Архів
Вівторок,
13 квітня 2021 року

№ 27 (19875)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  Версія для друку          На головну

Хай живе гречка!

Василь ПІДДУБНЯК.

За останніх два десятиліття Україна майже у п’ять разів скоротила збирання традиційної для нашої держави круп’яної культури.

ЩО БОГ подарував людям, котрі врятувалися від усесвітнього потопу? Дар той, за легендою, символічний — виноградна лоза, а також гречка. Отож вирощувати її сам Всевишній велів. Не лише на наших благодатних чорноземах — у всьому світі.

Колись українці додавали у насіння жита-пшениці й усякої пашниці також гречку, освячену в день Успіння, — аби краще вродило.

Тепер, вочевидь, про цю давню традицію геть забули. Та й гречка, яку колись охрестили «царицею круп», втратила (у нас — це сто відсотків!) високе всенародне визнання.

На щастя, втратила не скрізь. Але це не про гречкосійну Україну. І сталося те, що не мало бути: за 20 років аграрного «відродження» країна скоротила виробництво гречки (її ще називають чорною пшеницею) у 4,6 разу. Щоправда, торік її зібрали на 22% більше, ніж роком раніше, — 104 тисячі тонн. Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).

Хоч гречане місце і не святе, але порожнім не буває. Українці гречку їли, їдять і їсти будуть за будь-якої влади. Звідки гречка, спитаєте?

Торік найбільшим імпортером гречки в Україну була «братня» Росія (42% загального імпорту), Казахстан (28%), Білорусь (25%). При цьому торішня реалізаційна ціна російського товару була на 19% менше середньої ціни решти постачальників.

Також торік «чорна пшениця» великими і малими партіями прибувала до нас із далекого Казахстану, із сусідньої Білорусі…

Чого ж так і чим завинила сакраментальна для нас, українців, культура?

«Українські аграрії вважають вигіднішим займатися вирощуванням більш рентабельних і орієнтованих на експорт культур (пшениця, кукурудза, соняшник та інше), — пояснює аналітик УКАБ Світлана Литвин. — Тим більше, що серйозну конкуренцію їм створює дешевша за ціною гречка виробництва Російської Федерації».

Тим часом гречка належить до найважливіших круп’яних культур і є єдиною незлаковою рослиною в групі зернових культур. Крупа з неї має високі споживчі, смакові й дієтичні якості. У зерні гречки містяться органічні кислоти (лимонна, яблучна, малеїнова, щавлева), які сприяють кращому засвоєнню не тільки гречаної каші, а й інших страв, які вживаються після неї. До складу зерна гречки входять такі цінні вітаміни, як В1, В6, Р (рутин), необхідні для нормальної фізіологічної діяльності людського організму. Цим визначається цінність гречки як лікувально-дієтичного харчового продукту.

Наші далекі й близькі предки на відміну від нас, нині сущих, справжню ціну гречці знали. Недарма козаки на вечерю неодмінно готували гречані галушки із салом.

Про гречаний мед — окрема розмова. Та чи не доведеться нашим бджілкам літати по взяток (не плутати з хабарем!) не тільки у Росію чи Білорусь, а й до Китаю?

Що б там про гречку не казали чи то у вітчизняному парламенті, чи в галузевому міністерстві, ще деінде, а вона ніколи не щезне з українського столу. І це незаперечний факт.

Так то воно так, але…

Як і чим заохотити наших рідних гречкосіїв, щоб вони сіяли… гречку?

Виявляється, проблема ця нашу владу таки непокоїть.

«З-поміж інших програм у нас додається напрям підтримки виробництва нішевих культур, а саме виробництва гречки, — повідомив під час зустрічі з аграрними асоціаціями заступник міністра економіки Тарас Висоцький, — передає пресслужба уряду. — Суть у тому, щоб підтримати безпосередньо виробників цієї продукції, для того щоб позбутись імпортозалежності та покращити цінову ситуацію».

Підтримка полягає у виплаті 3,5 тисячі гривень на гектар господарству площею до 50 гектарів, адже фокусування — на допомозі малим виробникам та фермерам.

Тарас Висоцький додав також, що одне господарство зможе за цим напрямом одержати близько 175 тис. грн, що допоможе суттєво збільшити площі посівів гречки, сприятиме відновленню культури її виробництва, а також є корисним з точки зору сівозміни і впливу на ґрунти.

Поки уряд шукає кошти, аби заохотити селян повернутися до гречки лицем, крупи з неї стають дедалі дорожчими. Державна служба статистики повідомила, що з лютого 2020 року по лютий 2021-го гречані крупи подорожчали на 34,4%. Їх у середньому по країні продавали за ціною 38,3 грн за кілограм. Багато не накупишся!

…Як там у народі кажуть? Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти. А кашу, бажано свою, українську, хочуть їсти всі. Чи не так?..

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Харчуватися cтало дорожче
Читати
Стартувало пробне ЗНО
Читати
Новий раунд санкцій
Читати
У тюремному десятку
Читати
Зобов’язаний відшкодувати витрати
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове