|
Версія для друку На головну Наступ на свободу слова Олена БЕГМА. Стало
відомо, що Міністерство внутрішніх справ подало на розгляд Кабінету Міністрів
проєкт змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України.
Пропоновані доповнення насторожують громадянське суспільство. У МЕРЕЖІ вже
опубліковано скан-копії документів. Незалежні експерти, серед яких юристи і
правозахисники, дали їм оцінку. Зокрема, серед іншого передовсім привертає до
себе увагу таке. До переліку
злочинів, за які передбачено карну відповідальність, пропонується додати
«переслідування». Під «переслідуванням», цитуємо підписаний особисто очільником
МВС Арсеном Аваковим документ, мається на увазі незаконне спостереження за
особою, нав’язування спілкування (також і «з допомогою телекомунікаційних або
інших засобів зв’язку»), що спричинило погіршення якості життя цієї особи або
її близьких родичів чи членів сім’ї. За це передбачається покарання у вигляді
штрафу або виправних робіт строком до одного року. А якщо
«переслідувач» наважиться ще й поширювати у засобах інформаційного зв’язку, в
тому числі в Інтернеті, аудіо-, фото- чи відеоматеріали зі сфери приватного
життя «переслідуваної» особи або її близьких родичів без їхньої згоди, то за це
передбачений штраф або виправні роботи до двох років, чи обмеження волі на той
самий строк. Коли щось із
вищезазначеного вчинено повторно, або спричинило істотну шкоду (середньої
тяжкості тілесні ушкодження чи більш тяжкі наслідки), або було вчинене за
попередньою змовою групою осіб чи з використанням свого службового становища,
то покарання збільшується до п’яти років обмеження волі. Отже, МВС
України хоче запровадити штрафи за «нав’язування спілкування». А що конкретно
під цим мається на увазі? У тому-то й заковика, що у пропонованому проєкті змін
до Кримінального кодексу України відсутнє чітке визначення цього терміна. Як і
те, хто, яким чином і за якою шкалою взагалі вимірюватиме ступінь цієї
«нав’язливості»? Чи від якої кількості телефонних дзвінків стартує це
«нав’язування». Або ж узяти
визначення терміна «погіршення якості життя» у проєкті змін до Кримінального
кодексу. Під ним мається на увазі погіршення фізичного або психічного стану
здоров’я, необхідність тричі й більше змінити місце проживання чи роботи,
витрати на заходи безпеки. Водночас експерти завважують відсутність чіткого
алгоритму — хто і як має вираховувати «погіршення здоров’я»… Офіційно
необхідність ухвалення подібних змін до Кримінального і
Кримінально-процесуального кодексів України у відомстві Авакова мотивують
виконанням Указу Президента України «Про невідкладні заходи із запобігання та
протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб,
які постраждали від такого насильства». Принаймні так сказано у супровідній
пояснювальній записці до поданого на розгляд уряду законопроєкту. Водночас
метою вказано встановити карну відповідальність за переслідування (сталкінг),
зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, як насильства за ознакою
статі. Дивно, але в
самому законопроєкті змін до ККУ наразі нема жодного слова… ні про домашнє, ні
про статеве насильство. Натомість ідеться про поповнення розділу Кримінального
кодексу «Кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи»
статтею про переслідування під номером 146-2, між статтями про викрадення
людини й захоплення заручників. Проте
формулювання нечіткі й виписані так, що під кримінал може потрапити будь-хто,
зокрема й представники ЗМІ. Адже під таке трактування, по суті, можуть підпасти
будь-які розслідування засобів масової інформації, які навіть базуються на
даних із відкритих соціальних мереж політиків, чиновників та їхніх родин. Також
репортерам доводиться безпосередньо в очі чи телефоном задавати політикам і
чиновникам різні «незручні» питання, од відповіді на які ті часто ухиляються. Вочевидь,
влада дуже хоче закрутити гайки «нав’язливим» журналістам. Інакше кажучи,
заткнути рота незалежним ЗМІ. Іде новий наступ на свободу слова в Україні. Що
зможе протиставити йому громадянське суспільство, покаже час. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Субсидійне коло звузили ЧитатиУРЯД на позачерговому засіданні змінив
правила надання субсидій на житлово-комунальні послуги. Відтепер
враховуватимуть отримані доходи від депозитів, дивіденди від цінних паперів
тощо. Скасовано діяльність та повноваження комісій, утворених місцевими
органами влади, щодо прийняття рішення про призначення субсидії в окремих
випадках за наявності умов, за яких вона не призначається. Також посилено
вимоги у частині здійснення одноразових вартісних покупок, наявності
банківських депозитів, проведення операцій із купівлі іноземної валюти, банківських
металів, перетину кордону. Очевидно, певна частина нинішніх субсидіантів не
пройде встановленого порога і відсіється. Прикметно водночас таке: ця постанова
названа такою, яка «посилює адресність надання житлових субсидій для
забезпечення державної соціальної підтримки населенню».
Крапку в довиборах ще не поставлено ЧитатиЗГІДНО з рішенням окружної виборчої
комісії, переможцем довиборів у парламент на окрузі №87 (Івано-Франківщина)
визнано висуванця партії «Слуга народу» колишнього спортсмена В. Вірастюка. Але
не все так просто. Його основний суперник — засновник курорту «Буковель»,
місцевий діяч О. Шевченко — вважає, що переміг він, а результати рахували із фальсифікаціями.
Він подав позови і заявляє, що Івано-Франківський окружний адмінсуд визнав
протиправним протокол окружної виборчої комісії про визначення підсумків
голосування. За словами чоловіка, тепер справа за Центрвиборчкомом. Як бачимо,
політична боротьба дуже запекла.
Операція «Iнтернетизація» ЧитатиУКРАЇНСЬКЕ село досі, у ХХІ столітті в центрі
Європи, потерпає од відсутності технологій. Не скрізь «ловить» стільниковий
зв’язок, покриття мобільного Інтернету таке, що з горем навпіл можна хіба що
відправляти повідомлення, а вже передавати зображення чи зайти на якийсь сайт,
щоб, наприклад, одержати держпослугу, — зась (привіт «державі у смартфоні»).
«Дротова», тобто оптична, мережа, яка вважається найшвидшою і найнадійнішою,
дісталася переважно великих населених пунктів, та й то не всіх. Але вже цього
року, пообіцяв міністр цифрової трансформації М. Федоров, до оптичного
Інтернету під’єднають понад 3000 сіл, у яких проживає понад один мільйон
українців, планують діджиталізувати 6000 лікарень, шкіл і бібліотек. Що ж,
наміри хороші, чекаємо на їх реалізацію.
Горить-палає... ЧитатиПРИЙШЛА весна — традиційний, на жаль,
«сезон пожеж». Держслужба з надзвичайних ситуацій повідомила, що на Луганщині
зафіксували підпали лісів та трави, зокрема в Білокуракинському та
Попаснянському районах. Займання зафіксували і в Рубіжному, проте невдовзі його
загасили. Торік, нагадаємо, в Луганській області масово горіли ліси, внаслідок
чого загинули 11 осіб. А на Львівщині в селі Великі Глібовичі підпалили суху
траву на території колишнього колгоспу. Вогонь поширився на базу з ремонтними
боксами для маршруток, у підсумку згоріли три автобуси власника, який займався
пасажироперевезеннями. Поліція порушила кримінальне провадження за ч.1-ю ст.
270-ї Кримінального кодексу (порушення встановлених законодавством вимог
пожежної безпеки).
На бізнес чинять тиск ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ Рада бізнес-омбудсмена,
протягом минулого року було отримано 1,73 тисячі скарг від бізнесу (при цьому
завершено розслідування 1159 справ). Це на 91 більше, ніж позаторік. Скарги
щодо податкового блоку (тобто на дії податкової служби) сягнули 64% — 1,19
тисячі (на 120 звернень більше порівняно з 2019-м, хоча весь рік діяв мораторій
на більшість податкових перевірок). Зокрема, втричі зросла кількість звернень
стосовно блокування податкових накладних (з 95 до 273) — останнім часом від
цього потерпають аграрії, на 63% — щодо внесення до списків ризикових платників
податків (з 127 до 207), на 36% — на невиконання рішень суду про реєстрацію
податкових накладних (з 108 до 147). Більшість скарг подали вітчизняні компанії
(89%), переважно представники малого і середнього бізнесу (76%). Також 12%
звернень із загальної структури стосуються дій правоохоронців, 5% — державних
регуляторів, 4% — митних питань.
«Витримали» стрибок ЧитатиМІНІСТР охорони здоров’я М. Степанов
стверджує, що епідемія коронавірусу йде на спад. «Ми витримали черговий стрибок
захворюваності на COVID-19, і поступово ситуація почала покращуватися», —
заявив він. За його словами, вже 10 днів спостерігається зменшення
захворюваності, 13 квітня кількість виписаних із лікарень осіб на 22,8%
перевищила кількість госпіталізованих, а минулого тижня до медзакладів
потрапило на 2000 менше пацієнтів, ніж тижнем раніше. Тим часом за добу, 14
квітня, діагноз COVID-19 поставлено 16 427 особам (із них 628 дітей та 383
медпрацівники). Госпіталізували 4229 громадян, одужали 11 148, померли 433. За весь
час пандемії коронавірусом інфікувалися 1 903 765 українців, побороли його 1
453 766 із них, померли 38 658. При цьому зробили 419 297 щеплень, але обидві
необхідні дози одержали тільки п’ять осіб. Уряд тим часом ухвалив постанову,
якою виділив додатково 6,5 млрд грн на закупівлю вакцин, зменшивши видатки з
інших медичних програм.
|