• Освітня панорама

_{Склади ЗНО на 100 тисяч гривень}

Олена БЕГМА.

ПОПРИ скасування цьогорічної державної підсумкової атестації для учнів 4-х та 9-х класів зовнішнє незалежне оцінювання буде проведено за раніше визначеним графіком, запевнив міністр освіти Сергій Шкарлет. Щоправда, за його словами, формат незалежного оцінювання можуть змінити залежно від епідемічної ситуації в країні на момент проведення тестування.

Тим часом Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо премій для цьогорічних абітурієнтів ЗНО. Згідно з документом, виплати отримають випускники, які набрали 790 і більше балів з чотирьох предметів, у тому числі 200 балів за щонайменше один із навчальних предметів, та які зараховані у поточному році до закладу вищої освіти в Україні. Розмір однієї премії становить 100 тисяч гривень.

_{Мовний марафон у новому форматі}

ПІДБИТО підсумки Всеукраїнського відкритого конкурсу з української мови імені Петра Яцика, який вперше відбувся в дистанційному форматі. Він охопив понад 45 тисяч учнів та студентів з усіх областей України, включаючи і з тимчасово окупованих територій. Також була долучена наша діаспора у 25 країнах світу.

Марафон тривав протягом місяця. Повідомляється, що всі його чотири етапи успішно здолав кожний четвертий учасник змагання, який одержить персональний цифровий сертифікат. Що може стати додатковим бонусом при вступі на гуманітарний факультет ряду університетів.

_{ПТУ на реформаторському роздоріжжі}

НИЗЬКА престижність професійно-технічної освіти роками залишається проблемою для держави. Для залучення школярів заклади повинні мати сучасну інфраструктуру та високого рівня освітні програми, які відповідатимуть потребам ринку праці. Торік уряд інвестував у розвиток профтехосвіти 100 млн грн. За цей кошт заклади створили 49 навчально-практичних центрів — освітніх осередків, у яких учні можуть опанувати практичні навички на сучасному обладнанні, а дорослі — підвищити кваліфікацію. Крім того, вдалось оновити 25 освітніх стандартів профосвіти. Тим часом при Президентові України створено новий дорадчий орган — Раду з питань розвитку професійно-технічної освіти. Її завданням є розробка відповідної державної програми на період до 2027 року.

Відомо, що заклади профтехосвіти реформують уже не перший рік. Як зауважують експерти, тепер на них очікує нова, ще потужніша хвиля оптимізації: перетворення на навчально-практичні центри, які стануть у регіоні опорними за тим чи іншим фахом. Саме вони відтак одержуватимуть левову частку фінансування від держави та місцевих бюджетів. Решта ж закладів, знекровлені фінансово, просто втратять конкурентоздатність.

_{Ляп доморощених укладачів чи диверсія?}

ЗНОВУ вибухнув скандал: у шкільних підручниках з історії України для 9-го та 10-го класу вміщено зображення карти України без… Кримського півострова. Цю помилку помітили і поширили на освітніх форумах у соціальних мережах історики Валерій Рижков та Віталій Скальський.

Обидва підручники рівня «стандарт», тобто це не поглиблений виклад предмета, книжка розрахована на широкий учнівський загал. Написав їх один автор — О.К. Струкевич. І видрукувано їх в одному і тому ж видавництві «Грамота» відповідно 2017-го і 2018 року. Вони мають всі дозвільні грифи МОН…

_{Без щеплення — ні в дитсадок, ні до школи}

ЧИ є слушним і законним рішення директора закладу освіти, яким він обмежує доступ до дитсадка чи до школи дитини, батьки якої без медичних показань вчасно не зробили їй необхідних щеплень? Ось які роз’яснення з цього питання надав Офіс освітнього омбудсмена. Дітям, які не отримали календарних щеплень, відвідування закладів освіти не дозволяється. Так що відсторонення від занять дітей без щеплень є справедливим. При цьому право дитини на здобуття освіти не порушується, оскільки для тих неповнолітніх, які не можуть відвідувати заклад через відсутність щеплень, передбачені альтернативні способи навчання. «У закладі освіти дитина проводить більшу частину свого дня, контактує з великою кількістю інших дітей. Тому, якщо у шкільної спільноти нема сформованого колективного імунітету, це створює високий ризик зараження інфекційними хворобами всіх дітей (як вакцинованих, так і ні)», — сказано у роз’ясненні.

Низька довіра до вакцин щодо безпечності цієї процедури залишається переважно в країнах пострадянського простору. В Україні, на жаль, лише трохи більш як 30% дорослих людей певні у безпечності вакцин.

_{Дистанційні школи Донеччини}

ЯКІ можливості здобути українську освіту мають діти із тимчасово не підконтрольних територій Донецької та Луганської областей? У нашій країні з 2015 року діє програма «Дистанційна освіта Донеччини», за якою школярі з ОРДЛО, навчаючись онлайн, можуть одержати атестат про повну загальну середню освіту державного зразка, що дає їм змогу складати державну підсумкову атестацію, а разом із нею і ЗНО, та вступати до українських вишів на таких самих умовах, що й інші випускники. Сьогодні у ній беруть участь 15 шкіл області, загалом у них навчається 4 тисячі дітей.

Утім, через закриття КПВВ з боку окупантів є ймовірність, що і нинішнього року чимало таких дітей не зможуть приїхати на підконтрольну Україні територію для складання ЗНО. У такому разі в них залишиться змога вступити до українських вишів через центри «Донбас-Україна» і «Крим-Україна», склавши вступні іспити безпосередньо в університетах.

_{Сім-вісім уроків, іще й домашня робота}

НОВА типова освітня програма, ухвалена Міністерством освіти і науки в лютому цього року, зберегла суттєве навантаження на учнів базової школи, через що вони мають по сім-вісім уроків на день. Чи припустимий такий графік, передбачений шкільним Санітарним регламентом, для учнів 5-х, 6-х і 7-х класів? Безумовно ні, стверджують фахівці. І передовсім медики, які роз’яснюють, що в такому віці дитячий організм фізично і психічно не пристосований до великих навантажень. Зрештою, законодавство праці забороняє неповнолітнім працювати понад 6 годин. А виходить, що за заняттями (нехай і дистанційно) діти проводять значно більше часу. Адже до уроків ще додається час, необхідний на виконання обов’язкової на щодень домашньої роботи…

Тому експерти виступили з пропозицією внести зміни до нового Санітарного регламенту. Щоб школярі не тільки навчалися, а й берегли здоров’я.