Архів
Вівторок,
18 травня 2021 року

№ 36 (19884)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну
  • Державна справа

Де ж ви, рідні гречкосії?

Василь ПІДДУБНЯК.

Новина не з приємних. Уряд РФ наклав заборону на експорт гречки взагалі, а в Україну — зокрема. Там, «за бугром», традиційна і для українського споживача круп’яна культура потрапила до реєстру товарів, важливих і для тамтешнього внутрішнього ринку.

ЗАБОРОНА на продаж гречки за кордон діятиме аж до кінця серпня. А там видно буде. А видно буде, ще й як!

За даними митної служби, Україна у січні — березні поточного року імпортувала цих круп на 5,4 млн доларів, із яких понад половина обсягу — саме «з-за поребрика».

Ось вам і продовольча безпека держави!

Якісь там банани-лимони — їх ввезення зрозуміти можна. А гречка, гречка… Що ж сталося, чому в наших рідненьких гречкосіїв інтерес до неї майже пропав?

«А який сенс її сіяти, коли зиску з неї — як із поганої вівці вовни? — стенають плечима аграрії. — Соя, соняшник, та й кукурудза — зовсім інше діло. І покупці самі у ворота стукаються».

Виходить, що майбутнє вітчизняного хліборобства із гречкою аж ніяк не в’яжеться?

Поки думали-гадали, поки коней запрягали, злазити час. Виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий прогнозує, що ці крупи до кінця поточного року можуть подорожчати до 80 грн за кілограм.

А як же їм не подорожчати? Посівні площі традиційної й однієї з найважливіших(!) для держави круп’яної культури у нинішньому вже тисячолітті скоротились у 20 разів — із 570 тис. га 2000 року до 60 тис. га нинішнього. А сусіди тут як тут! Російська гречка і за прозорими, а більше, вочевидь, тіньовими схемами окуповує Україну. Без єдиного пострілу!

«Зараз ціні вже нема куди рости. Виробники масово жаліються, що коли вартість крупи перевалила за 30 гривень, обсяги продажів упали в два-три рази. Виробник теж не зацікавлений, щоб продукт був дорогий. Усім вигідно, щоб просто була стабільна ціна», — зазначив Сергій Громовий.

«З-поміж інших програм у нас додається напрям підтримки виробництва нішевих культур, а саме гречки, — повідомив під час зустрічі з представниками аграрних асоціацій заступник міністра економіки Тарас Висоцький. — Суть у тому, щоб підтримати безпосередньо виробників цієї продукції, для того аби позбутись імпортозалежності».

Підтримка полягає у виплаті 3,5 тисячі гривень на гектар господарству площею до 50 гектарів, адже фокусування — на допомозі малим виробникам та фермерам.

Тарас Висоцький додав також, що одне господарство зможе за цим напрямом одержати близько 175 тис. грн, що посприяє суттєвому збільшенню площі посівів гречки, а це, крім відновлення культури її виробництва, є корисним з точки зору сівозміни і впливу на ґрунти.

«Дотації — це не вихід, — вважає постійний читач «Сільських вістей», учений агроном за освітою, у нещодавньому минулому досвідчений господарник Михайло Килівник із селища Кубліч, що на Вінниччині. Коментуючи кореспонденцію «Хай живе гречка!» (газета за 13 квітня ц. р.), висловив таку думку: «Не дотаціями треба заохочувати сільгосптоваровиробників сіяти гречку, а державним замовленням на продукцію. А дотації — то таке: тому дам, тому дам, а той почекає — може, й дочекається. Хіба ніхто не знає, як в Україні розподіляються дотації?..»

«Зараз лобіюють ідею, що потрібно ввести певний рівень дотації за вирощування гречки. Але чим дотація навіть у розмірі 3 тис. грн може мотивувати аграрія, якщо його не мотивує нинішнє зростання цін? — запитує генеральний директор ТОВ «П’ятихатський комбінат хлібопродуктів» Антон Міллер. — Держдотування призведе тільки до корупційної складової, це все буде непрозоро, тобто на дотацію зможе розраховувати лише якась група аграріїв, швидше за все, великі, а решта аграріїв — дрібні, середні — взагалі цю культуру викреслять».

Невже цього не знають у Мінагропроді? А якщо знають, то хіба не відають, якими будуть наслідки їхнього благого наміру? А чому б у людей не повчитися?

Серед постачальників гречки в Україну — сусідня Білорусь. Тамтешній уряд, за повідомленням агенції БЕЛТА, торік, наприклад, не дотації гречкосіям пообіцяв, а удвічі(!) збільшив замовлення на поставку продукції для державних потреб. Так-так, для державних! Бо йдеться про продовольчу безпеку країни.

В Росії, між іншим, постановою уряду приписано внести гречку, крупу грубого помелу із гречки й обрушене гречане зерно у перелік товарів, які є «життєво важливими для внутрішнього ринку Російської Федерації».

В Україні, як той казав, чухають потилиці: «А може, пронесе?..»

Може, й пронесе. Тільки не так, як дехто думає.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Зворотний бік держрегулювання
Читати
Зміни
Читати
Кому компенсували найбільше
Читати
Ще є чим торгувати
Читати
Незабаром «перший мільйон»
Читати
Трагічні наслідки необережності
Читати
Автопром борсається
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове