|
Версія для друку На головну Головне, щоб була вода Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область. Фото автора. Фермерське
господарство «Напорівське», що працює в Лукашівці Чернігівського району, — одне
з небагатьох в області, яке займається промисловим вирощуванням картоплі.
Нинішнього року тут значно збільшили площу під цією культурою і, як завжди,
сподіваються на гарний урожай. Техніка й технологія ТОРІК старт посадки бульби у господарстві припав на 28 березня,
закінчили 10 квітня. Цього ж року почали 4 квітня, а закінчили 21-го. — Тепер
сіємо соняшник, — розповідає директор Григорій Ткаченко. — Читаємо прогнози й
очікуємо тепла. А ще треба сіяти кукурудзу. Така
поспішність пов’язана з двома факторами. Основний — це залежність від техніки.
«Доки я не посаджу 100 гектарів картоплі, то не почну сіяти соняшник, — пояснює
фермер. — Його у нас майже 500 гектарів. Аналогічно: доки не посію соняшник, не
зможу взятися за кукурудзу. Все зав’язане на техніці». Завершити посівну тут
планують до середини травня. Інша причина
— технологічна. Поки температура повітря та землі не прогріється до належних
значень, картопля лежатиме у гребенях. Коли створяться сприятливі умови,
почнуться дружні сходи. «Торік картопля сходила 45 днів, можливо, так буде і
нині», — резюмує фермер. Складом, де
зберігається насінний матеріал, завідує дружина Григорія Михайловича —
Валентина Володимирівна. Вона знає, де і який сорт. «Ось це — Торнадо, ось
Рікардо, червона картопля, Електра — біла, — показує пані Валентина. — Цього
року ми також висадили сорти Гренада, Королева Анна, Ред Леді, Конект, завезли
трішки давнього сорту Розара». Торік у
господарстві на поливі з Королеви Анни накопали 70 тонн з гектара, а без поливу
— 32 тонни. «Полив — це плюс половина врожаю, — стверджує Григорій Михайлович.
— Він себе виправдовує. Головне, щоб була вода, а її катма...» Трудомістка справа ГРИГОРІЙ Ткаченко певен, що конкуренції вітчизняній
картоплі за якістю в Україні нема. У Білорусі та Росії, не має сумнівів фермер,
бульба гірша, але люди, які рахують кожну гривню, змушені купувати дешевшу, хоч
і погану, закордонну. Щоправда, це відбувається за умови, коли ціна на нашу
картоплю перевалює позначку 6 гривень за кілограм. Тільки тоді конкурентам
вигідно тут продавати. Ціну 5-6 гривень за кілограм Григорій Ткаченко називає
«золотою». Вона влаштовує і виробника, і споживача. Все, що понад, — од
лукавого. Картоплярство,
як і тваринництво, — справа трудомістка, тож на території Чернігівського району
господарства, які займаються промисловим картоплярством, а особливо —
тваринництвом, можна порахувати на пальцях. «Напорівське» — одне з таких. —
Тваринництво — це моє життя, — зізнається Григорій Ткаченко. — Це і соціальний
проєкт, і цікавість, і в тому числі бізнес. У нас у господарстві для цього все
є: і доїльна зала, і кошари загородили, і розробили власний раціон. Взагалі ж
тваринництво — це завод із виробництва молока. Навіть не маючи землі, можна цим
займатися, якщо правильно все організувати». Як
досвідчений аграрій Григорій Ткаченко розуміє, як він пояснює, кричущу
залежність цін на зернові та стан тваринництва. Каже, високі закупівельні ціни
на зерно доб’ють вітчизняну галузь, тому все має бути в міру. «Раніше кілограм
макухи ми купували по 7 гривень, нині ж ціна зросла вдвічі, — розповідає
землероб і тваринник. — Кукурудза на корм коштувала 4 гривні, а тепер вона по
7-8 гривень. Ціни ж на молоко та м’ясо залишаються невисокими». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Вшанували матерів ЧитатиДО ДНЯ матері, який цього року припав на 9
травня, 1019 українок були удостоєні звання «Мати-героїня» (право на нього має
жінка, котра виховала до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей). Найбільше
багатодітних матерів у Волинській області — 145. Також звання удостоєні 49
жительок Вінниччини, 33 — Дніпропетровщини, 13 — Донеччини, 50 — Житомирщини,
32 — Закарпаття, 21 — Запорізького краю, 54 — Івано-Франківщини, п’ять —
Київщини, 15 — Києва, п’ять — Кіровоградщини, дев’ять — Луганщини, 115 —
Львівщини, 12 — Миколаївщини, 76 — Одещини, 27 — Полтавщини, 87 — Рівненщини,
18 — Сумщини, 54 — Тернопільщини, 23 — Харківщини, дев’ять — Херсонщини, 41 —
Хмельниччини, 27 — Черкащини, 77 — Буковини та 22 — Чернігівщини.
«Автосекондхенду» побільшало ЧитатиАСОЦІАЦІЯ автовиробників України
«Укравтопром» повідомляє, що у квітні було зареєстровано 38,8 тисячі уживаних
легкових авто з-за кордону — 79,5% усіх автівок цієї категорії, що за місяць
вперше стали на облік. Загалом від початку року їх налічується 126,5 тисячі
одиниць — у чотири рази більше, ніж торішнього квітня і на 11% — ніж нинішнього
березня. Водночас зростання показників частково пояснюється таким фактором:
2020-го сервісні центри МВС в умовах карантину вживані автомобілі не
реєстрували.
В очікуванні четвертої хвилі ЧитатиВСІ ОБЛАСТІ виведені з «червоної» зони.
Останньою перевели на «помаранчевий» рівень Сумську — це сталося 8 травня.
Глава МОЗ М. Степанов переможно рапортував, що «ми вийшли з третьої хвилі
пандемії». За його словами, це були надзвичайно складні дві місяці, і «тільки
нам і Богу відомо, як ми зуміли втримати ситуацію під контролем» (таку оцінку
дій влади, втім, поділяють аж ніяк не всі). Третя хвиля пандемії в Україні
забрала найбільше життів, вірус особливо шаленів наприкінці березня — на
початку квітня. А нині спостерігається спад. Тим часом після останніх довгих
вихідних за добу, 10 травня, COVID-19 діагностували у 2208 громадян.
Госпіталізовано 1084 хворих, одужали 8617 осіб, померли 119. Але розслаблятися
не варто: МОЗ заявило, що на нас насувається четверта хвиля, крім того, може
поширитися індійський штам коронавірусу, який уже зафіксували у Польщі,
Румунії, інших країнах Європи.
Якщо дуже захотіти, можна в космос... ЧитатиВСТУПИТИ до Європейського космічного
агентства, створити український космодром та «угруповання семи вітчизняних
супутників», а насамперед цього року в грудні запустити із майданчика SpaceX на
орбіту супутник Січ-2-30 — такі амбітні плани на найближчі п’ять років
оприлюднив очільник Державного космічного агентства України В. Тафтай. За його
словами, супутники будуть орієнтовані на дистанційне зондування, тобто
фотографування поверхні Землі з космосу (цілі — оборона, економічна безпека,
раннє виявлення катастроф, прогнозування врожаїв). Що ж, було б непогано
повернути славу космічної держави. Але програма, як заявили в агентстві,
потребує 15 мільярдів гривень на п’ять років, тобто близько трьох мільярдів
щорічно. Чи потягнемо?..
Вихід іще шукають ЧитатиОЦЕ ТАК прославилося Прикарпаття — довибори
у парламент на 87-му окрузі забудуть не скоро. Як відомо, основними суперниками
були О. Шевченко (місцевий бізнесмен, який, кажуть, «засівав» округ грошима) та
колишній спортсмен, а нині шоумен В. Вірастюк («десантник» від «Слуги народу»,
чию перемогу виривати допомагала влада в особі Президента, що підігрував,
депутатів та інших персон, які, підозрюють, попсували бюлетені). У
Центрвиборчкомі визнали переможцем останнього, але Верховний Суд, подивившись
на цей рейвах, зазначив, що мандат не дістанеться нікому. І ЦВК тепер думає, що
робити, адже, цитуємо заяву, «виникла екстраординарна ситуація, за якої
однозначного юридичного виходу немає». Нині шукають «найоптимальніші дії та
рішення, які можуть бути вжиті з метою встановлення достовірних результатів
виборів у межах повноважень». Висновок напрошується такий: подібні ситуації
повторюватимуться, поки вибори вестимуться нечесно.
Системно накопичують борги ЧитатиТАК ОХАРАКТЕРИЗУВАВ дії трьох
чвертей приватних газопостачальників «Оператор ГТС України». Загальна
заборгованість та нарахування до сплати за послуги балансування становлять 9,8
млрд грн: саме на таку суму облгази відібрали палива з державної
газотранспортної системи для власних виробничо-технічних витрат. За позаминулий
тиждень було погашено лише 1%. «Оператор ГТС» заявляє, що сума заборгованості
«астрономічно зросла за останні місяці». Намагаються вчасно розраховуватися за
утворені негативні небаланси лиш менше чверті операторів газорозподільних
мереж. «Постає питання щодо цільового використання тарифних коштів, адже в
тарифі майже 50% — це гроші на виробничо-технічні витрати. І населення їх
справно сплачує», — резюмує оператор.
|