ЯК ПОВІДОМЛЯЮТЬ у Держстаті, в березні поточного року різко підвищилась сума нарахування за електроенергію та інші житлово-комунальні послуги — орієнтовно на 50% більше, ніж торік станом на цю дату (23 мільярди гривень проти 15,7 мільярда). Побутові споживачі сплатили 117% — 26,9 мільярда гривень (очевидно, включно з нарахуваннями за минулі періоди). Водночас заборгованість населення вельми велика — станом на кінець березня сягнула 79,3 мільярда гривень. Із цієї суми борги за розподіл та постачання газу — понад 30,2 млрд грн, за гарячу воду і тепло — 28,7 млрд, розподіл та постачання електрики — 7,8 млрд, за водовідведення і центральне водопостачання — 6,1 млрд, за інші послуги — 6,5 млрд.

ГОЛОВНА «листоноша» країни дуже вередлива: надаючи послуги з доставки пенсій, постійно вимагала від держави більше коштів за це, ставила ультиматуми, мовляв, припинить розносити виплати. Після останньої такої «дискусії» (див. замітку «Викрутили руки» у номері за 2 квітня) уряд заявив, що шукатиме інші шляхи. Згодом була ухвалена постанова, згідно з якою пенсіонерів та інших отримувачів соцвиплат з 1 вересня переведуть на банківські картки. Можливість обрати пошту чи банк залишили тільки для осіб старше 80 років, людей з інвалідністю, громадян, які потребують постійного стороннього догляду тощо. Начебто залагодили питання, але отримали іншу проблему: «цивілізація» у вигляді банкоматів та магазинів, де можна розрахуватися карткою, доступна переважно жителям міст, відтак що робити селянам? Прем’єр Д. Шмигаль дав відповідь: «У тих населених пунктах, де густота не дозволяє… звичайно, там пенсія буде привозитись через пошту, як і було». Прогнозуємо ще багато скандалів і погроз з боку Укрпошти, заручниками котрих, як завше, стають прості громадяни.

САНКЦІЯМ проти В. Медведчука та закриттю його телеканалів одні раділи, інші були налаштовані скептично. Мовляв, справа благородна і давно назріла, але ж юридично «нечиста» — на основі чого, власне? Адже жодного карного провадження проти нього нема… Аж ось 11 травня інформпростір блискавицею прорізала новина: генпрокурор І. Венедіктова підписала підозру в держзраді та замаху на розграбування національних ресурсів в українському Криму В. Медведчуку і його соратникові Т. Козаку. СБУ взялася обшукувати будинок путінського кума, проте місцезнаходження господаря певний час було невідоме. Хоча ще 9 травня його бачили на заходах у центрі Києва, в СБУ сказали, що тоді вручити підозру не змогли. Однопартійці заявили, що В. Медведчук ховатися не збирається. І справді, 12 травня одіозний політик прийшов до Офісу генпрокурора, де зробив заяву: «Підозру згідно із законодавством мені не вручили, але я ознайомився разом із адвокатами... Обвинувачення… є бездоказовими». Чимало експертів прокоментували цю новину стримано. Мовляв, якщо справу не зможуть довести до суду і до визнання В. Медведчука винним, то фактично його виправдають назавжди.

ПРОЖИТКОВИЙ мінімум — базовий державний соціальний стандарт — нині становить 2189 грн (з 1 липня — 2294 грн). Фактично це ціна пари хорошого взуття чи не вельми хорошого смартфона, тобто повноцінно прожити на такі кошти місяць неможливо, що визнає очільниця Мінсоцполітики М. Лазебна. Чиновниця наголошує: сьогодні реальний прожитковий мінімум більш ніж удвічі перевищує законодавчо встановлений. Але чому ж його не піднімуть? Собака заритий у тому, що будь-яке збільшення автоматично тягне перерахунок близько двохсот виплат та необхідність вишукування додаткових видатків бюджетів усіх рівнів. При цьому, пояснює М. Лазебна, більшість із них соціальних стандартів не стосуються (штрафи, збори, грошові стягнення тощо). Відтак у міністерстві хочуть залишити прив’язку тільки до соціальних гарантій і доходів, які є основним джерелом існування людей (мінімальні зарплата, пенсія за віком та інші соцдопомоги). Відповідні законопроєкти, в яких запропоновано змінити методологію визначення прожиткового мінімуму та його застосування, подано на розгляд парламенту. При цьому обіцяють не зменшити жодну із соціальних виплат.

КОРОНАВІРУС підкосив не лише здоров’я, а й матеріальний добробут багатьох громадян, однак ударив, очевидно, не по всіх. Як повідомляє Державна податкова служба, торік 8451 українець задекларував доходи в сумі понад 1 мільйон гривень. Позаторік таких було майже 8 тисяч, відтак кількість мільйонерів зросла на 6%. Також з’явився навіть один гривневий мільярдер. Найбільше мільйонерів у Києві — 3375 осіб. На наступних позиціях розташувалися Дніпропетровщина — 684 жителі, Харківщина — 595 та Київщина — 540. Сукупно мільйонери задекларували 70,4 міль-ярда гривень, із них вирахують 1,6 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб та 0,2 мільярда військового збору.