|
Архів П’ятниця,
№ 30 (19878) |
 Про нас |
 Реклама |
 Поточний номер |
 Передплата |
| |
| Малюнки А. Василенка | PDF архів | Архів |
| У номері: | Весела світлиця | Наша пошта | Соняшник |
|
|
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
| ||||||||
|
| Версія для друку До списку статтей Читач — газета «УЖЕ майже пів року в нас не працює стаціонарний телефон, яким повсякчас користувалися. Неодноразово звертались у ПАТ «Укртелеком». Так, ремонтники приїздять, полагодять, а через тиждень знову зв’язку нема. А він нам із дружиною дуже потрібний. Обом уже за 80, здоров’я підводить, самі поїхати нікуди не можемо, тож і звертаємося до «Сільських вістей» по допомогу». Георгій СІДУН. смт Новоархангельськ Кіровоградської області.
НА лист читача редакція отримала відповідь від начальника відділу взаємодії з державними установами та роботи зі зверненнями споживачів ПАТ «Укртелеком» О. Г. Холкіна: «За вказаною адресою телефонний зв’язок відновлено. За час його відсутності абонентна плата не нараховувалася». Маємо надію, що ПАТ «Укртелеком» і надалі докладатиме максимум зусиль для забезпечення своїх споживачів належними телекомунікаційними послугами. Версія для друку До списку статтей | З роси й води З повагою комітет ветеранів Білоцерківського національного аграрного університету, колеги та однокурсники. ЦИМИ квітневими днями відзначив 85-річчя ветеран праці, науковий працівник Білоцерківського національного аграрного університету щира і доброзичлива людина Олександр Олексійович Войтенко. Бажаємо шановному ювіляру від сонця — тепла, від людей — добра, від рідних — любові та ніжності, від друзів — поваги та вірності, здоров’я з дзвінкої криниці, хліба з української пшениці, кришталево чистої води і ніякої біди. Здоров’я, щастя зичим не на рік. На все життя бажаєм його щиро. Щоб радісним і довгим був ваш вік, з добром, любов’ю, спокоєм і миром.
Відгукніться, побратими У 1963-1966 РОКАХ я проходив військову службу в Підмосков’ї, в/ч 03160, якою командував генерал-майор В. Ф. Жулай. Служив у команді «03». Саме в той час тодішній Союз втрутивсь у військовий конфлікт на територіях В’єтнаму та Єгипту. Наших хлопців перевдягали в цивільну форму і направляли у гарячі точки. Упродовж служби я проходив також навчання у школі сержантів, в/ч 03054. Минули роки. Але мене не полишає думка про побратимів Анатолія Волохова, Антона Шершня, Петра Міхеєва, Володимира Спічака, Володимира Рудя, Олександра Гончаренка. Як склалися їхні долі? Надіюся, що вони, прочитавши мою замітку в газеті, згадають нашу службу і відгукнуться. Моя адреса: Дмитро Андрійович Синіченко, с. Харківка, Уманський район, Черкаська область, 20130. Телефон: 097-382-73-93.
|
|
