| |
Версія для друку На головну Серіальний варіант патріотизму Андрій ЛЮБКА,
письменник. zbruc.eu Вічно
можна дивитися на три речі: вогонь, воду і те, як Зеленський намагається
вдавати із себе патріотичного Президента. Після всіх його спроб заглянути в очі
Путіну, відведень військ від лінії зіткнення, призначень «голубів миру» на
кшталт Сивоха і гуманітарної «дакакойразніци» цю метаморфозу справді приємно
споглядати. ТІШИТЬ, що на другий рік у найвищому кабінеті наш
Президент таки допетрав, що війна на Донбасі триває, бо так хочуть у Кремлі, а
не через Порошенка чи «переворот» на Майдані. Але все ж залишається враження,
що Зеленський ворогом №1 вважає Порошенка, а не Путіна. Що ж, у нього є ще три
роки на Грицеву шкільну науку. За цей «крен
праворуч», який ми в політиці Зеленського спостерігаємо вже кілька місяців,
дякувати треба насамперед Путіну і Росії, бо, як уже неодноразово було
зазначено, їхня мимовільна роль у цьому бутті — перетворювати українських
президентів на націоналістів. Так було з Кучмою, так було з Порошенком, а тепер
педагогічний хист кремлівських урядників почав давати плоди і на такій
невдячній ниві, якою є політична свідомість громадянина Зеленського. Крім цього,
на зміну політичного вектора, вочевидь, вплинуло й бажання Зеленського
переобратися на другий термін. Стримана антиросійська риторика і розмови про
НАТО мають забезпечити Зеленському підтримку патріотичного виборця; мир і жуйка
з олігархами дадуть змогу мати сприятливе телевізійне тло для балотування;
«Велике будівництво» стане тією годівничкою, яка профінансує переобрання. Є, втім, у
цьому всьому одна (зелена) заковика. Полягає вона в тому, що Зеленський
намагається вдавати із себе патріотичного Президента, але чи є він таким
насправді? Ну гаразд, я
не про те, що він із Кривого Рогу і є, по суті, кавеенним продуктом своєї
епохи. Не про те, що «дакакаяразніца» йому ближче до тіла, ніж вишиванка і план
дій щодо членства в НАТО. Бо це все можна перерости, змінити свої погляди,
порозумнішати, щоранку читаючи зведення про вбитих росіянами українських
воїнів, подорослішати, врешті-решт. Я про дії:
бо однією рукою Зеленський записує відосики про НАТО, а другою підписує укази
про призначення Єрмака, Арестовича і Татарова. Сьогодні показово бореться з
Медведчуком, а завтра зливає спецоперацію із затримання «вагнерівців». Говорить
про потребу докорінних реформ і зміну «старої системи», а сам системно руйнує і
ті кволі інституції й механізми, які вдалося побудувати в державі. Здається,
нам хочуть продати серіальний варіант патріотизму — з правильною риторикою і
регулярною зміною її темпоритму, але без реальних успіхів у реформуванні
держави і, як наслідок, без зростання рівня добробуту. Де гучні заклики
прийняти нас у НАТО не спираються на виконання чіткого плану дій, а мільярди
державного фінансування отримує не армія, а аваківська поліція. Де на екрані
нам показують рішучого і навіть жорсткого Президента, а фактично ми маємо
невмілий і хаотичний стиль управління. Звісно, з
новою патріотичною риторикою стає стерпніше дочікувати кінця каденції
Зеленського. Але все одно я вважаю, що його тембром краще говорити не «Слава
Україні», а «Тобі личить моє кохання». Сподіваюся, з 2024-го він знову матиме
вдосталь часу для цих — значно природніших для нього — ролей. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Комуналка стрибнула, борги великі ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЮТЬ у Держстаті, в березні
поточного року різко підвищилась сума нарахування за електроенергію та інші
житлово-комунальні послуги — орієнтовно на 50% більше, ніж торік станом на цю
дату (23 мільярди гривень проти 15,7 мільярда). Побутові споживачі сплатили
117% — 26,9 мільярда гривень (очевидно, включно з нарахуваннями за минулі
періоди). Водночас заборгованість населення вельми велика — станом на кінець
березня сягнула 79,3 мільярда гривень. Із цієї суми борги за розподіл та постачання
газу — понад 30,2 млрд грн, за гарячу воду і тепло — 28,7 млрд, розподіл та
постачання електрики — 7,8 млрд, за водовідведення і центральне водопостачання —
6,1 млрд, за інші послуги — 6,5 млрд.
Села залишаються під Укрпоштою ЧитатиГОЛОВНА «листоноша» країни дуже вередлива:
надаючи послуги з доставки пенсій, постійно вимагала від держави більше коштів
за це, ставила ультиматуми, мовляв, припинить розносити виплати. Після
останньої такої «дискусії» (див. замітку «Викрутили руки» у номері за 2 квітня)
уряд заявив, що шукатиме інші шляхи. Згодом була ухвалена постанова, згідно з
якою пенсіонерів та інших отримувачів соцвиплат з 1 вересня переведуть на банківські
картки. Можливість обрати пошту чи банк залишили тільки для осіб старше 80
років, людей з інвалідністю, громадян, які потребують постійного стороннього
догляду тощо. Начебто залагодили питання, але отримали іншу проблему:
«цивілізація» у вигляді банкоматів та магазинів, де можна розрахуватися
карткою, доступна переважно жителям міст, відтак що робити селянам? Прем’єр Д.
Шмигаль дав відповідь: «У тих населених пунктах, де густота не дозволяє…
звичайно, там пенсія буде привозитись через пошту, як і було». Прогнозуємо ще
багато скандалів і погроз з боку Укрпошти, заручниками котрих, як завше, стають
прості громадяни.
А ось і підозра ЧитатиСАНКЦІЯМ проти В. Медведчука та закриттю
його телеканалів одні раділи, інші були налаштовані скептично. Мовляв, справа
благородна і давно назріла, але ж юридично «нечиста» — на основі чого, власне?
Адже жодного карного провадження проти нього нема… Аж ось 11 травня
інформпростір блискавицею прорізала новина: генпрокурор І. Венедіктова
підписала підозру в держзраді та замаху на розграбування національних ресурсів
в українському Криму В. Медведчуку і його соратникові Т. Козаку. СБУ взялася
обшукувати будинок путінського кума, проте місцезнаходження господаря певний
час було невідоме. Хоча ще 9 травня його бачили на заходах у центрі Києва, в
СБУ сказали, що тоді вручити підозру не змогли. Однопартійці заявили, що В. Медведчук
ховатися не збирається. І справді, 12 травня одіозний політик прийшов до Офісу
генпрокурора, де зробив заяву: «Підозру згідно із законодавством мені не
вручили, але я ознайомився разом із адвокатами... Обвинувачення… є
бездоказовими». Чимало експертів прокоментували цю новину стримано. Мовляв,
якщо справу не зможуть довести до суду і до визнання В. Медведчука винним, то
фактично його виправдають назавжди.
Треба змінити методологію ЧитатиПРОЖИТКОВИЙ мінімум — базовий державний
соціальний стандарт — нині становить 2189 грн (з 1 липня — 2294 грн). Фактично
це ціна пари хорошого взуття чи не вельми хорошого смартфона, тобто повноцінно
прожити на такі кошти місяць неможливо, що визнає очільниця Мінсоцполітики М.
Лазебна. Чиновниця наголошує: сьогодні реальний прожитковий мінімум більш ніж
удвічі перевищує законодавчо встановлений. Але чому ж його не піднімуть? Собака
заритий у тому, що будь-яке збільшення автоматично тягне перерахунок близько
двохсот виплат та необхідність вишукування додаткових видатків бюджетів усіх
рівнів. При цьому, пояснює М. Лазебна, більшість із них соціальних стандартів
не стосуються (штрафи, збори, грошові стягнення тощо). Відтак у міністерстві
хочуть залишити прив’язку тільки до соціальних гарантій і доходів, які є
основним джерелом існування людей (мінімальні зарплата, пенсія за віком та інші
соцдопомоги). Відповідні законопроєкти, в яких запропоновано змінити
методологію визначення прожиткового мінімуму та його застосування, подано на
розгляд парламенту. При цьому обіцяють не зменшити жодну із соціальних виплат.
Мабуть, уміють крутитися ЧитатиКОРОНАВІРУС підкосив не лише здоров’я, а
й матеріальний добробут багатьох громадян, однак ударив, очевидно, не по всіх.
Як повідомляє Державна податкова служба, торік 8451 українець задекларував
доходи в сумі понад 1 мільйон гривень. Позаторік таких було майже 8 тисяч,
відтак кількість мільйонерів зросла на 6%. Також з’явився навіть один гривневий
мільярдер. Найбільше мільйонерів у Києві — 3375 осіб. На наступних позиціях
розташувалися Дніпропетровщина — 684 жителі, Харківщина — 595 та Київщина —
540. Сукупно мільйонери задекларували 70,4 міль-ярда гривень, із них вирахують
1,6 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб та 0,2 мільярда
військового збору.
|