|
Версія для друку На головну Лесині рушники Марія КРАМАР. Мало
хто знає, що у музеї Тараса Шевченка в Каневі експонується рушник, вишитий
рукою Лесі Українки. У 1889 РОЦІ, відпочиваючи на Хаджибейському
лимані в Одесі, Леся і донька українського бібліографа Миколи Комарова
Маргарита вишивали рушник для першого народного музею Кобзаря — Тарасової
світлиці. З одного краю на ньому вигаптували слова з Тарасового вірша «Думи
мої, думи мої, лихо мені з вами», з другого — «Любітеся, брати мої, Україну
любіте». Оздобили його і дуже гарним геометричним орнаментом, у чому їм,
імовірно, допомогла мати Лесі Українки Олена Пчілка — знавець національної
вишивки. Того ж року Маргарита Комарова побувала на могилі поета на Чернечій
горі біля Канева і подарувала рушник Тарасовій світлиці. Через два
роки у червні Леся Українка разом із матір’ю та молодшою сестрою Ольгою їхала
на лікування до Євпаторії. Частину шляху з Києва до Катеринослава долали
пароплавом і, як згадувала Ольга, «спинилися в Каневі, щоб відвідати Шевченкову
могилу». Тоді, як повідав доглядач могили поета Іван Ядловський, Леся привезла
іще один власноруч вишитий рушник. Сама прикрасила ним портрет Шевченка у
Тарасовій світлиці. На жаль, він не зберігся. А той, що
вишивали Леся і Маргарита, висів у першому народному музеї Кобзаря до 1937
року. Тоді Тарасову світлицю у зв’язку з будівництвом сучасного музею
зруйнували, частина експонатів, зокрема й унікальний рушник, загубилася. Минуло понад
п’ятдесят років, і 1989-го, оглядаючи нову експозицію Державного музею Т. Г.
Шевченка у Києві, заступник директора з наукової роботи Шевченківського
національного заповідника у Каневі Зінаїда Панасівна Тарахан-Береза звернула
увагу на два рушники, підписані як «дарунки невідомих Тарасовій світлиці».
Після ретельного дослідження їй вдалося встановити, що один із них — вишитий
Лесею та Маргаритою! Цей
унікальний виріб був переданий на експонування до музею на Чернечій горі. Як
сказав директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус, волю Лесі
Українки він не має права змінювати. На
фото: Лесин рушник в експозиції Канівського музею Кобзаря. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Вшанували матерів ЧитатиДО ДНЯ матері, який цього року припав на 9
травня, 1019 українок були удостоєні звання «Мати-героїня» (право на нього має
жінка, котра виховала до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей). Найбільше
багатодітних матерів у Волинській області — 145. Також звання удостоєні 49
жительок Вінниччини, 33 — Дніпропетровщини, 13 — Донеччини, 50 — Житомирщини,
32 — Закарпаття, 21 — Запорізького краю, 54 — Івано-Франківщини, п’ять —
Київщини, 15 — Києва, п’ять — Кіровоградщини, дев’ять — Луганщини, 115 —
Львівщини, 12 — Миколаївщини, 76 — Одещини, 27 — Полтавщини, 87 — Рівненщини,
18 — Сумщини, 54 — Тернопільщини, 23 — Харківщини, дев’ять — Херсонщини, 41 —
Хмельниччини, 27 — Черкащини, 77 — Буковини та 22 — Чернігівщини.
«Автосекондхенду» побільшало ЧитатиАСОЦІАЦІЯ автовиробників України
«Укравтопром» повідомляє, що у квітні було зареєстровано 38,8 тисячі уживаних
легкових авто з-за кордону — 79,5% усіх автівок цієї категорії, що за місяць
вперше стали на облік. Загалом від початку року їх налічується 126,5 тисячі
одиниць — у чотири рази більше, ніж торішнього квітня і на 11% — ніж нинішнього
березня. Водночас зростання показників частково пояснюється таким фактором:
2020-го сервісні центри МВС в умовах карантину вживані автомобілі не
реєстрували.
В очікуванні четвертої хвилі ЧитатиВСІ ОБЛАСТІ виведені з «червоної» зони.
Останньою перевели на «помаранчевий» рівень Сумську — це сталося 8 травня.
Глава МОЗ М. Степанов переможно рапортував, що «ми вийшли з третьої хвилі
пандемії». За його словами, це були надзвичайно складні дві місяці, і «тільки
нам і Богу відомо, як ми зуміли втримати ситуацію під контролем» (таку оцінку
дій влади, втім, поділяють аж ніяк не всі). Третя хвиля пандемії в Україні
забрала найбільше життів, вірус особливо шаленів наприкінці березня — на
початку квітня. А нині спостерігається спад. Тим часом після останніх довгих
вихідних за добу, 10 травня, COVID-19 діагностували у 2208 громадян.
Госпіталізовано 1084 хворих, одужали 8617 осіб, померли 119. Але розслаблятися
не варто: МОЗ заявило, що на нас насувається четверта хвиля, крім того, може
поширитися індійський штам коронавірусу, який уже зафіксували у Польщі,
Румунії, інших країнах Європи.
Якщо дуже захотіти, можна в космос... ЧитатиВСТУПИТИ до Європейського космічного
агентства, створити український космодром та «угруповання семи вітчизняних
супутників», а насамперед цього року в грудні запустити із майданчика SpaceX на
орбіту супутник Січ-2-30 — такі амбітні плани на найближчі п’ять років
оприлюднив очільник Державного космічного агентства України В. Тафтай. За його
словами, супутники будуть орієнтовані на дистанційне зондування, тобто
фотографування поверхні Землі з космосу (цілі — оборона, економічна безпека,
раннє виявлення катастроф, прогнозування врожаїв). Що ж, було б непогано
повернути славу космічної держави. Але програма, як заявили в агентстві,
потребує 15 мільярдів гривень на п’ять років, тобто близько трьох мільярдів
щорічно. Чи потягнемо?..
Вихід іще шукають ЧитатиОЦЕ ТАК прославилося Прикарпаття — довибори
у парламент на 87-му окрузі забудуть не скоро. Як відомо, основними суперниками
були О. Шевченко (місцевий бізнесмен, який, кажуть, «засівав» округ грошима) та
колишній спортсмен, а нині шоумен В. Вірастюк («десантник» від «Слуги народу»,
чию перемогу виривати допомагала влада в особі Президента, що підігрував,
депутатів та інших персон, які, підозрюють, попсували бюлетені). У
Центрвиборчкомі визнали переможцем останнього, але Верховний Суд, подивившись
на цей рейвах, зазначив, що мандат не дістанеться нікому. І ЦВК тепер думає, що
робити, адже, цитуємо заяву, «виникла екстраординарна ситуація, за якої
однозначного юридичного виходу немає». Нині шукають «найоптимальніші дії та
рішення, які можуть бути вжиті з метою встановлення достовірних результатів
виборів у межах повноважень». Висновок напрошується такий: подібні ситуації
повторюватимуться, поки вибори вестимуться нечесно.
Системно накопичують борги ЧитатиТАК ОХАРАКТЕРИЗУВАВ дії трьох
чвертей приватних газопостачальників «Оператор ГТС України». Загальна
заборгованість та нарахування до сплати за послуги балансування становлять 9,8
млрд грн: саме на таку суму облгази відібрали палива з державної
газотранспортної системи для власних виробничо-технічних витрат. За позаминулий
тиждень було погашено лише 1%. «Оператор ГТС» заявляє, що сума заборгованості
«астрономічно зросла за останні місяці». Намагаються вчасно розраховуватися за
утворені негативні небаланси лиш менше чверті операторів газорозподільних
мереж. «Постає питання щодо цільового використання тарифних коштів, адже в
тарифі майже 50% — це гроші на виробничо-технічні витрати. І населення їх
справно сплачує», — резюмує оператор.
|