• Освітня панорама

_{Додається інклюзивних класів}

Олена БЕГМА.

НИНІШНЬОГО навчального року сім тисяч шкіл (а це майже 43% усіх загальноосвітніх закладів України) організували понад 18 тисяч інклюзивних класів, у яких діти з особливими потребами мають змогу навчатися разом з ровесниками. У деяких навчальних закладах є по два, три чи й чотири інклюзивні класи. Як відомо, в одному такому може бути щонайбільше три учні з особливими освітніми потребами, а загалом у них опановують освіту понад 25 тисяч «особливих» дітей. Їх кількість майже в 10 разів перевищує дані п’ятирічної давності, наголошують у МОН. І все ж цього вкрай мало, адже в Україні реальна потреба в інклюзивних класах щонайменше у шість разів вища.

_{Літні канікули скоротили, та не для всіх}

У ШКОЛАХ Сум, Черкас, Хмельницького і Кропивницького продовжили термін навчального року. Отже, щоденні заняття зі звичними уроками та перервами там проходитимуть і в червні. Бо через епідемію «зайві» дні відбули на семестрових канікулах, через що не встигли засвоїти річної програми. Зокрема, у Черкасах навчальний рік триватиме як мінімум до 8 червня, у Кропивницькому — до 7-го або 14-го, а в Хмельницькому і Сумах — до 11 червня. Щоправда, перелік населених пунктів, де покоротшали літні канікули, не остаточний. Бо ще не визначилися з тривалістю навчального року школи західних областей, де також канікули оголошувалися позапланово.

Що ж, доведеться влітку надолужувати згаяний час.

_{Ніяких вступних тестувань для першачків}

ПІСЛЯ локдауну школи продовжили приймати документи для зарахування дітей до першого класу. Цього року загальноосвітні заклади позбулися права влаштовувати різні вступні конкурси для перевірки рівня знань, умінь, навичок або інших компетенцій для відбору юних претендентів. Це дозволено буде робити тільки у спеціалізованих навчальних закладах мистецького і спортивного спрямування або ж у приватних. У роз’ясненні Міносвіти так і сказано: «Будь-які тестування з метою відбору до першого класу є незаконними. Дитину зобов’язані взяти, якщо вона або її батьки зареєстровані на території обслуговування закладу освіти, і це підтверджується документами».

_{Шкільний «Офіс поліцейського»}

У ВІННИЦЬКІЙ гімназії №24 відкривають-облаштовують перший в Україні шкільний «Офіс поліцейського». Як повідомляє МОН, це пілотний проєкт, який згодом упровадять в опорних школах України. Його мета — захист школярів від порушень у дитячому середовищі, вироблення нових методів із протидії булінгу та кібербулінгу, а також формування сучасних підходів задля розвитку правової культури та виховання дітей на базі навчального закладу із залученням лідерів, що користуються повагою дітей. Застосовуватимуться різні підходи: бесіди, тренінги, вебінари, ігрові форми тощо. Ювенальний поліцейський, який працюватиме в школі, матиме окремий кабінет, оснащений усім необхідним для проведення роботи з неповнолітніми.

_{Новий український правопис чинний}

ШОСТИЙ апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо відміни нового Українського правопису. Як повідомила заступник міністра юстиції Валерія Коломієць, апеляція Кабінету Міністрів України за цією справою задоволена у повному обсязі. «Шановні учні, студенти, абітурієнти, можете й надалі вчитися та готуватися до іспитів за правописом 2019 року. Його норми були та залишаються чинними», — підкреслила вона.

_{Їдуть до нас з-за кордону навчатись}

СЬОГОДНІ в Україні здобувають вищу освіту 76,5 тисячі іноземців із 155 країн світу. Бо вона для них дешева і доступна, зокрема й завдяки різним підписаним міждержавним угодам. Так, найбільше до нас приїздить гризти граніт науки молодих людей з Індії, Марокко, Туркменістану, Азербайджану, Нігерії, Китаю, Туреччини, Єгипту, Ізраїлю, Узбекистану. Серед спеціальностей, які вони обрали, наразі найпопулярнішими є медичні. Їх опановує в Україні кожний другий студент-іноземець. Також у пріоритеті технічні спеціальності, природничі науки, ще архітектура і будівництво, промислова фармація, харчові технології, банківська справа і страхування.

При цьому найпопулярнішими закладами вищої освіти, де навчаються іноземні студенти, є Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, медичні університети Харкова, Києва, Одеси, Запоріжжя, Вінниці, Дніпра, Тернополя, Чернівців. Чимало іноземних студентів обирають також Харківський національний університет радіоелектроніки, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Білоцерківський національний аграрний університет.

_{Заслужені, професори та академіки}

ПІСЛЯ скандального захисту дисертації народним депутатом від ОПЗЖ Іллею Кивою у громадян з’явився логічний інтерес до звань та вчених ступенів, присвоєних народним депутатам. Як з’ясувалось, у Верховній Раді ІХ скликання науковий ступінь доктора наук мають 35 нардепів, кандидата наук (доктора філософії) — 73 (найбільше — юридичних та економічних наук), почесне звання «заслужений» (юрист, економіст, журналіст, лікар, будівельник, працівник сільського господарства, сфери послуг тощо) — 35 народних обранців. А 23 депутати є доцентами або ж професорами. Якщо дивитись у пофракційному розрізі, то найбільше число депутатів із науковим ступенем — у фракції «Слуги народу» (32), на другому місці ОПЗЖ — 12, найменше — чотири нардепи — у депутатській групі «За майбутнє» та позафракційних.

Власне, чи допомагає це нашим народним обранцям ефективно керувати державою, можуть дати оцінку самі читачі, судячи з добробуту і поточних життєвих проблем своїх родин.

_{Створили регіональний університет}

ЧОТИРИ виші Харківщини об’єднали в один потужний — Державний біотехнологічний університет. Фінансування закладу, який за урядовою директивою створено у Харкові, здійснюватиметься в межах видатків, передбачених МОН. Причому на старті чималі кошти в його матеріальну базу вклали приватні інвестори. Як повідомило Міністерство освіти і науки, до новоствореного вишу приєднуються Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, Харківська державна зооветеринарна академія, Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва та Харківський державний університет харчування та торгівлі. Здобувачі вищої освіти, які навчаються у зазначених закладах, продовжать заняття у новоствореному університеті за обраною спеціальністю.