Архів
Вівторок,
18 травня 2021 року

№ 36 (19884)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну
  • Актуально

Олігархи «в законі»,

або В одному барлозі для двох затісно

Михайло ГУБАШ.

Що очікує на найбагатших та найвпливовіших в Україні людей, а відтак і на саму країну?

11 ТРАВНЯ секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данилов анонсував підготовку законопроєкту щодо так званих олігархів. Документ за дорученням Володимира Зеленського розробляють спеціалісти РНБО, Антимонопольного комітету та Офісу президента. За певними критеріями мають бути визначені ті особи, які підпадають під цю категорію. Після чого із олігархів планується зробити бізнесменів, які займатимуться тільки бізнесовими справами, а от у політику дорогу їм закриють. Таким чином, на думку ініціаторів законопроєкту, найбагатші в країні люди вже не зможуть безпосередньо впливати на її внутрішньополітичні та зовнішньополітичні процеси.

Основною ознакою олігарха, за словами Данілова, є вплив на владу: «На мою думку і за критеріями апарату РНБО, які ми враховуємо, готуючи цей документ, ми маємо на увазі 13 осіб, яких ми можемо з упевненістю віднести до олігархічного середовища. Які мають дуже великий вплив всередині й зовні нашої країни».

Але прізвищ при цьому не назвав.

Посилаючись та підсумовуючи думки експертів, під критерії олігарха можуть потрапити Рінат Ахметов, Петро Порошенко, Дмитро Фірташ, Ігор Коломойський, Віктор Пінчук, Сергій Льовочкін, Віктор Медведчук, Вадим Новинський, Юрій Косюк, Олег Бахматюк, Костянтин Жеваго та подружжя Герег.

Шестеро з них входять до цьогорічного рейтингу мільярдерів «Форбс»: Рінат Ахметов (близько 7,6 млрд дол.), Віктор Пінчук (близько 2,5 млрд дол., торік було 1,4 млрд), Костянтин Жеваго (близько 2,1 млрд дол. — було 1,1 млрд дол.), Ігор Коломойський (близько 1,8 млрд дол. — 1 млрд дол.), Петро Порошенко (близько 1,6 млрд дол. — 1,4 млрд), Вадим Новинський (1,4 млрд дол. — 810 млн дол.). При цьому один із номінантів супербагатіїв — Юрій Косюк — втратив місце в списку мільярдерів через зниження ринкової вартості його ключового активу — МХП.

Наступного дня, 12 травня, пояснюючи необхідність деолігархізації, секретар РНБО заявив: «Вважаю, що поряд із військовою агресією Російської Федерації однією з основних загроз національній безпеці є олігархічна система». Мовляв, ця система спричинила формування олігархічної економіки, яка своєю чергою породжувала монополії, а ті «призвели до глибинної корупції».

«Тому, — робить висновок секретар РНБО, — питання стоїть принципово: держава має демонтувати олігархічну економіку і ліквідувати «п’яту колону» як найближчі завдання, які постали перед нами».

Цей аналіз і висновки цікаво порівняти з тим, що тижнем раніше озвучив держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту в Україну: «Є дуже багато сил, які виступають проти зусиль України щодо реформування і боротьби з корупцією. До них належать зовнішні сили та внутрішні — олігархи і потужні особи, які переслідують власні вузькі інтереси незаконними методами за рахунок народу України… Ми проти дій Росії щодо дестабілізації в Україні. Ми також підтримуємо антикорупційні реформи… тому що і корумповані сили, і агресія Росії намагаються досягти однакових цілей — забрати в українського народу те, що належить йому по праву».

Що ж, наміри благородні. А от що з цього вийде на практиці? Як відомо, святе місце порожнім не буває. І чи не займуть місця теперішніх «вітчизняних» олігархів інші, закордонні володарі «заводів, газет і пароходів»? І, головне, чи будуть вони «толерантнішими» до потреб і сподівань багатостраждального народу України?

Так, теоретично найкращим варіантом був би прихід на місце олігархів українських патріотів-державників. Проте у сьогоднішніх реаліях він, м’яко кажучи, не здається стовідсотково вірогідним.

Спершу рішеннями РНБО Банкова лякала колишніх і нинішніх нардепів — підписантів «Харківських угод». Затим — великих контрабандистів. Тепер — олігархів. І все це нібито заради встановлення соціальної справедливості. Тож і не дивно, що падаючий рейтинг «слуг народу» і самого Зеленського знову почав рости. Аякже!

Тим часом багато експертів вважає, що всіма цими гучними «наїздами» влада відвертає увагу суспільства до чи не найгострішої проблеми — початку розпродажу найціннішого, що ще залишилось у власності держави і українського народу, — землі-годувальниці. Оце, мабуть, і вся «справедливість»…

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Зворотний бік держрегулювання
Читати
Зміни
Читати
Кому компенсували найбільше
Читати
Ще є чим торгувати
Читати
Незабаром «перший мільйон»
Читати
Трагічні наслідки необережності
Читати
Автопром борсається
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове