяться 43 078 осіб. При цьому
середня зарплата рядового працівника становить лише 13,2 тис. грн, члена
адміністративно-управлінського персоналу — 16 тис. грн, а директора — 55,8 тис.
грн.
Відреставрують чи розкрадуть ЧитатиУКРАЇНА багата пам’ятками минувшини, і, на
жаль, багато з них або вже зруйновані, або ось-ось перетворяться на руїни, чи потребують
капітального ремонту. Вочевидь, в уряді вирішили щось із цим робити. Мінкульт
заявив, що стартує проєкт «Велика реставрація». Визначено 22 об’єкти, котрими
будуть займатися цього року. Серед них будівлі Національного Києво-Печерського
історико-культурного заповідника, фортеця у місті Хотин (Чернівецька область),
Національний художній музей у Києві, об’єкти Софійського собору, Жовківський
замок, замковий комплекс у Підгірцях та замковий комплекс в Олеську (обидва на
Львівщині), будинок музею Т. Г. Шевченка у Каневі, сцена театру ім. М.
Заньковецької у Львові та інші. Ідея сама по собі хороша, але відразу спадає на
думку «Велике будівництво», вже назване «Великим крадівництвом»…
Уже не депутат ЧитатиШУКАЛИ-ШУКАЛИ, та так і не знайшли,
вочевидь, у Центрвиборчкомі «залізобетонного» правового виходу із ситуації
навколо довиборів у парламент на 87-му окрузі. Верховний Суд знову скасував
протокол, яким В. Вірастюк визнавався переможцем брудних перегонів (без урахування
голосів виборців із проблемних дільниць). Рішення прийняте за позовом іншого
кандидата в депутати — О. Шевченка. Суд також скасував пункти постанови ЦВК від
19 травня, якою визнано недійсним голосування на тих шести проблемних дільницях
(на них після перерахунку бюлетенів виявлено менше голосів за О. Шевченка, ніж
у первинних протоколах). Вказану постанову Верховний Суд ухвалив як суд першої
інстанції. Якщо буде подана апеляція, справу переглядатиме Велика палата суду
як апеляційна інстанція, і це рішення вже буде остаточним. Всеукраїнська мережа
«Опора» заявила, що найдемократичнішим способом розв’язання проблеми могло б
стати проведення повторних виборів, яке має призначити парламент. Чого ж ніхто
такого варіанта там не розглядає? Чи бояться «слуги», що більше нахрапом округ
не візьмуть?..
Вакцинація: повзучий наступ ЧитатиСАМЕ так можна охарактеризувати темпи
проведення імунізації населення проти коронавірусу. За даними МОЗ, від початку
кампанії вакцинації (24 лютого) станом на 24 травня щеплено 978 354 особи. Із них
обидві дози одержали 75 787 чоловік (двоє отримали першу за кордоном). Станом
на 22 травня до листа очікування записалися 582 285 українців. Тим часом у
неділю, 23 травня, діагноз COVID-19 поставлено 1334 громадянам. Кажуть, такі
відносно невисокі показники зафіксовані вперше з 12 серпня 2020 року
(статистика за 11 серпня). Одужали 6999 українців, померли 68. Загалом за час
пандемії коронавірус виявили у 2 183 855 громадян, із них одужали 1 957 560,
померли 49 436.
Під «ударом» третина українців ЧитатиЗА ДАНИМИ МОЗ, у нас щороку трапляється
близько 130 тисяч випадків інсульту. Близько 40% пацієнтів помирають протягом
першого місяця від початку захворювання. Приблизно 35% людей, яких уразила ця
хвороби, — працездатного віку. Окрім страшного удару по здоров’ю окремого
громадянина, наслідком є втрати для економіки країни, які, вважають експерти,
можуть сягати 100 млрд грн на рік. Хвороба ця дуже поширена: понад 30%
українців старше 25 років перебувають у групі ризику.
Результат утішний ЧитатиЦЬОГО року Україна посіла 5-те місце на
пісенному конкурсі «Євробачення», котрий відбувавсь у Роттердамі, що в
Нідерландах. Нашу країну представляв гурт «Go_A» із піснею «Шум», який змагався
у фіналі з конкурентами із 26 країн. Це веснянка, музично переосмислена в
одному з сучасних жанрів електронної музики. Композиція зачарувала публіку,
світова преса писала про неї таке: «Це було незабутньо. І у цьому був також
біль: пісня натхнена музичною традицією району навколо Чорнобиля», «Кому б я
віддав 12 балів? Українському Go_A з треком SHUM. Просто подивіться на цю
вдумливу глибу… зі Східної Європи». Перемогу здобули італійці, на другому місці
французи, на третьому швейцарці, на четвертому ісландці. Нагадаємо, Україна
двічі посідала перше місце на цьому конкурсі. 2004 року перемогу здобула
Руслана з «Дикими танцями», 2017-го — Джамала із композицією «1944»,
присвяченою радянській депортації кримських татар.
|