|
Версія для друку На головну Ознаки повномаcштабної війни Леонід ЛОГВИНЕНКО.  |
Фото
УНІАН. |
На
Донеччині біля селища Шуми російські окупанти 26 березня вбили чотирьох
українських воїнів і поранили двох. Сталося це внаслідок обстрілу наших позицій
мінометами 82-го калібру та гранатометами. Стільки людей від початку перемир’я
за одну добу українські Збройні сили ще не втрачали. А загалом протягом березня
дев’ять захисників України віддали за нас свої життя, ще 17 були поранені. ТЕ, ЩО ситуація на війні загостриться, стало ясно після
того, як московські слуги з «ДНР» почали заявляти про те, нібито українці
готуються до наступу і стягують до лінії розмежування бронетехніку й артилерію,
отож вони тепер стрілятимуть першими. Нічого подібного, звісно, з боку ЗСУ не
було. Відбувалася звичайна ротація військ, коли одні підрозділи полишають
позиції, а інші їх займають. Однак суть не в правді, а в тому, що окупанти
шукають причини для розв’язання повномасштабної війни, коли жертву роблять
винуватцем. Це як Гітлер вчинив у сілезькому містечку Гляйвіц, а Сталін перед
нападом на Фінляндію: обстріляли свою територію, а зробили винними поляків і
фінів. Та й російсько-грузинська війна починалася саме так. Навіть в
останній трагедії проглядаються ознаки гляйвіцького прецеденту. Уявіть собі: на
звинувачення у порушенні «всеохоплюючого припинення вогню», яким на початку
президентства Володимира Зеленського хвалилася влада, окупанти заявили, що
українці самі себе обстріляли й повбивали. Що ж, треба звикнути до такого
цинізму, адже від початку війни вони завжди відповідають подібним чином. Коли ворожі
міномети і гранатомети гатили по наших позиціях, спікер української делегації в
Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі
Олексій Арестович жалівся журналістам, що вони дев’ять разів зверталися до
ОБСЄ, аби та сторона припинила вогонь. Уявіть собі: ворог засипав наші окопи
мінами, а вони жалілися. Результати бачимо — чотири нові смерті. Те, що
подібні звернення не діють, я переконався тиждень тому у поїздці на передову.
Пригадую обличчя молоденького пресофіцера, який, вручаючи мені прескарту, не
рекомендував їхати у Південне, котре саме в цей час обстрілювали. За його
словами, Червоний Хрест запросив тиші, а окупанти ніяк не відреагували на
звернення міжнародної організації, а пів години продовжували гатити не тільки
по наших позиціях, а й по цивільних жителях. Тобто добре знають про порушення
мінських домовленостей і українські державні структури, й міжнародні
організації, але продовжують зазирати в очі окупанту. Те, що на
силу потрібно відповідати силою, я не раз переконувався під час війни. Пригадую
одне з «хлібних» перемир’їв коло Мар’їнки, яке протрималося всього годину —
ворог почав обстріл. Та після того, як наш мінометний підрозділ розніс на
друзки два опорники ворога, запанувала мертва тиша. Фронтовики не дадуть
збрехати: обстріли припиняються, коли наші відповідають подібним чином. І ніяк
інакше. Натомість
маємо протилежну ситуацію. Риторика влади, на жаль, суттєво не змінилася. Ну і
що з того, що напередодні ескалації на фронті Володимир Зеленський підписав
Стратегію воєнної безпеки, де Росія названа «воєнним противником України».
Байден взагалі назвав її ворогом! А де конкретика, як ми будемо протистояти РФ,
котра готується до повномасштабного вторгнення? А Росія, вона конкретна, вона
вбиває. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Кому дістанеться підвищення ЧитатиЯК ІНФОРМУЮТЬ у Пенсійному фонді, 1 квітня
було проведено індексацію виплат працюючим пенсіонерам. Отже, вони зростуть у
близько 2 млн осіб. Зокрема, гроші перерахують тим людям, хто продовжує
працювати і кому пенсію призначили чи перерахували до 1 квітня 2019 року. Хто ж
вийшов на пенсію після 1 квітня 2019 року (приблизно 700 тисяч осіб), у того
найближча індексація відбудеться не раніше квітня 2022-го. Нагадаємо,
перерахунок пенсії залежить від зарплати та тривалості страхового стажу і
визначається індивідуально. При цьому спеціальні доплати не враховуються.
Індексація відбудеться автоматично, спеціально звертатися до Пенсійного фонду
не потрібно.
«Пільговому» газу кінець ЧитатиЗАКІНЧИВСЯ березень, а з ним і дія обмежень
ціни на блакитне паливо на рівні 6,99 грн за кубометр для населення. Далі
побутові споживачі мають платити за ринковою ціною. Газопостачальні компанії
вже почали публікувати квітневі тарифи, і чимало з них залишили ціну на тому ж
рівні. Найнижчі ціни у «Нафтогазу» — 6,86 грн/кубометр (вартість газу в рамках
постачальника «останньої надії» на квітень також збережеться на березневому
рівні — 6,99 грн/кубометр), стільки ж у «Галнафтогаз». Два постачальники
встановили тариф на рівні 6,75 грн/кубометр, один — 6,88 грн/кубометр. А от
«Маргаз» та «Азовгаз» братимуть зі споживачів по 8,25 грн та 8,85 грн за
кубометр палива відповідно.
Перший приватизаційний мільярд ЧитатиЯК ВІДОМО, вже кілька років проходить кампанія
з роздержавлення підприємств. Торік дохід від приватизації сягнув 2,5 міль-ярда
гривень (планували одержати тільки 400 мільйонів гривень). У календарі
приватизації Фонду держмайна (ФДМУ) на цей рік зазначено понад 500 об’єктів, з
яких 53 — великі та середні. І ось голова ФДМУ Д. Сенниченко повідомив, що
держава 2021-го отримала перший мільярд гривень від роздержавлення підприємств.
Коли розблокуються аукціони великої приватизації, які були зупинені через
коронавірус, очікується, що бюджет упродовж року поповниться 12 млрд грн.
Лідери аж ніяк не аграрії ЧитатиУ ВСІХ на слуху відшкодування з бюджету
ПДВ для сільгосппідприємців. Однак, згідно з інформацією Центру аналізу
публічних фінансів та публічного управління, більша частина коштів перепадає
переробній промисловості (63,4 млрд грн торік) та торгівлі й ремонту
автотранспорту (47,3 млрд грн). Решта галузей одержує значно менше, зокрема
аграрії (Сільське, лісове та рибне господарство) — лише на шостій позиції в
рейтингу (4,2 млрд грн 2020-го). Утім, до переробної промисловості належить також
переробка сировини сільського, лісового та рибного господарства (наприклад,
переробка свіжої риби, пастеризація і розлив молока у пляшки). Позаторік обсяги
відшкодування для цієї галузі значно збільшились, а торік упали майже на
чверть. Експерти визначають це як наслідок уповільнення економічної діяльності
через коронавірусну кризу.
Не жити, а виживати ЧитатиМІНІСТР соцполітики М. Лазебна повідомила,
що 1,8 млн осіб отримують менше 2 тисяч гривень пенсії. Усе згідно із
законодавством, яке встановлює, що мінімальна пенсія дорівнює прожитковому
мінімуму для непрацездатних — 1769 гривень. Таку суму одержують люди, які не
мають стажу роботи. Хто заробив повний страховий стаж, той цього року має
мінімально 2200 грн. Особи у віці 65 років і старше — 2400 грн, 80-річні — 2600
грн. На які все одно просто не проживеш ні у місті, ні в селі. Очевидно,
спокійна старість і українці — це два взаємовиключні поняття.
Дали відкоша ЧитатиУКРПОШТА останніми роками постійно
каламутить воду з доставкою пенсій. Зазвичай вимагає більше грошей за надання
послуг. Ось і нещодавно уряд мусив погодитися підвищити тариф, бо, як інформує
Мінсоцполітики, було поставлено ультиматум: або погоджуєтесь, або припиняємо
розносити пенсії. Але з 1 вересня можливість адресної доставки пенсії та
грошової допомоги залишать тільки для людей з інвалідністю І групи; осіб, які,
за висновком лікарсько-консультативної комісії, не здатні до самообслуговування
і потребують постійного стороннього догляду; осіб, які досягли 80-річного віку;
одержувачів державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію,
та допомоги на догляд. Запроваджується конкурсний відбір надавачів послуг із
доставки виплат за місцем проживання одержувачів за тарифами, не вищими, ніж
установлені урядом. Решті отримувачів кошти нараховуватимуться на банківський
рахунок. Утім, такі заходи тягнуть за собою питання: чи не ускладнять вони
життя селянам, адже, як правило, найближчий банкомат для зняття готівки — аж у
райцентрі, до якого ще треба добратися...
Прогнози похмурі ЧитатиУ ПЕРШІЙ половині року COVID-19 може
забрати життя від 20 тисяч до 55 тисяч осіб — такі результати моделювання
оприлюднила Київська школа економіки (KSE). Станом на кінець березня добова
кількість померлих од коронавірусу перевищила пікові показники осінньої хвилі
минулого року на 34% і продовжує зростати. Зокрема, за добу, 2 квітня, було
побито черговий «антирекорд»: діагноз COVID-19 поставили 20 341 українцю. Втім,
за неділю, 4 квітня, коронавірус виявили в 10 179 осіб (з них 431 дитина та 152
медпрацівники). Померли 254 хворих, одужали 4946. За весь час пандемії COVID-19
заразилися 1 755 888 українців. 1 352 139 осіб одужали, але 34 587 не змогли
перебороти недугу.
|