• Від Афін-1896 до Токіо-2021

Космічний політ Боба Бімона

Микола МОТОРНИЙ.

З того моменту, як у жовтні 1963 року в західнонімецькому місті Баден-Баден 60-та сесія Міжнародного Олімпійського Комітету обрала столицю Мексиканських Сполучених Штатів Мехіко місцем проведення літньої Олімпіади-1968, тренери і лікарі всіх команд забили тривогу через підступний високогірний клімат цього мегаполісу. Вони вважали, що на такій висоті — 2240 метрів над рівнем моря — сильне фізичне навантаження може бути небезпечним для здоров’я людини, яка постійно живе приблизно на рівні з морем.

НАТОМІСТЬ мексиканці були обурені цими заявами. З убивчою іронією вони відповідали, що про висоту говорять тільки ті, хто заздалегідь хоче виправдати свою поразку. Поступово суперечки вщухли, і кожна країна намагалася влаштувати тренувальний табір для своїх спортсменів вище в горах, щоб «зробити» Мехіко у себе вдома. Ті, хто не зумів із якихось причин організувати такі табори для своїх спортсменів, продовжували обурюватися.

Однак незважаючи на всі сперечання, що передували Іграм у Мехіко, XIX Олімпіада стала значною подією світової спортивної історії. До столиці Мексики прибула рекордна кількість спортсменів — 5531 з 112 країн. Окрім цього, багато чого було вперше: Олімпійські ігри проводилися в Латинській Америці; завдяки застосуванню новітніх досягнень техніки мали найбільшу за всю історію аудиторію: олімпійські змагання по телебаченню одночасно могли спостерігати понад пів мільярда людей на всіх континентах. На Олімпіаді в Мехіко з’явилися перші в історії талісмани Олімпіад. Першим став Червоний ягуар, відомий також як Ягуар Майя — він став своєрідною копією стародавньої статуї майя з нового дива світу міста Чічен-Іца. Другим — голуб миру.

Олімпіада-1968 на древній землі ацтеків відкрилася 12 жовтня (у день прибуття Христофора Колумба в 1492 році на Американський континент). Вперше в олімпійській історії честь запалити Олімпійський вогонь була надана жінці. Висока, струнка чорноока мексиканка Норма Енрікетта Басилио Сотело з’явилася на стадіоні з факелом у руках, пробігла урочисте коло і піднялася на 90 сходинок.

Спортивна конкуренція у всіх видах змагань, характерна для Ігор-1964, в Мехіко-1968 ще більше загострилася. Було встановлено 76 олімпійських рекордів, з яких 28 перевищили світові. Загальне перше місце в неофіційному командному заліку посіли спортсмени США — 713,3 очка і 107 медалей: 45 золотих, 28 срібних і 34 бронзові. Це відбулося головним чином за рахунок успіху в змаганнях з плавання та легкої атлетики. Збірна СРСР фінішувала другою, набравши 590,8 очка і здобувши 91 медаль: 29 золотих, 32 срібні та 30 бронзових.

На церемонії нагородження призерів забігу на 200 метрів американські легкоатлети — золотий медаліст Томмі Сміт та бронзовий призер Джон Карлос підняли вгору кулаки в чорних рукавичках як символ боротьби за права чорношкірих. Австралієць Пітер Норман, срібний призер, надів значок на знак підтримки. Та МОК це не сподобалось: Сміт і Карлос були довічно дискваліфіковані, а Нормана не взяли в австралійську команду на Олімпіаду-1972.

Уперше спортсмени Східної та Західної Німеччини виступали окремими командами. Американський дискобол Ел Ортер вчетверте поспіль виграв золоту медаль. Він став першим легкоатлетом, якому підкорилося таке досягнення. Ще один представник США Боб Бімон (на фото) стрибнув у довжину на 8 метрів 90 сантиметрів, перевершивши попередній рекорд світу на 55 сантиметрів. Цей рекордний результат протримається до 1991 року! У потрійному стрибку світовий рекорд покращували п’ять разів, і робили це три різні стрибуни. Дік Фосбері виграв золоту медаль у стрибках у висоту, застосувавши нову техніку — фосбері-флоп, коли стрибок здійснюється начебто спиною до землі. Уперше на Іграх-1968 був допінг-контроль. Шведського п’ятиборця Ганса-Ґунара Лільєнваля дискваліфікували за вживання алкоголю — випив кілька кухлів пива напередодні змагань.

Збірну команду СРСР на літніх Олімпійських іграх 1968 року представляло 313 спортсменів (246 чоловіків і 67 жінок). У Мехіко успішно виступили радянські гімнасти, які виграли п’ять золотих медалей, по два «золота» вибороли Наталія Кучинська, Лариса Петрик і Михайло Воронін. Тричі «золотом» відзначилися фехтувальники, володаркою двох золотих медалей стала Олена Новікова. Трьох золотих медалей удостоїлися борці, важкоатлети, легкоатлети та боксери. Знаменитий український важкоатлет Леонід Жаботинський став дворазовим олімпійським чемпіоном, так само як і боксер Борис Лагутін.

Вагомий золотий доробок був і в активі українських спортсменів, які змагалися в складі збірної СРСР. Зокрема, олімпійськими чемпіонами стали Володимир Голубничий (на фото) (легка атлетика — ходьба, 20 км), Борис Гуревич (вільна боротьба), Леонід Жаботинський (важка атлетика), Валентин Манкін (вітрильний спорт, клас «Фінн»), Володимир Морозов (веслування на байдарці-двійці), Віктор Сидяк (фехтування — шабля), Олександр Шапаренко (веслування на байдарці-двійці).

ХІХ Олімпіада в Мехіко виявила нову тенденцію в розвитку сучасного спорту. Якщо на попередніх Іграх фаворити нерідко домагалися переваги над суперниками без граничної мобілізації сил, то тепер для більшості олімпійських чемпіонів шлях до золотої медалі лежав через особистий рекорд. Мабуть, саме цим можна пояснити такі рекордні досягнення на «Естадіо олімпіко» в Мехіко.