• Екологічна панорама

_{Укотре про пластикові квіти}

Олена КОЩЕНКО.

ПО всій Україні давно є проблемою захаращеність пластиковими квітами та вінками місцевих кладовищ. Щороку під час прибирання могил турботливі родичі їх зазвичай викидають на стихійний смітник, натомість кладуть нові штучні квіти, які, мовляв, не в’януть і дуже яскраві — здалеку примітні… Проти використання пластмасових букетів на кладовищах не один рік виступають священники й екологи. Як наголошує Церква, на могили потрібно йти з щирими намірами та чистим серцем, а не з екологічним непотребом. При його спалюванні виділяється велика кількість діоксинів, які не лише отруюють довкілля, а й призводять до онкологічних хвороб.

У багатьох країнах світу передбачені штрафи за принесення пластмасового сміття на кладовища. Заборонили їх використання вже і в деяких українських громадах — зокрема, у Львівській, Кіровоградській, Київській, Херсонській областях. Замість мертвого пластику людей закликають використовувати живі квіти, які більше відповідають церковним правилам і не шкодять довкіллю.

_{«Швидка допомога» для річки і водосховища}

МАЙЖЕ 1,5 млн грн використано у Рівному із міського фонду охорони природного довкілля для поліпшення екологічного стану річки Устя — головної водної артерії обласного центру — та на реконструкцію гідротехнічної споруди шлюза-регулятора Басівкутського водосховища. Згідно з дослідженнями, проведеними впродовж останніх 30 років, Устя — найзабрудненіша річка у Рівненській області. Осушення боліт, землеробська діяльність, регулювання русел, лісомеліорація певною мірою впливають на формування якості поверхневих вод у річці. Основні фактори забруднення — стоки зі зливових систем та неконтрольовані поверхнево-схилові стоки з водозбірної території.

_{Iдеш до крамниці — візьми торбинку}

ГРОМАДСЬКИЙ молодіжний рух SchooRecycling World (можна перекласти як «Вчимося жити у світі переробки») поширює ідеї відмови від пластикових пакетів та закликає співвітчизників сформувати звичку користуватись багаторазовими торбинками в побуті.

Наразі стартував всеукраїнський екологічний конкурс «Мішечок». Як зазначається у повідомленні, умови участі прості: необхідно пошити торбини, зробити їх фото або відео, опублікувати в соціальних мережах. Такі роботи будуть автоматично брати участь в індивідуальних розіграшах подарунків. Також у межах проєкту проходитиме конкурс серед учнівської молоді, шкіл та позашкільних навчальних закладів в індивідуальних та колективних номінаціях. Приймання колективних конкурсних заявок від шкіл та позашкільних навчальних закладів триватиме до 7 травня 2021 року. Переможців оголосять 12 травня.

«Будьте активними, креативними та екологічно відповідальними. Шийте мішечки, користуйтеся ними в побуті, діліться в соціальних мережах. Можливо, саме ваш мішечок стане трендом 2021 року, який підхоплять українці», — закликають екологи.

_{Майбутнє за електрокарами}

УРЯДИ країн ЄС прискорюють перехід населення на повністю електричні автомобілі. Вже готуються вимоги Euro 7, які значно посилюють норми викидів для машин із двигунами внутрішнього згоряння.

Основна перевага гібрида (автомобіля, який може рухутись і на електриці, і на бензині) —незалежність од «розетки», адже на великі відстані такий автомобіль може пересуватись і за рахунок запасів вуглеводневого палива. Але справа в тому, що процес виробництва двигунів на вуглеводному паливі і випуск тягових акумуляторів є надзвичайно екологічно шкідливим. До того ж гібридні автомобілі ще й значно важчі за традиційні, тому витрачають більше палива. Саме через це вже з 2026 року в ЄС буде заборонено експлуатувати машини з двигунами внутрішнього згоряння і гібриди.

До 2028 року автовиробники планують випустити на ринок Європи 86 нових електричних моделей, а гібридів — лише 28. Прихильниками м’якого переходу від ДВЗ до електрокарів стали такі компанії як BMW і Renault. Ці виробники не наслідували прикладу конкурентів і не оголосили термінів переходу на повну електрифікацію.

_{Дорожній збір повертається?}

СТАЛА відомою нова ініціатива Міністерства інфраструктури, яка вже обговорюється в Кабміні. Йдеться про повернення в Україну так званого дорожнього збору з власників авто, який прив’яжуть до рівня об’єма двигуна, відповідно і до кількості «вихлопу» машини. Так чиновники хочуть стимулювати українців до придбання більш екологічних авто.

Експерти не виключають, що «старий-новий» податок повернуть разом із обов’язковим техоглядом уже в 2022 році. Щоправда, українські водії і так уже платять дорожній збір, який міститься у частині акцизу на вартість палива. А безпосередньо перераховують його у держ­бюджет оператори нафторинку.

_{Біогаз із відходів}

СТАНЦІЯ дегазації запрацювала на Малашівському сміттєзвалищі, що на Тернопільщині. Вона відводить біогази, які утворюються від сміття, та переробляє їх на електроенергію. Потужність комплексу 659 кВт/годину. Що дозволяє забезпечити три, а то й більше сіл електричною енергією. Вартість проєкту за участі приватних інвесторів становить мільйон 200 тисяч євро.

Міський голова Тернополя Сергій Надал стверджує, що на Малашівському сміттєзвалищі захоронюють лише екологічно чисті органічні відходи, а всі інші сортують або продають. «Віднині ми не витрачатимемо мільйони гривень з бюджету, як це було до цього часу, на утримання полігона, на його рекультивацію. Плюс ми отримали ще одного платника податків, який зареєстрований у нашій громаді», — додав він.

Такі станції дегазації уже встановлені на 16 полігонах України.

_{Брудна енергетика}

НАЙБІЛЬШИМ забруднювачем атмосфери України є сектор енергетики, частка викидів якої у загальному обсязі скидів промислових підприємств сьогодні складає 66%. Але сюди входить і спалювання викопного палива по Україні, зокрема транспорт, що також спалює викопне паливо. Тому часто говорять, що треба розвивати громадський електротранспорт, відмовлятися від приватного авто, бо це також впливає на клімат. За енергетикою йде промисловість, сільське господарство, відходи.

До речі, проведені під час пандемії дослідження зафіксували, що якість повітря впливає на те, як люди переносять захворювання на ковід.

_{Водозабезпечення у дзеркалі статистики}

УКРАЇНЦІ призвичаїлися марнотратно витрачати цінний природний мінерал — воду. А тим часом ми — одна з найменш забезпечених прісною водою країн в Європі. За статистикою, на кожного українця припадає 1217 метрів кубічних прісної води, тоді як навіть у африканських Ефіопії та Нігерії цей показник більший — 1243 та 1252 метрів кубічних на душу населення відповідно.

Загалом близько 1300 населених пунктів України користуються тільки привізною водою. Рівень води в українських річках і озерах постійно знижується. Разом з тим промисловість і сільське господарство збільшують обсяги викидів отруйних стічних вод. Якщо ситуація не зміниться, застерігають екологи, за пару десятків років у цьому плані ми ризикуємо перетворитися на Африку, де половина населення страждає від важких хвороб, пов’язаних з нестачею питної води.