Архів
Вівторок,
20 квітня 2021 року

№ 29 (19877)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну
  • SOS!

Проїхала фура — впала стеля...

У Теплицькій громаді через погані дороги тріщать хати

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

Від тієї події минуло вже понад два тижні, а Мишарівка досі не може оговтатись — люди живуть під враженням від місцевого «армагеддону» в хаті Тетяни Драмарецької. Вони готові заблокувати проїзд ваговозів центральною вулицею села, щоб спрямувати потік фур об’їзною дорогою.

 ТОГО березневого дня Тетяна поралася по господарству, в будинку залишався її трирічний синок Данилко. На горизонті в напрямку Теплика з’явилася фура. Вона поволі гойдалася на вибоїнах розбитої дороги, а коли минула хату, то жінка почула такий гуркіт, що мало не зомліла з переляку й прожогом кинулася в оселю. Слава Богу, побачила хлопчика живого, а з прочинених дверей суміжної кімнати валила стіна пилюки — стеля лежала на підлозі…

Можна уявити душевний стан жінки!

— У мене досі волосся на голові дибки стає від думки, що стеля могла впасти на синочка чи на будь-кого з моєї сім’ї, бо ми у тій кімнаті часто збираємось увечері, — каже Тетяна Драмарецька. — Глиняні шматки побили стіл, новий диван, стінку, посуд, карнизи, добре, що не пошкодили газового конвектора, а то не знаю, чим би все скінчилося. Нещодавно у тій кімнаті я зробила ремонт, вклала гроші, а тепер треба починати все спочатку. Та чи надовго вистачить спокою, бо фури як їздили, так і їздять нашою дорогою. Взимку, бувало, я нараховувала 10-12 машин за пів дня. У багатьох моїх сусідів теж хати потріскали…

Село Мишарівка знаходиться в «апендициті» колишнього Теплицького району, а шлях Гайсин — Теплик — Тростянець, який важко назвати дорогою, перебуває у підпорядкуванні обласної служби автомобільних доріг. Жителі села не пригадують, коли його востаннє ремонтували. Свого часу тут був асфальт, проте від нього лишилися самі острівці, а так — яма на ямі…

— Я практично щодня їжджу цією дорогою і обурююсь, як і всі люди, але нічого не можу вдіяти, — говорить маломочульський староста Леонід Димінський. — Ще коли діяла сільрада, то ми не мали права жодної копійки витратити на її ремонт, мене притягнули б до відповідальності за нецільове використання коштів. На окраїну мало хто звертає увагу. Отак якось і пристосовуємося до ситуації, розхитуючи свої нерви та б’ючи машини…

А тим часом зовсім поруч, за селом, паралельно центральній вулиці Незалежності, у диких заростях чагарників проходить насипна об’їзна дорога, яку ігнорують водії фур. Чи їм навігатор такий напрямок показує, чи таким чином скорочують відстань і економлять час, ніхто не знає, але прикрощів такий потік транспорту завдає людям чимало.

— Машини на вибоїнах гепають у ями, утворюється вібрація, яка по землі передається до будівель, тому тріщать будинки, сараї, а тепер — впала стеля, — продовжує Леонід Димінський. — Цей випадок висвітив проблему не тільки нашої Мишарівки. Від великовагового транспорту страждають усі населені пункти, де обабіч доріг стоять хати побудови 60-70 років минулого століття. Прокладаючи дороги, проєктанти, певна річ, не врахували майбутніх габаритів техніки і що замість маленького ГАЗ-51 та парокінки нашими вулицями їздитимуть справжні монстри — 60-тонні вагони, та ще й у такій кількості.

Свою біду Тетяна Драмарецька пов’язує з діяльністю великого аграрного підприємства, чиї вантажівки руйнують тутешню дорогу. Але там усе заперечують, мовляв, треба провести експертизу і таким чином встановити винного в тому, що саме через них стеля завалилась на підлогу.

Я зателефонував до голови Теплицької селищної ради Руслана Трамбовецького, який з перших слів розмови сказав, що на місце події через зайнятість не приїжджав, але пообіцяв організувати допомогу постраждалій жінці. «Це питання спершу обговоримо на засіданні виконкому, де точно визначимось із сумою коштів, але, якою б вона не була, ми однозначно не залишимо Тетяну Олексіївну наодинці з її бідою. Тим паче, що вона мати-одиначка, сама виховує малолітнього сина…».

— На початку березня закінчилась декретна відпустка, і я залишилася без грошей, ходжу на громадські роботи, які організовує староста села, — зі сльозами на очах розповідає жінка. — У Мишарівці нема ніякого виробництва, щоб десь влаштуватися, ні дитсадка, ні школи, ані магазину. Теплик від нас за вісімнадцять кілометрів, а до Малої Мочулки — сім…

Заборонити фурам рух через село Мишарівка у селищній раді не можуть. Як і проконтролювати, чи не перевищують вони дозволеної ваги. «Станції вимірювання ваги важковагового транспорту в нас нема, тобто зафіксувати перевищення ваги юридично нема змоги, — додав Руслан Трамбовецький. — Знаю, що громада налаштована рішуче, якщо проблема з вантажівками не вирішиться найближчим часом — люди обіцяють подолати її самотужки, перекривши дорогу через село… Так вони рятуватимуть свої будинки — це єдине, що лишилось у них…».

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Чекати підвищення зарплати чи звільнення?
Читати
Не стратегічні, то й продамо
Читати
Які очільники, такі і результати
Читати
Але за мову боремось!
Читати
Святкувати по-особливому
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове