• Соціальна панорама

_{Земельні закони без запобіжників}

Олена БЕГМА.

ЗАКОНИ у земельній царині, які ухвалює Верховна Рада, застерігають експерти, не мають запобіжників, щоб захистити малі та сімейні фермерські господарства. Через що після скасування мораторію на продаж землі саме вони опиняться під найбільшою загрозою знищення. Ризикують утратити власний бізнес, у зв’язку з тим що закон фактично являє собою змагання грошима: хто має більше коштів, той і купуватиме українську землю. Вже для всіх очевидно, що під виглядом інвестицій у державу вводять спекулятивний капітал. На український ринок запускають тих, хто взагалі не має стосунку до сільського господарства, натомість володіє колосальними статками. Ці люди стануть першими покупцями великих масивів землі.

Також фахівці попередили про негативний досвід інших країн, який очікує й на Україну після відкриття ринку землі. Зокрема, коли Латвія і Литва (теж пострадянські країни) це зробили, у фермерів не було грошей. Зайшли шведи, фіни і скупили землю, як Ізраїль у Палестини. І сьогодні литовські та латвійські фермери орендують гектари у власників зі Швеції, Німеччини, Фінляндії, Норвегії. Власне, це завтрашній день і України.

_{Не вважають агресором}

УКРАЇНСЬКА православна церква московського патріархату досі заперечує військову агресію з боку Росії. Про це сказав у своєму великодньому зверненні до вірян предстоятель Православної церкви України Епіфаній. «Зрозуміло, що є Українська, визнана, Помісна Церква України, а є Церква, центр якої знаходиться в країні агресора. Скажіть, на кого ця Церква працюватиме? Вони тільки називають себе «Українською Православною Церквою». Але це насправді не так. Вони є невід’ємною частиною РПЦ. І якщо керівний центр знаходиться в Москві, то до кого вони будуть прислухатись і чиї вказівки вони будуть виконувати?» — риторично запитав митрополит.

Також він сказав, що представники УПЦ МП досі називають війну на Сході України «громадянською війною». «Вони жодного разу не назвали Росію агресором», — наголосив Епіфаній. При цьому, нагадав він, на початку російсько-української війни священники УПЦ МП навіть відмовлялися відспівувати наших воїнів і лише нещодавно почали погоджуватися це робити.

_{Зарплати у дзеркалі статистики}

ДЕРЖСТАТ звітує: середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Україні становить 13 612 грн. Втім, цей показник суттєво різниться у представників різних галузей і професій. Так, найвищі на сьогодні зарплати у сферах «Фінансова і страхова діяльність» — 23 564 гривні, «Інформація та телекомунікації» — 23 480, а також в авіаційному транспорті — 23 409 гривень. Працівники промисловості пересічно заробляють 13 855 гривень, складських господарств і логістичних транспортних компаній — 13 237, торгівлі та станцій технічного обслуговування — 12 665. Медики щомісяця отримують 11 510 гривень. Квітнева зарплата працівників АПК у середньому становила 10 058… Водночас, якщо вірити Держстату, чи не найнижчу зарплату сьогодні одержують працівники поштових та кур’єрських служб — 7768 грн. Не в’яжеться це із щомісячним заробітком керівника Укрпошти в сумі сотень тисяч гривень, а також істотно зрослими під час карантину тарифами на доставку «Нової пошти».

Якщо ж узяти статистику за регіонами, то найбільша нарахована зарплата штатних працівників у Києві (20 132 грн), Донецькій (15 907), Запорізькій (13 721), Миколаївській (13 462) та Київській (13 438 грн) областях. А найнижча — у Житомирській області (10 675 грн).

_{Життя під укіс}

КОЖНИЙ десятий українець зустрічався з наркозалежністю серед свого найближчого кола, кожний п’ятий — з алкозалежністю. Про це свідчить соціологічне дослідження Українського інституту майбутнього і компанії «Нью Імідж Маркетинг Груп».

Зокрема, респондентам було поставлено запитання, чи є серед їхніх родичів, друзів, сусідів або колег особи із залежністю. 15% відповіли, що серед їхнього кола спілкування є люди з алкогольною залежністю, 5% — з наркотичною залежністю, 5% — з алкогольною та наркотичною залежностями, 4% — з ігровою залежністю…

При цьому найчастіше ті, хто бачив у своєму найближчому оточенні наркотичну залежність, згадували такі речовини, як канабіс, амфетаміни, макову соломку та метадон. Опитані назвали цілу низку дій, які залежні люди робили щодо власних рідних та оточуючих. Стосовно сім’ї на першому місці — винесення речей із дому без дозволу задля продажу — 35%, крадіжки грошей у рідних — 23%, вчинення домашнього насильства — 15%. Також 9% респондентів знають про їхні спроби накласти на себе руки.

_{Шанель і д’Артаньян по-українськи}

ВІД початку нинішнього року вже понад 3,7 співвітчизників змінили своє ім’я. Як зазначають у Мін’юсті, в українському суспільстві спостерігається стала тенденція (а чи просто мода?) на іноземні, а також екзотичні, навіть дивакуваті імена. Їх дедалі частіше починають давати і новонародженим. Як-от Шанель, д-Артаньян, Імперія, Бальтозар, Грант, Цвітозара тощо.

Тим часом цього року майже дві сотні співвітчизників змінили і своє по батькові. Як відомо, з 1 січня 2021-го набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на заміну по батькові», згідно з яким змінювати на власний розсуд своє прізвище, ім’я та (чи) по батькові дозволяється з 16 років.

Послуга зі зміни по батькові та зміна імені коштує 5 грн 10 копійок, при повторній зміні імені чи по батькові треба буде заплатити 51 грн.

_{Діджиталізація прожиткового мінімуму}

ДОСТУП до мобільного зв’язку та Всесвітньої мережі сьогодні стали настільки нагальними і затребуваними в суспільстві, що вартість послуг Інтернету і мобільного зв’язку можуть внести складовою до прожиткового мінімуму — як базову потребу людини. Головними факторами, за якими послуги мобільного зв’язку та Інтернету стали необхідними, експерти називають: оперативність виклику «Швидкої допомоги» або поліції, навчання онлайн, дистанційна робота, планування відпочинку і купівля квитків для подорожей, зрештою, можливість не втратити паспорта громадянина України, користуючись електронним документом.

Повідомляється, що Міністерство цифрової трансформації вже передало свої відповідні пропозиції до постанови Верховної Ради України, яка регулює складники переліку прожиткового мінімуму.