| |
Версія для друку На головну Питання рейтингу Олена КОЩЕНКО. Як
повідомляла газета, очікуваного з 1 травня подорожчання електроенергії для
побутових споживачів не сталося. Проте радіти нема чого, адже цей стрибок цін
просто відстрочено до 1 липня нинішнього року. НА СВОЄМУ
засіданні Кабінет Міністрів саме до цієї дати продовжив дію чинних тарифів на
електроенергію 1,68 гривні за кВт·год. Після чого, згідно з попереднім урядовим
рішенням (№238 від 24 березня нинішнього року), ціна підвищиться вдвічі — до
3,4-3,8 гривні за 1 кВт·год. Отже, з
другого півріччя для громадян мають почати діяти вже ринкові, а не регульовані
досі державою ціни на електроенергію. Бо закінчаться терміни дії ПСО,
спеціальних зобов’язань, покладених на учасників ринку електроенергії. Це
механізм, який передбачає компенсацію затрат енергокомпаній і водночас дає
змогу зменшити розміри комунальних платежів для населення. Щоправда,
подорожчання зачепить не всіх користувачів, а лише тих, які витрачають понад
300-500 кВт·год на місяць. У цю категорію потраплять всі власники електричних
котлів. Особливо неприємним сюрпризом це стане для тих господарів, хто,
прагнучи заощадити на використанні газу, котрий постійно дорожчає, витратив
грубі гроші на переобладнання домашньої опалювальної системи із газової на
електричну. А також мешканці 30-кілометрової чорнобильської зони, які опалюють
свої будинки виключно електрикою. І без того з лютого нинішнього року скасували
пільговий тариф для них, замінивши його адресною дотацією, якої украй
недостатньо з огляду на змілілі прибутки українських сімей. Треба
сказати, що підвищення тарифів на електроенергію (читай: скасування положення
про спецзобов’язання ПСО) є умовою надання Україні другого траншу кредиту МВФ
за чинною програмою в розмірі 2 млрд доларів. Його до осені конче потребує
уряд, щоб перекрити дірки у бюджеті. Тим часом для влади комунальні тарифи
сьогодні є питанням її рейтингу… Що тут
сказати? За два роки при владі дохазяйнувалися, що вже нічим латати не дірки, а
фінансові вирви у держбюджеті, Пенсійному фонді та Фонді соціального
страхування. То чи ж варто дивуватися, що 13 квітня 2021 року депутати
Верховної Ради не підтримали законопроєкту про повернення до соціального
тарифу, коли за перші 100 кіловат спожитої електрики населення платило по 90
копійок за кіловат, який водночас передбачав і запровадження річного мораторію
на підвищення вартості енергоносіїв. За нього проголосували «аж» 174 депутати.
Так що, як не крути, а суми у платіжках знову злетять до захмарних висот. Хіба
що МВФ «змилується» і дозволить підняти їх «хоча б» до 2,5 грн за кВт·год. Ясно як
божий день: якщо тариф підстрибне до 3,4-3,8 гривні, то багато людей просто не
в змозі будуть заплатити. Бо середньостатистичній сім’ї з трьох осіб за
найощадливішого використання електрики доведеться викладати мінімум 1020
гривень на місяць, а якщо мають електроплиту, то 1700 і більше. Експерти ж
тим часом застерігають, що навіть 3,5 гривні за кВт·год електроенергії не межа.
За розрахунками Міністерства енергетики, ринкова ціна цього ресурсу для
громадян має становити принаймні 4-4,5 грн за кВт·год. І це на сьогодні.
Мовляв, тільки така вартість покриває всі витрати енергокомпаній при постачанні
електрики кінцевому побутовому споживачеві. Уже відомо,
що, за згодою МВФ і ЄБРР, український уряд має «дотягнути» ціну на
електро-енергію для населення до такого рівня вже до 2023 року. Щиро кажучи,
бере сумнів, що Прем’єр-міністру Денисові Шмигалю під силу таке реалізувати.
Адже підвищення тарифів прогнозовано позначиться на рівні платоспроможності
населення. Не ті в Україні зарплати і пенсії. На думку фахівців, навіть за
мінімального зростання тарифу (до 2,5 грн за кВт·год) борги громадян за
електроенергію зростуть із нинішніх 5 мільярдів гривень до 20-25 мільярдів на
рік. Щоб цього уникнути, доведеться розширювати обсяг субсидування на 10-12
млрд грн, що чинитиме тиск на держбюджет. А звідки «зайві» гроші в
держскарбниці? Натомість у підсумку матимемо нове замкнене коло нерозв’язних
соціально-економічних проблем в українсь-кому суспільстві. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Комуналка стрибнула, борги великі ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЮТЬ у Держстаті, в березні
поточного року різко підвищилась сума нарахування за електроенергію та інші
житлово-комунальні послуги — орієнтовно на 50% більше, ніж торік станом на цю
дату (23 мільярди гривень проти 15,7 мільярда). Побутові споживачі сплатили
117% — 26,9 мільярда гривень (очевидно, включно з нарахуваннями за минулі
періоди). Водночас заборгованість населення вельми велика — станом на кінець
березня сягнула 79,3 мільярда гривень. Із цієї суми борги за розподіл та постачання
газу — понад 30,2 млрд грн, за гарячу воду і тепло — 28,7 млрд, розподіл та
постачання електрики — 7,8 млрд, за водовідведення і центральне водопостачання —
6,1 млрд, за інші послуги — 6,5 млрд.
Села залишаються під Укрпоштою ЧитатиГОЛОВНА «листоноша» країни дуже вередлива:
надаючи послуги з доставки пенсій, постійно вимагала від держави більше коштів
за це, ставила ультиматуми, мовляв, припинить розносити виплати. Після
останньої такої «дискусії» (див. замітку «Викрутили руки» у номері за 2 квітня)
уряд заявив, що шукатиме інші шляхи. Згодом була ухвалена постанова, згідно з
якою пенсіонерів та інших отримувачів соцвиплат з 1 вересня переведуть на банківські
картки. Можливість обрати пошту чи банк залишили тільки для осіб старше 80
років, людей з інвалідністю, громадян, які потребують постійного стороннього
догляду тощо. Начебто залагодили питання, але отримали іншу проблему:
«цивілізація» у вигляді банкоматів та магазинів, де можна розрахуватися
карткою, доступна переважно жителям міст, відтак що робити селянам? Прем’єр Д.
Шмигаль дав відповідь: «У тих населених пунктах, де густота не дозволяє…
звичайно, там пенсія буде привозитись через пошту, як і було». Прогнозуємо ще
багато скандалів і погроз з боку Укрпошти, заручниками котрих, як завше, стають
прості громадяни.
А ось і підозра ЧитатиСАНКЦІЯМ проти В. Медведчука та закриттю
його телеканалів одні раділи, інші були налаштовані скептично. Мовляв, справа
благородна і давно назріла, але ж юридично «нечиста» — на основі чого, власне?
Адже жодного карного провадження проти нього нема… Аж ось 11 травня
інформпростір блискавицею прорізала новина: генпрокурор І. Венедіктова
підписала підозру в держзраді та замаху на розграбування національних ресурсів
в українському Криму В. Медведчуку і його соратникові Т. Козаку. СБУ взялася
обшукувати будинок путінського кума, проте місцезнаходження господаря певний
час було невідоме. Хоча ще 9 травня його бачили на заходах у центрі Києва, в
СБУ сказали, що тоді вручити підозру не змогли. Однопартійці заявили, що В. Медведчук
ховатися не збирається. І справді, 12 травня одіозний політик прийшов до Офісу
генпрокурора, де зробив заяву: «Підозру згідно із законодавством мені не
вручили, але я ознайомився разом із адвокатами... Обвинувачення… є
бездоказовими». Чимало експертів прокоментували цю новину стримано. Мовляв,
якщо справу не зможуть довести до суду і до визнання В. Медведчука винним, то
фактично його виправдають назавжди.
Треба змінити методологію ЧитатиПРОЖИТКОВИЙ мінімум — базовий державний
соціальний стандарт — нині становить 2189 грн (з 1 липня — 2294 грн). Фактично
це ціна пари хорошого взуття чи не вельми хорошого смартфона, тобто повноцінно
прожити на такі кошти місяць неможливо, що визнає очільниця Мінсоцполітики М.
Лазебна. Чиновниця наголошує: сьогодні реальний прожитковий мінімум більш ніж
удвічі перевищує законодавчо встановлений. Але чому ж його не піднімуть? Собака
заритий у тому, що будь-яке збільшення автоматично тягне перерахунок близько
двохсот виплат та необхідність вишукування додаткових видатків бюджетів усіх
рівнів. При цьому, пояснює М. Лазебна, більшість із них соціальних стандартів
не стосуються (штрафи, збори, грошові стягнення тощо). Відтак у міністерстві
хочуть залишити прив’язку тільки до соціальних гарантій і доходів, які є
основним джерелом існування людей (мінімальні зарплата, пенсія за віком та інші
соцдопомоги). Відповідні законопроєкти, в яких запропоновано змінити
методологію визначення прожиткового мінімуму та його застосування, подано на
розгляд парламенту. При цьому обіцяють не зменшити жодну із соціальних виплат.
Мабуть, уміють крутитися ЧитатиКОРОНАВІРУС підкосив не лише здоров’я, а
й матеріальний добробут багатьох громадян, однак ударив, очевидно, не по всіх.
Як повідомляє Державна податкова служба, торік 8451 українець задекларував
доходи в сумі понад 1 мільйон гривень. Позаторік таких було майже 8 тисяч,
відтак кількість мільйонерів зросла на 6%. Також з’явився навіть один гривневий
мільярдер. Найбільше мільйонерів у Києві — 3375 осіб. На наступних позиціях
розташувалися Дніпропетровщина — 684 жителі, Харківщина — 595 та Київщина —
540. Сукупно мільйонери задекларували 70,4 міль-ярда гривень, із них вирахують
1,6 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб та 0,2 мільярда
військового збору.
|