Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

Слово до слова — подругам розмова...

Степан ГРИГОРЧУК.

смт Ланівці

Тернопільської області.

Розмовляють дві подруги:

— Як я тобі заздрю! Твій хлопець такий ввічливий, уважний, робить дорогі подарунки. Чого ж ти не виходиш за нього заміж?

— Тому що хочу, щоб так продовжувалось і надалі.

* * *

Розмовляють дві подруги:

— Я кохаю і кохана!

— Вітаю!

— Нема з чим. Це різні чоловіки. Одного кохаю я, а інший кохає мене.

* * *

— Що сталося з нашими чоловіками? — скаржиться 35-річна Оксана своїй подрузі. — Весь вечір на танцях я просиділа, зате тепер при поїздці в автобусі стою.

* * *

Розмовляють дві подруги:

— Ти знаєш, мій чоловік останнім часом дуже постарів, — говорить одна з них.

— Чому ти так вважаєш?

— Коли ми вчора зайшли в кав’ярню повечеряти, то він спочатку подивився меню, а потім уже на ноги офіціантки.

* * *

Дівчина з докором каже подрузі:

— Я ж тебе просила поки що нікому не говорити, що я виходжу заміж.

— А я нікому і не казала. Тільки спитала у Валі і Галини, чи запросила ти їх на весілля.

* * *

Розмовляють дві подруги:

— Послухай, Валю, ти короткозора, ходиш в окулярах. А чого ж їх знімаєш, коли зустрічаєшся зі своїм нареченим?

— Ну, по-перше, я гарніша без них, по-друге — мій жених набагато вродливіший, коли без окулярів.

* * *

Жінка скаржиться подрузі:

— Що за чоловік у мене?! Коли зробила нову зачіску, то він навіть не помітив. А як бампер на машині поцарапала, так у самих трусах вибіг на вулицю.

* * *

Розмовляють дві подруги:

— Ну як у тебе справи?

— Три тижні тому вигнала свого остаточно. І уяви собі —ця скотиняка тепер не хоче повертатися!

* * *

Одна жінка скаржиться іншій:

— У мене чоловік такий млявий.

— А ти його собачим шампунем помий. Я свого коли помила, то став такий спритний, як собака.

Через деякий час зустрічаються знову:

— Ну ти мені і пораду дала!

— А що таке?

— Після цієї процедури він з’їв усю ковбасу, мене покусав і до сусідки втік!

* * *

Дівчина розповідає подрузі:

— Я в безвихідному становищі! Після весілля Микола перестав звертати на мене увагу.

— Так розлучися з ним!

— Із ким розлучитись? Мого чоловіка Віктором звати!

* * *

Із розмови двох подруг:

— Ну як твій чоловік?

— О, я така щаслива! Відтоді, як одружилися, ми ще жодного разу не посварилися! Хоч би і другий день минув так само.