|
Версія для друку На головну Як отримати кадастровий номер Підготувала Надія ПРОЦКО. «Хочу
переписати земельну ділянку, яка була зареєстрована на мене ще наприкінці
1990-х минулого століття, на внука. Проте нотаріус порадив спершу одержати
кадастровий номер на землю. Як це зробити правильно і швидко?» — запитує
Валентина Іванівна Л. із Сумської області. ЯКЩО ви
маєте земельну ділянку, користуєтеся нею, але вона зареєстрована до 2004 року,
то, найімовірніше, повноцінно розпорядитися нею (подарувати, продати, здавати в
оренду) не зможете, оскільки в неї нема кадастрового номера. Тобто ділянка не
внесена до кадастру. Мін’юст
роз’яснив, що треба зробити, аби отримати кадастровий номер. 1.
Зверніться до сертифікованого інженера-землевпорядника (знайти їх перелік можна
на сайті Держгеокадастру) або до відповідної організації і замовте розробку
технічної документації із землеустрою на земельну ділянку. 2. Подайте документи
до органу Держгеокадастру за місцем знаходження земельної ділянки. Хто може це
зробити: —
інженер-землевпорядник через вебпортал електронних послуг; — ви
особисто в Центрі надання адміністративних послуг. Для подання
потрібні такі документи: — заява про
державну реєстрацію земельної ділянки; — оригінал
документації із землеустрою; —
електронний документ з відомостями про земельну ділянку. Після
подання ваші документи перевірятимуть на відповідність державним вимогам. Якщо
подавав землевпорядник, то на це піде близько 7 днів, якщо ви особисто — до 14
днів. 3. Отримайте
витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 4.
Зверніться до реєстратора прав власності, скажімо до нотаріуса, для того, щоб
зареєструвати право власності на земельну ділянку. В результаті одержите витяг
з реєстру прав власності про реєстрацію. Державний
акт та витяг з реєстру прав власності і будуть засвідчувати ваше право
власності на землю. Після цього ваша ділянка має кадастровий номер, а ви —
змогу проводити з нею будь-які операції. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Чекати підвищення зарплати чи звільнення? ЧитатиНЕ СЕКРЕТ, що нині й у світі, і в Україні
криза, спровокована пандемією коронавірусу (щоправда, коли в нас тієї кризи не було…),
відтак доходи і громадян, і підприємств знижуються. Однак є цікава новина:
згідно з даними Нацбанку, понад 62% опитаних власників вітчизняних підприємств
мають намір підвищити зарплати, і такі тенденції спостерігаються третій квартал
поспіль. Водночас близько 35% зберігатимуть оплату працівникам на поточному
рівні. А близько 2% компаній збираються протягом наступного року знизити
зарплати. Крім того, шостий квартал поспіль більшість респондентів прогнозують
зменшення кількості працівників протягом наступних 12 місяців.
Не стратегічні, то й продамо ЧитатиЗГІДНО з рішенням уряду, 15
держпідприємств і корпоративні права ще двох акціонерних товариств «Укроборонпрому»,
які втратили своє значення для обороноздатності країни (крім того, або не
здійснювали господарської діяльності, або мали незадовільні економічні
показники), передані Фонду держмайна для подальшої приватизації. Це Вінницький
авіаційний завод «ВІАЗ», Запорізький автомобільний ремонтний завод, Ніжинський
ремонтний завод інженерного озброєння, Центральний науково-дослідний інститут
навігації і управління, Івано-Франківський котельно-зварювальний завод, 171-й
Чернігівський ремонтний завод, Укроборонресурси, Український радіотехнічний
інститут, Укроборонлізинг, Рівненський автомобільний ремонтний завод,
Спеціальне конструкторське бюро «Молнія», Науково-дослідний інститут «Буран»,
Центральне конструкторське бюро «Ізумруд», Закарпатське вертолітне виробниче
об’єднання, Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут, заводи
«Квант» і «Судмаш». У процесі передачі до фонду перебуває Харківський завод
транспортного устаткування.
Які очільники, такі і результати ЧитатиЗА ДАНИМИ інформаційного ресурсу «Марлін»,
Державна продовольчо-зернова корпорація (національний оператор зернового ринку
України, надає послуги у сфері зберігання, переробки, перевалки та експорту
зернових) за підсумками минулого року зазнала чистого збитку в сумі 5,8 млрд
грн. Для порівняння, позаторік відповідний обсяг дорівнював 1,54 млрд грн,
2018-го — 1,49 млрд грн. Загальна сума заборгованості корпорації перед різними
партнерами сягає 29,7 млрд грн. За минулий рік чистий дохід від реалізації
продукції становив 7,1 млрд грн, що вдвічі менше, ніж позаторік. До речі, з
листопада 2020-го в. о. голови правління компанії став А. Власенко. До того він
очолював інше державне підприємство — «Укрліктрави», з якого був звільнений
через неналежне виконання своїх службових обов’язків, «заробивши» йому борг у
понад 12 мільйонів гривень, що призвело до блокування рахунків.
Але за мову боремось! ЧитатиЯК ПОВІДОМИВ мовний омбудсмен Т. Кремінь,
від початку року надійшло 1129 скарг від громадян (нагадаємо, згідно із законодавством,
надання послуг має здійснюватися державною мовою). Найчастіше зверталися кияни
(327 листів) та жителі Київської області (120). Також часті скарги надходили
від галичан (108), які переважно фіксували порушення в інших областях,
мешканців Харківщини (99), Одещини (49) та Дніпропетровщини (41).
Найпоширеніший предмет звернень — відсутність української версії сайтів
інтернет-магазинів та вебсайтів (446 звернень). Кожному із власників надіслано
листи з вимогами усунути порушення. При цьому Т. Кремінь зазначає, що більшість
інтернет-магазинів сумлінно усуває порушення.
Святкувати по-особливому ЧитатиГЛАВА МОЗ М. Степанов заявив, що на
травневі й великодні свята діятиме особливий режим. Що це означає, поки що не відомо,
але міністр зазначив таке: «Ми будемо просити, звертатися до громадян, щоб
обмежували контакти за можливості, великі скупчення людей». Адже, за його
словами, «британський і південноафриканський штами надагресивні, дуже важкий
перебіг хвороби». Тим часом у неділю, 18 квітня, зафіксовано 6506 нових
випадків COVID-19 (з них 253 дитини та 98 медпрацівників). Госпіталізовано 2387
хворих, одужали 5598 громадян, померли 214. За весь час пандемії коронавірусом
інфікувалися 1 953 016 осіб, побороли хворобу 1 487 677, померли 40 000
чоловік. Щодо вакцинації: станом на 17 квітня першу дозу отримали 445 859
українців, повністю «прокололися» п’ять осіб (із них двоє одержали першу дозу
за кордоном). При цьому голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сільвандер
закликала нашу владу організувати безпечну вакцинацію — у просторих приміщеннях
і з дотриманням дистанції.
|