Архів
П’ятниця,
9 квітня 2021 року

№ 26 (19874)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  • Чим душа багата

Удосконаленню нема меж

Людмила ШУНКОВА.

Київська область.

Василь Володимирович Венгльовський — протоєрей, керівник Іванківського благочиння ПЦУ, настоятель двох храмів. Один із них, у віддаленому від Іванкова селі Кухарі, збудований
за його підтримки.

МАЙЖЕ два десятки років після закінчення Київської православної богословської академії отець Василь доносить жителям Іванківського району слово Боже. Заслужив повагу краян своїм благочестям, повагою до людей. А — ще активною життєвою позицією, адже бере участь у багатьох громадських та соціальних проєктах.

Окрім доброї вдачі та організаторських здібностей, є в отця Василя хист до співу та гри на музичних інструментах. Вісімнадцять років тому в Кухарях він створив ансамбль народної пісні «Дивоцвіт», в якому грає на баяні. Завдяки його старанням цьому аматорському колективу торік було присвоєно почесне звання народного. Ансамбль — постійний учасник численних сільських і районних заходів, бажаний гість у тутешніх селах і не тільки.

Хорошого й гарного, як кажуть, багато не буває. Тож три роки тому з ініціативи Василя Венгльовського в Кухарях народився вокально-інструментальний ансамбль «ТриКорд», а 2018-го — ще один: «Два кольори». У їхньому репертуарі сучасні українські та авторські пісні. Акомпанує співакам обох колективів також Василь Володимирович.

Грати на баяні він навчився ще у шкільні роки на рідній Івано-Франківщині. А кілька років тому почав опановувати гру на гармошці. Через Інтернет познайомивсь із викладачем Жашківської мистецької школи, що на Черкащині, Іваном Сухим. Почав брати у нього дистанційні уроки.

— Іван Іванович — унікальний гармоніст. Він створив єдиний в Україні музей гармоніки, йому належить рекорд України «Найтриваліша гра обома руками на лівій клавіатурі гармошки». Цей музичний марафон тривав дванадцять годин із двома перервами. Присвятив він його своїм учням. Іван Іванович живе музикою, його вихованці беруть онлайн-участь у міжнародних конкурсах, — розповідає Василь Венгльовський. — Вирішив спробувати і я. Підготували з викладачем кілька музичних п’єс, записали на відео і надіслали торік на Міжнародний фестиваль «Морські мелодії». Я став переможцем! Згодом переміг на конкурсі «Квітуча Україна». Багато знайомих питають, навіщо це мені? Адже важкувато виконувати духовні обов’язки, керувати трьома колективами, та ще й, як студент, робити музичні завдання, складати творчі іспити. Та я вважаю, що людина має постійно вдосконалюватись. Цьому процесу немає меж. Це підвищує самооцінку, надихає, дає відчуття повноцінності, наповненості життя. Тому завжди закликаю людей не зупинятися, ставити перед собою якусь маленьку мету, досяжну мрію. Окрім цього, вдосконалюючи гру на гармонії, підвищую професійний рівень художнього керівника вокальних самодіяльних ансамблів. Також мені хочеться популяризувати гру на гармошці — красивому й водночас несправедливо забутому в нас інструменті...

Нема сумніву, що концерти самодіяльних колективів під супровід гармошки отця Василя здобудуть заслужену шану в жителів району. В цьому допоможе його співочо-музична родина. І дружина, і дві донечки є учасниками виступів художніх колективів під керівництвом чоловіка і батька.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Лікувати більше ніде
Читати
Знову обіцяють
Читати
Спиртозаводи розійшлися по руках
Читати
Накопичувальна система — вже цього року
Читати
Велике... крадівництво?
Читати
Ув’язнені державою-агресором
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове