|
Версія для друку На головну На чиєму боці прокурори і спецслужби? Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область. Поліція,
прокуратура та СБУ Чернігівщини викрили «аферу століття»: виявили найбільших
корупціонерів. Ні, це не чиновники, що крадуть сотнями мільйонів із фонду
дорожнього будівництва, не «волохаті» голови громад, які ліворуч і праворуч
торгують землями та втридорога освоюють бюджетні кошти. «Страшну» корупцію
викрили в діях торфодобувників, котрі всупереч бажанню влади забезпечували
безперебійну роботу державних заводів. «СІЛЬСЬКІ вісті» вже кілька років пильно
стежать за торфозаводами області. В одній зі статей на цю тему розповідалося
про те, як 2015 року, в розпал війни з Росією, керівництво концерну «Укрторф»
намагалося «здати» Смолинський завод луганським «інвесторам» за 10 мільйонів
гривень. За словами торфодобувників, на підприємстві самого тільки металу було
щонайменше на 15 мільйонів гривень. Тоді заводчанам удалося прогнати луганських
і їхню рейдерську охорону. Завод
запрацював, почав розраховуватись із зумисне накопиченими попередниками
боргами, збільшив штат із 40 до 100 чоловік, підвищив на 100% заробітні плати,
почав видавати на-гора рекордні обсяги продукції. 2017 рік став найуспішнішим
для торфопідприємств Чернігівщини. Показники видобутку та реалізації перевищили
найкращі результати, досягнуті ще у радянські часи. Втім, уже через три роки
правоохоронні органи розцінили ці зусилля… як кримінальний злочин! Ми
розповідали, як десант із двох десятків слідчих та есбеушників минулого літа
бігав по Гнилуському болоті, шукаючи порушення. Ця біганина відобразилась у
кримінальному провадженні проти виконуючого обов’язки ДП «Чернігівторф» Юрія
Бондаренка (на фото). 12 березня йому вручено підозру за звинуваченням у
незаконному видобуванні корисних копалин. Вслухайтесь лишень: незаконна
заготівля державним підприємством сировини для виробництва торфобрикету на
землях, що йому належать! У поліції встигли навіть порахувати збитки — 19
мільйонів гривень. Виникає логічне запитання: якщо торф видобували, як
стверджують слідчі, незаконно, але не крали, а виробляли з нього основний вид
продукції — брикет та «сушонку», то в чому претензії? Голова
профспілки ДП «Чернігівторф» Андрій Страхов дивується — з якого пальця
правоохоронці висмоктали цифру 70 тисяч тонн торфу? «В 2017 році ми видобули
близько 20 тисяч тонн, а 2018-го — приблизно 30 тисяч тонн торфу. Але ж у нас
кілька полів, усе обліковано», — підкреслює він. На той час ділянка у 275
гектарів мала сільськогосподарське, а не промислове цільове призначення. Але
його у 2015 році змінили незаконно, каже Андрій Страхов, в інтересах російської
фірми «ТЕРМО ГРУП». Хоча є рішення суду, що ця земля з 1987 року належить
заводу, досі гальмується повернення їй промислового цільового призначення. В СБУ,
прокуратурі та поліції в один голос заявляють, начебто підприємство не мало
дозволу Державної служби геології на розробку ділянки. Натомість факти
засвідчують інше. Юрій Бондаренко показує спецдозвіл на користування надрами,
виданий 5 березня 1997-го на 20 років, чинність якого було продовжено наказом
від 16.03.2018 р. Більше того, поки тривала тяганина з продовженням терміну,
дев’ята сесія сьомого скликання облради 17 травня 2017 року ухвалила рішення,
яким дозволила на родовищі «Гнилуське» видобувати торф на глибині до 2 метрів.
Торф’яники пояснюють, що заготівля фрезера йде на глибину, яка взагалі не
перевищує 15 сантиметрів. Отже, і тут вони працювали законно! Ще один аргумент:
3 листопада 2016 року Державна комісія України по запасах корисних копалин
закріпила Гнилуське родовище за Смолинським заводом. Чим не прямі
докази фіктивності кримінальних проваджень і їх замовного характеру? Мета одна
— відсторонити від керівництва на час розслідування Юрія Бондаренка і поставити
«свою» людину — таку, як, скажімо, його попередник киянин Петро Слуценко,
котрий за рік на посаді завдав збитків підприємству на понад 5 мільйонів
гривень. Експертами з’ясовано, що з його дозволу приватна фірма (яка належить
вихідцю з Луганщини) накопала 36 тисяч тонн рослинного торфу без технічного
завдання і влізла навіть на землі, що не належать торфозаводу. На жаль,
правоохоронці не побачили явних порушень та очевидних намірів штучного
накопичення боргів із метою доведення підприємства до банкрутства. Виникає
закономірне запитання: то на чиїй службі прокурори і спецслужби? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Субсидійне коло звузили ЧитатиУРЯД на позачерговому засіданні змінив
правила надання субсидій на житлово-комунальні послуги. Відтепер
враховуватимуть отримані доходи від депозитів, дивіденди від цінних паперів
тощо. Скасовано діяльність та повноваження комісій, утворених місцевими
органами влади, щодо прийняття рішення про призначення субсидії в окремих
випадках за наявності умов, за яких вона не призначається. Також посилено
вимоги у частині здійснення одноразових вартісних покупок, наявності
банківських депозитів, проведення операцій із купівлі іноземної валюти, банківських
металів, перетину кордону. Очевидно, певна частина нинішніх субсидіантів не
пройде встановленого порога і відсіється. Прикметно водночас таке: ця постанова
названа такою, яка «посилює адресність надання житлових субсидій для
забезпечення державної соціальної підтримки населенню».
Крапку в довиборах ще не поставлено ЧитатиЗГІДНО з рішенням окружної виборчої
комісії, переможцем довиборів у парламент на окрузі №87 (Івано-Франківщина)
визнано висуванця партії «Слуга народу» колишнього спортсмена В. Вірастюка. Але
не все так просто. Його основний суперник — засновник курорту «Буковель»,
місцевий діяч О. Шевченко — вважає, що переміг він, а результати рахували із фальсифікаціями.
Він подав позови і заявляє, що Івано-Франківський окружний адмінсуд визнав
протиправним протокол окружної виборчої комісії про визначення підсумків
голосування. За словами чоловіка, тепер справа за Центрвиборчкомом. Як бачимо,
політична боротьба дуже запекла.
Операція «Iнтернетизація» ЧитатиУКРАЇНСЬКЕ село досі, у ХХІ столітті в центрі
Європи, потерпає од відсутності технологій. Не скрізь «ловить» стільниковий
зв’язок, покриття мобільного Інтернету таке, що з горем навпіл можна хіба що
відправляти повідомлення, а вже передавати зображення чи зайти на якийсь сайт,
щоб, наприклад, одержати держпослугу, — зась (привіт «державі у смартфоні»).
«Дротова», тобто оптична, мережа, яка вважається найшвидшою і найнадійнішою,
дісталася переважно великих населених пунктів, та й то не всіх. Але вже цього
року, пообіцяв міністр цифрової трансформації М. Федоров, до оптичного
Інтернету під’єднають понад 3000 сіл, у яких проживає понад один мільйон
українців, планують діджиталізувати 6000 лікарень, шкіл і бібліотек. Що ж,
наміри хороші, чекаємо на їх реалізацію.
Горить-палає... ЧитатиПРИЙШЛА весна — традиційний, на жаль,
«сезон пожеж». Держслужба з надзвичайних ситуацій повідомила, що на Луганщині
зафіксували підпали лісів та трави, зокрема в Білокуракинському та
Попаснянському районах. Займання зафіксували і в Рубіжному, проте невдовзі його
загасили. Торік, нагадаємо, в Луганській області масово горіли ліси, внаслідок
чого загинули 11 осіб. А на Львівщині в селі Великі Глібовичі підпалили суху
траву на території колишнього колгоспу. Вогонь поширився на базу з ремонтними
боксами для маршруток, у підсумку згоріли три автобуси власника, який займався
пасажироперевезеннями. Поліція порушила кримінальне провадження за ч.1-ю ст.
270-ї Кримінального кодексу (порушення встановлених законодавством вимог
пожежної безпеки).
На бізнес чинять тиск ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ Рада бізнес-омбудсмена,
протягом минулого року було отримано 1,73 тисячі скарг від бізнесу (при цьому
завершено розслідування 1159 справ). Це на 91 більше, ніж позаторік. Скарги
щодо податкового блоку (тобто на дії податкової служби) сягнули 64% — 1,19
тисячі (на 120 звернень більше порівняно з 2019-м, хоча весь рік діяв мораторій
на більшість податкових перевірок). Зокрема, втричі зросла кількість звернень
стосовно блокування податкових накладних (з 95 до 273) — останнім часом від
цього потерпають аграрії, на 63% — щодо внесення до списків ризикових платників
податків (з 127 до 207), на 36% — на невиконання рішень суду про реєстрацію
податкових накладних (з 108 до 147). Більшість скарг подали вітчизняні компанії
(89%), переважно представники малого і середнього бізнесу (76%). Також 12%
звернень із загальної структури стосуються дій правоохоронців, 5% — державних
регуляторів, 4% — митних питань.
«Витримали» стрибок ЧитатиМІНІСТР охорони здоров’я М. Степанов
стверджує, що епідемія коронавірусу йде на спад. «Ми витримали черговий стрибок
захворюваності на COVID-19, і поступово ситуація почала покращуватися», —
заявив він. За його словами, вже 10 днів спостерігається зменшення
захворюваності, 13 квітня кількість виписаних із лікарень осіб на 22,8%
перевищила кількість госпіталізованих, а минулого тижня до медзакладів
потрапило на 2000 менше пацієнтів, ніж тижнем раніше. Тим часом за добу, 14
квітня, діагноз COVID-19 поставлено 16 427 особам (із них 628 дітей та 383
медпрацівники). Госпіталізували 4229 громадян, одужали 11 148, померли 433. За весь
час пандемії коронавірусом інфікувалися 1 903 765 українців, побороли його 1
453 766 із них, померли 38 658. При цьому зробили 419 297 щеплень, але обидві
необхідні дози одержали тільки п’ять осіб. Уряд тим часом ухвалив постанову,
якою виділив додатково 6,5 млрд грн на закупівлю вакцин, зменшивши видатки з
інших медичних програм.
|