• На зв’язку — Дніпропетровщина

_{Успішний початок року}

Микола ЯСЕНЬ.

ХОЧЕТЕ — вірте, хочете — ні, але від початку цього року в області порівняно з відповідним періодом минулого зросло виробництво продукції і аграрного сектору економіки, і продукції її переробки. Причому на цілих 13 процентів. За даними департаменту економічного розвитку ОДА, це найвищий зараз показник в Україні. «І суто сільськогосподарські підприємства, і переробні та харчової промисловості постійно модернізують та вдосконалюють технологічне обладнання і, як наслідок, нарощують свої потужності», — похвалилися в облдержадміністрації. Один із прикладів, який наводять, — темпи росту виробництва м’яса птиці. Сьогодні частка продукції птахофабрик у загальному виробництві м’яса на Дніпропетровщині сягнула 80%.

_{Гостра соціальна проблема}

У НАДРАХ 10 шахт західного Донбасу вичерпуються запаси вугілля. Нинішнього року планують закрити шахту ім. М. Сташкова і «Благодатну», а ще дві, «Ювілейну» і «Степову», — до 2024-го. Як бути гірникам, котрих доведеться звільнити? Це дуже гостра соціальна проблема, адже з вугільними підприємствами тісно пов’язане благополуччя тисяч сімей.

«Поки що гірники безперспективних шахт мають можливість отримати роботу», — запевняє гендиректор ДТЕК «Павлоградвугілля» Сергій Воронін. Оскільки решта шість шахт, за прогнозом, працюватимуть не одне десятиліття, масового звільнення сподіваються уникнути. Шахтарів переводитимуть на ці підприємства. Наразі слова не розходяться з ділом: гірників із двох шахт, які збираються закрити поточного року, фактично вже працевлаштували на інших шахтах.

_{Завод із переробки качанистої}

БУДІВНИЦТВО такого підприємства розпочато в центрі Павлоградського району. Після його пуску відразу з’явиться не менше двох тисяч робочих місць. Та вигода не тільки в цьому. Оскільки глибока переробка зерна кукурудзи, за світовими мірками, є дуже затребуваною, то пуск заводу стане промінчиком надії, що і область, і Україна загалом із сировинного придатка перетворюватимуться на виробників готової продукції.

Кукурудза — це не тільки фуражне зерно для тваринництва, а ще й крохмаль, борошно, спирт, олія, глютен, лізин та інша продукція.

_{Наші електровози}

ПРИДНІПРОВСЬКА залізниця мала найстаріший в Україні вагоноремонтний завод, який спершу спеціалізувався на відновленні вантажних і пасажирських вагонів, а згодом налагодив і власне їх виготовлення. Переживши наступний занепад, завод із 2019-го почав відроджуватися. Причому настільки швидко, що став освоювати випуск ще й магістральних електровозів. Зараз тут зводять локомотивобудівні потужності, споруджують технологічні лінії порошкової металургії, а також металевих виробів і конструкцій.

_{Вогнепальна плавка}

У МАРТЕНІВСЬКІЙ печі металургійного заводу, який знову повернув собі назву «Петрівка», переплавили на сталь півтори тонни холодної та вогнепальної зброї: переважно газових і травматичних пістолетів і револьверів, а також саморобних «модифікацій» мисливських рушниць — загалом понад 1000 штук.

Цю зброю жителі області добровільно здали впродовж відповідного місячника. За рішенням судів також знищили понад пів тонни зброї, котра зберігалася в органах правопорядку як речові докази.

_{Iгри, що дають заробіток}

У НІКОПОЛІ виникло перше соціальне підприємство, яке створює робочі місця для інвалідів. Усе почалося зі спортивно-оздоровчого клубу «Аква», мета діяльності якого — реабілітація людей з обмеженими можливостями завдяки заняттям фізкультурою і спортом.

За словами директора клубу Антона Сєрова, у програму психологічного оздоровлення входили й різноманітні настільні ігри з дерев’яними фігурками і предметами, з яких складають-вигадують будь-які конструкції. На якомусь етапі члени клубу самі взялися майструвати деталі. Незабаром надійшли замовлення на їх виготовлення від дитячих садків і шкіл. Це спонукало створити виробничу майстерню, продукцію якої урізноманітнили ще й столярні вироби. Сьогодні вона перетворилася на чималий цех, де офіційно працюють люди з обмеженими можливостями.

_{Переваги картки криворіжця}

З 1 ТРАВНЯ проїзд у комунальному громадському транспорті для всіх жителів Кривого Рогу буде безкоштовним. Аби безоплатно їздити трамваями, тролейбусами та муніципальними автобусами, достатньо отримати картку криворіжця. Право на неї надано кожному, хто проживає тут постійно, або, мешкаючи в навколишніх селах, працює в місті.

На початок квітня вже видано понад 250 тисяч таких карток — їх одержали школярі, пенсіонери, освітяни й медики. До кінця квітня видадуть ще не менше 350 тисяч. Для цього у всіх мікрорайонах відкрили пункти оформлення таких документів.

_{Чиє золото?}

ВПЕРШЕ за всю новітню історію України Держслужба з геології і надр продала на електронних торгах у приватну розробку вартісний лот — земельну ділянку з покладами золотоносних руд, що поблизу міста Жовті Води. Протягом п’яти років тут триватимуть геологічне вивчення та дослідно-промислова розробка.

Стартова ціна лота становила майже 4,5 мільйона гривень, продали за 5,74 мільйона. Придбало земельну ділянку ТОВ «Спис Україна», зареєстроване у Львові. Однак кінцевим бенефіціаром значиться громадянин Туреччини Фират Чакмак, основним видом діяльності якого є виробництво фанери, дерев’яних плит і панелей. Єдиним конкурентом йому на аукціоні було ТОВ «Нідком», зареєстроване в Борисполі, що поблизу Києва.

_{Під кодовою назвою «Юпі»}

У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ школах, гімназіях і ліцеях міст Кам’янське, Нікополь, Новомосковськ, а також у Криничанському, Петриківському і Покровському районах уперше в Україні відкрили експериментальні міні-дільниці ювенальних, себто дитячих, поліцейських інспекторів. Тому проєкт і дістав назву «ЮПІ». Мета його роботи — профілактичні заходи правоохоронців із дітьми та їхніми батьками.

Проєкт виник не випадково: є нагальна потреба захищати молодь шкільного віку від так званих кіберзалежних загроз. Хлопці й дівчата піддаються звабам «життя» в нереальному світі соціальних мереж, що нерідко призводить до самогубства. За словами начальниці відділу ювенальної поліції ГУ НП в області Наталії Лазаренко, розпочатий експеримент покликаний якомога швидше напрацювати захисні методики з подальшим їх запровадженням.

_{Берег правий, берег лівий}

У КВІТНІ для жителів Нікополя Дніпропетровської області і Кам’янки-Дніпровської сусідньої Запорізької запрацює поромна переправа через Каховське море. Відстань між цими містами, вважайте, що й областями, суходолом становить понад 220 кілометрів. А через річку навпрошки — лише вісім!

Капітально відремонтований пором-теплохід СП-2 упродовж усієї навігації здійснюватиме два рейси на день, перевозитиме пасажирів, автотранспорт і різноманітні вантажі, зокрема й негабаритні.

_{Як руйнується історія}

У ПАЛАЦІ студентів міста Дніпра щодня людно й гамірно: тут працює 12 різних студій молодіжної та народної художньої творчості. І це незважаючи на загрозливо аварійний стан будівлі. Руйнується стеля, деякі стіни, місцями сповзає фундамент.

Палац потрібно негайно капітально відремонтувати. До речі, це перша споруда, яку заклали у Катеринославі 1784-го, коли місто стали закладати і на правому березі Дніпра. Тоді ця будівля звалася Потьомкінським палацом, потім правила за клуб для місцевої знаті. Після подій 1917-го більшовики відкрили тут будинок відпочинку для робітників. А з післявоєнних літ і дотепер це Палац студентів, який офіційно перебуває на балансі Національного університету ім. Олеся Гончара. Втім, фактично він уже 20 років у становищі нічийного. Нікого не хвилює, що гине перлина і гордість Дніпра. За словами директорки палацу Оксани Рудьковської, на ремонт історичної споруди потрібні мільйони гривень, і, мабуть, своїми силами область його не потягне.