Архів
Вівторок,
25 травня 2021 року

№ 38 (19886)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну
  • Актуально

Під контролем, але треба досліджувати

Підготувала

Маргарита СИТНИК.

У зруйнованому реакторі на Чорнобильській електростанції після встановлення нового безпечного конфайнмента (НБК), «Арки», фіксується зростання ядерної активності.

ПРО ЦЕ у своїй офіційній заяві щодо ситуації повідомляє Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України. Зокрема, у приміщеннях під зруйнованим четвертим реактором, куди після аварії потрапили розплавлені паливовмісні матеріали, датчики фіксують збільшення потоку нейтронів. А це одна з ознак прискорення радіоактивного розпаду. Причому таке явище стало спостерігатися саме після встановлення «Арки». Учені пояснюють, що середовище, в якому залишаються паливовмісні матеріали, перезволожене: старий «Саркофаг» протікав, і на додаток до води, яку закачували у зруйнований реактор, туди потрапляли ще й опади. Відповідно після насування «Арки» почалося випаровування, і пориста структура лавоподібних паливовмісних матеріалів втрачає вологу, що спричинило зростання щільності потоку нейтронів.

Утім, прискорення реакцій радіоактивного розпаду прогнозували ще до встановлення НБК. Цей процес, передбачають науковці, триватиме аж до досягнення оптимального співвідношення ядерного палива до води, далі швидкість розпаду і потік нейтронів стабілізуються, навіть почнуть поступово падати.

Вже лунали побоювання, буцімто відсутність води може призвести до ланцюгової реакції і нового вибуху. Але фахівці не вважають це припущення аргументованим. Зокрема, після аварії близько 185 тонн кипучого ядерного матеріалу зі зруйнованого реактора розплавлювали конструкції під собою. Внизу в резервуарах накопичилось близько 20 тис. т води, що використовувалась під час гасіння пожежі в перші дні. Якби теплоносії туди потрапили, міг би статися повторний вибух, наслідки якого важко уявити. Потрібно було пробратися через затоплені камери четвертого реактора до теплоносія, знайти два запірних клапани й відкрити їх, спустивши воду. Це смертоносне завдання виконали начальник зміни станції Борис Баранов, старший інженер енергоблоку №3 Валерій Беспалов та старший інженер Олексій Ананенко. На щастя, усі троє повернулися живими. Кажуть, у той страшний час про жоден героїзм не думали, виконували свій професійний і людський обов’язок. Б. Баранов помер 2005 року, В. Беспалов та О. Ананенко нині мешкають у Києві. Усі вони в 2018 році були нагороджені орденом «За мужність» III ступеня, а 2019-го удостоєні найвищої відзнаки — звання Героя України. Так от, повернувшись до сьогодення, зазначимо: науковці наголошують, що у припущенні про посилення реакції внаслідок зменшення об’єму води одне суперечить іншому, бо склад і стан ядерного палива радикально не змінились.

У Державному спецпідприємстві «ЧАЕС» запевнили: ситуація контрольована, а швидкість процесів розпаду радіоактивного палива перебуває в очікуваних межах і є значно нижчою за небезпечний рівень. Та водночас науковці привертають увагу до необхідності поглибленого дослідження стану паливовмісних матеріалів і вивчення факторів, які позначаються на стані ядерної безпеки об’єкта «Укриття» («Саркофаг»), для чого розробили спеціальну програму. Однак від 2016 року її реалізація не була профінансована (!).

Що тут скажеш? Аварія на Чорнобильській АЕС — найбільша техногенна катастрофа у світі, наслідки якої відлунюватимуться роки й роки, і кордонів у неї нема. Другий, не дай, Боже, «Чорнобиль» може перекрити всю геополітику, економіку і екологію у світі, то що може бути пріоритетнішим за розробку всіх мож-ливих варіантів розвитку подій?

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Доводять до банкрутства?
Читати
Відреставрують чи розкрадуть
Читати
Уже не депутат
Читати
Вакцинація: повзучий наступ
Читати
Під «ударом» третина українців
Читати
Результат утішний
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове