|
Версія для друку На головну Провісниця весни Антоніна КІЗЛОВА. 9 квітня (27
березня за ст. ст.) християни східного обряду вшановують святу мученицю ІІІ або
початку IV ст. Мотрону Солунську (Фессалонікійську). Угодниця
була рабинею Павтіли, дружини воєводи міста Фессалоніки (нині — Греція).
Господиня не була християнкою, тож не пускала Мотрону до церкви, натомість
схиляла до свого віросповідання. Коли ж якось дізналася, що та все одно
молиться вдома, побила непокірну та наказала зв’язати й зачинити в тісній
комірчині. Ранком побачила, що пута з волі Божої впали й Мотрона молиться
вільною. Павтіла
знову й знову вдавалася до улюбленого покарання, щоразу підсилюючи його. І
щоразу Мотрона виявлялася розв’язаною, за що вголос славила Господа. Тоді їй
перестали давати їжу та воду. Зрештою виснажена угодниця прийняла смерть. Тіло
Мотрони, яке господиня скинула з високого муру (буцімто стався нещасний
випадок), з честю поховали християни. Павтіла ж не розкаялась і незабаром
загинула. За однією версією, розбилася, коли впала на бруківці, за другою, була
розтрощена під пресом для винограду. Через певний
час за молитвами біля могили угодниці почали відбуватися чуда. Було урочисто
відкрито мощі Мотрони, її долучили до лику святих. Солунський єпископ Олександр
(305—335) розпорядився збудувати першу Мотронинську церкву. Українські віряни
називають святу Мотрону Настовицею, бо до її дня сходить останній наст. Крига
на водоймах якщо й залишається, то зовсім тоненька: «На Мотрі щука хвостом лід
розбиває». Є й інше пояснення: зазвичай на празник прилітають чайки та
плюгавки, котрих подекуди називають настовицями. З вирію повертаються й інші
перелітні, тож у народі кажуть: «Мотря вийшла з хати пташок зустрічати». Оскільки
склався звичай на Мотрони вибирати ріпу на посадку, угодницю ще називають
Напівріпницею. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Лікувати більше ніде Читати«ЯК МІНІМУМ, майстрами спорту із боротьби
з коронавірусом» називала себе торік наша влада. Також глава МОЗ М. Степанов у парламенті,
куди його часто викликали для надання інформації, нахвалявся, що відомство під
його керівництвом відродило медсистему, повністю підготувало її до лікування
хворих на COVID-19, безпрецедентно збільшило кількість обладнаних киснем ліжок,
не забуваючи при цьому шпигати «попередників». Словом, хворійте, люди, на
здоров’я, всіх вилікуємо. Але пандемія, вочевидь, сильніший «майстер», ніж наша
влада. Останнім часом Україна вийшла на перші місця в Європі з виявлення нових
випадків коронавірусу, зросла кількість госпіталізацій, у «червоних» зонах
лікарні переповнені, загалом у медзакладах перебуває понад 47 тисяч хворих. М.
Степанов тепер заявив, що більш як 67 тисяч кисневих місць держава забезпечити
не може... Тим часом мобільний шпиталь для хворих на COVID-19 з
Івано-Франківщини переїхав у місто Славута Хмельницької області. Він
складається з 35 наметів, з яких 24 — це госпітальна база, розрахована на 120
ліжок.
Знову обіцяють ЧитатиУРЯД розширив перелік напрямів
держпідтримки землеробів. Отже, допомогу спрямують на страхування
сільгосппродукції та відшкодування втрат посівів унаслідок надзвичайних
ситуацій техногенного або природного характеру. Адже торік природа не скрізь
була прихильною до аграріїв: втрати від негоди зафіксували на площі 358 тисяч
гектарів, і що буде цього року, достеменно не відомо. Також держава спрямувала
увагу на зрошення — хочуть розбудувати систему, аби збільшити у кілька разів
урожайність на півдні. Отже, сільгоспвиробники, що обробляють меліоровані
землі, також зможуть скористатися держпідтримкою. Відшкодовуватимуть витрати
виробникам органічної продукції, картоплярам, сільгосптоваровиробникам. 1085
аграріїв одержать компенсацію у сумі 4668 грн/га, сівачі гречки — дотації в розмірі
3500 грн/га.
Спиртозаводи розійшлися по руках ЧитатиЯК ВІДОМО, торік у жовтні почалася
приватизація об’єктів «Укрспирту». На заводи відразу виник шалений попит, їх
купували дуже активно. За інформацією Фонду держмайна, протягом першого
кварталу цього року в бюджет надійшло 498,7 мільйона гривень від приватизації
таких об’єктів. Найдорожчі заводи за вказаний період — Мишковицький (181 млн
грн), Луцький (108,5 млн грн), Дубов’язівський (108 млн грн), Виш-няківський
(101,2 млн грн).
Накопичувальна система — вже цього року ЧитатиТАКІ плани оприлюднив уряд. За словами
Прем’єра Д. Шмигаля, поточного року уряд планує двічі — у липні та грудні —
підвищити пенсії. Але щоб українці отримували у кілька разів більші виплати,
украй потрібна реформа. Тобто — перехід на накопичувальну систему. Пропонована
модель така: 2% зі сплачених людиною податків ідуть на її особистий пенсійний
рахунок, ще 2% від ЄСВ сплачує за неї роботодавець. Особа сама обиратиме фонд,
у який інвестуватиме кошти, і після виходу на пенсію зможе забрати все відразу,
одержувати виплати рівними частинами чи залишити щось у спадок. При цьому
накопичувальна система не скасовує солідарної, а буде додатковою. Д. Шмигаль
заявив, що ця реформа займе тривалий час, але зволікати вже не можна. Що з
цього вийде і чи вийде взагалі, побачимо.
Велике... крадівництво? ЧитатиКОЛИ торік владі здалося, що коронавірус
нашу державу оминає, вона розгорнула кампанію з прокладання та ремонту
автошляхів (за гроші з ковідного фонду). Названий проєкт був масштабно —
«Велике будівництво». Дехто критикував таку пріоритетність, дехто захоплювався,
мовляв, не дороги, а скатертина, нарешті будемо їздити, як люди. Але куди ж без
ложки дьогтю? Співробітники податкової поліції ГУ ДФС у Києві викрили чергове
приватне підприємство, яке неодноразово ставало переможцем публічних торгів
«Великого будівництва», в ухиленні від сплати податків на 18,6 млн грн.
Вказано, що задля штучного завищення вартості робіт та подальшого отримання
готівкових коштів (так званий відкат) підприємство проводило безтоварні
операції, при цьому лише документально відображаючи придбання товарів чи робіт,
в іншої компанії, яка тим часом мала справи з ризиковими суб’єктами діяльності.
Таким чином вони формували безпідставний податковий кредит з ПДВ.
Ув’язнені державою-агресором ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Уповноваженого із захисту
прав людини Л. Денісової, Росія незаконно переслідує 133 українців із
політичних мотивів. З них 114 осіб ув’язнені, 97 перебувають у РФ і 17 — в Автономній
Республіці Крим. Найбільших переслідувань зазнають кримські татари. Їх
утримують у СІЗО в «нелюдських умовах, без медичної допомоги, без засобів
індивідуального захисту в умовах поширення коронавірусу». На тимчасово
окупованій території Донеччини та Луганщини бойовики держать у катівнях 280
українців, 44 із них — військовослужбовці.
|