Архів
П’ятниця,
14 травня 2021 року

№ 35 (19883)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  •  З приводу

Питання рейтингу

Олена КОЩЕНКО.

Як повідомляла газета, очікуваного з 1 травня подорожчання електроенергії для побутових споживачів не сталося. Проте радіти нема чого, адже цей стрибок цін просто відстрочено до 1 липня нинішнього року.

НА СВОЄМУ засіданні Кабінет Міністрів саме до цієї дати продовжив дію чинних тарифів на електроенергію 1,68 гривні за кВт·год. Після чого, згідно з попереднім урядовим рішенням (№238 від 24 березня нинішнього року), ціна підвищиться вдвічі — до 3,4-3,8 гривні за 1 кВт·год.

Отже, з другого півріччя для громадян мають почати діяти вже ринкові, а не регульовані досі державою ціни на електроенергію. Бо закінчаться терміни дії ПСО, спеціальних зобов’язань, покладених на учасників ринку електроенергії. Це механізм, який передбачає компенсацію затрат енергокомпаній і водночас дає змогу зменшити розміри комунальних платежів для населення.

Щоправда, подорожчання зачепить не всіх користувачів, а лише тих, які витрачають понад 300-500 кВт·год на місяць. У цю категорію потраплять всі власники електричних котлів. Особливо неприємним сюрпризом це стане для тих господарів, хто, прагнучи заощадити на використанні газу, котрий постійно дорожчає, витратив грубі гроші на переобладнання домашньої опалювальної системи із газової на електричну. А також мешканці 30-кілометрової чорнобильської зони, які опалюють свої будинки виключно електрикою. І без того з лютого нинішнього року скасували пільговий тариф для них, замінивши його адресною дотацією, якої украй недостатньо з огляду на змілілі прибутки українських сімей.

Треба сказати, що підвищення тарифів на електроенергію (читай: скасування положення про спецзобов’язання ПСО) є умовою надання Україні другого траншу кредиту МВФ за чинною програмою в розмірі 2 млрд доларів. Його до осені конче потребує уряд, щоб перекрити дірки у бюджеті. Тим часом для влади комунальні тарифи сьогодні є питанням її рейтингу…

Що тут сказати? За два роки при владі дохазяйнувалися, що вже нічим латати не дірки, а фінансові вирви у держбюджеті, Пенсійному фонді та Фонді соціального страхування. То чи ж варто дивуватися, що 13 квітня 2021 року депутати Верховної Ради не підтримали законопроєкту про повернення до соціального тарифу, коли за перші 100 кіловат спожитої електрики населення платило по 90 копійок за кіловат, який водночас передбачав і запровадження річного мораторію на підвищення вартості енергоносіїв. За нього проголосували «аж» 174 депутати. Так що, як не крути, а суми у платіжках знову злетять до захмарних висот. Хіба що МВФ «змилується» і дозволить підняти їх «хоча б» до 2,5 грн за кВт·год.

Ясно як божий день: якщо тариф підстрибне до 3,4-3,8 гривні, то багато людей просто не в змозі будуть заплатити. Бо середньостатистичній сім’ї з трьох осіб за найощадливішого використання електрики доведеться викладати мінімум 1020 гривень на місяць, а якщо мають електроплиту, то 1700 і більше.

Експерти ж тим часом застерігають, що навіть 3,5 гривні за кВт·год електроенергії не межа. За розрахунками Міністерства енергетики, ринкова ціна цього ресурсу для громадян має становити принаймні 4-4,5 грн за кВт·год. І це на сьогодні. Мовляв, тільки така вартість покриває всі витрати енергокомпаній при постачанні електрики кінцевому побутовому споживачеві.

Уже відомо, що, за згодою МВФ і ЄБРР, український уряд має «дотягнути» ціну на електро-енергію для населення до такого рівня вже до 2023 року. Щиро кажучи, бере сумнів, що Прем’єр-міністру Денисові Шмигалю під силу таке реалізувати. Адже підвищення тарифів прогнозовано позначиться на рівні платоспроможності населення. Не ті в Україні зарплати і пенсії. На думку фахівців, навіть за мінімального зростання тарифу (до 2,5 грн за кВт·год) борги громадян за електроенергію зростуть із нинішніх 5 мільярдів гривень до 20-25 мільярдів на рік. Щоб цього уникнути, доведеться розширювати обсяг субсидування на 10-12 млрд грн, що чинитиме тиск на держбюджет. А звідки «зайві» гроші в держскарбниці? Натомість у підсумку матимемо нове замкнене коло нерозв’язних соціально-економічних проблем в українсь-кому суспільстві.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Комуналка стрибнула, борги великі
Читати
Села залишаються під Укрпоштою
Читати
А ось і підозра
Читати
Треба змінити методологію
Читати
Мабуть, уміють крутитися
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове