Козацьке село повстало проти агрохолдингу

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото автора.

СТОВ «Дружба-Нова» нахабно, порушуючи закон, намагалося побудувати на території одного із сіл вузол для виробництва мінеральних добрив.

_{«З городів ми втечемо, а з села — ні»}

ПРОТИСТОЯННЯ з агрохолдингом тривало майже тиждень. Спершу регіональне керівництво компанії переконувало громадських активістів у тому, що без рішення людей вони нічого робити не будуть, але того ж таки дня відправили на місце майбутнього хімічного об’єкта бурильну машину. Роботу техніки заблокували селяни та, виставивши цілодобові пости чергування, дочекалися проведення суспільних слухань. На них громада не просто заборонила агрохолдингу будь-які роботи, а й виставила вимоги, які значно ускладнять життя компанії. Тепер мешканці села Хороше Озеро мають намір повернути собі територію колишнього колгоспного току, де нині зберігаються хімічні добрива, і використовувати її як зерно-склад для одноосібників і фермерів з усієї округи.

Громадські слухання, присвячені питанню будівництва вузла рідких мінеральних добрив, нагадували якщо не революцію, то, як мінімум, народне віче. Влучно сказав один із жителів Хорошого Озера Сергій Дмитрович Бізюк: «Вони забули, що наше село здавна було козацьким». А й справді, дух козаків, закладений, вочевидь, у генетичному коді місцевих, таки прокинувся. Батюшка отець Юрій, попри те, що священнослужителі зазвичай уникають брати участь у конфліктах, прийшов до клубу і голосував разом із людьми проти свавілля нахабного агрохолдингу. Скромний священник мовчав, а ось інші — ні. Накипіло за стільки років!

«Проблеми із недобросовісним інвестором об’єднали нас, — першою взяла слово директор школи Ніна Броварник. — За всі роки що ми бачимо в селі? Коли сюди заходила «Дружба-нова», що нам обіцяли? Молочний комплекс, переробку… Давайте зараз глянемо на наші ферми — все розвалено. Скільки людей працювало в селі до них? А зараз вони дали роботу тільки трьом нашим односельцям. Решті людей роботи нема. Декілька разів ми піднімали питання про великоваговий транспорт, про техніку, яка перевозить отрутохімікати і їздить по селу, але хто нас чує? Замість соціального пакета ми маємо потруєних бджіл, у кого городи біля їхньої землі, той змушений втікати, коли вносять гербіциди. На все це маємо лише відмовки начальства. Я більш ніж певна в тому, що всі роботи з розташування хімічного об’єкта проводяться з відома керівництва агрохолдингу. З городу ми втекли, але з села не втечемо. Якщо сьогодні себе не відстоїмо, значить, усе, кінець… Своїми діями агрохолдинг показав…».

На цих словах у клубі зникає світло.

«Це вони», — доноситься із зали.

«Нас не зупинити..», — продовжує Ніна Броварник.

«Це нас не залякає, — додає головуючий на зібранні голова громади Олег Бузун. — Треба довести слухання до кінця й у законний спосіб заборонити їм будь-що робити».

«…Своїми діями агрохолдинг показав, що йому плювати на людей, — доводить думку до кінця Ніна Броварник. — А ми їм докажемо протилежне. Маємо поставити вимогу, чому агрохолдинг дозволив собі незаконне будівництво. Це не повинно залишитися безкарним».

«Треба розібратись у законності підключення до нашого трансформатора, — виступає Тетяна Хоменко. — Там такі кабелі лежать, завтовшки з руку».

_{Вимога — повернути людське майно}

Не менш емоційною була Валентина Терещенко, яка порушила питання, кому належить територія колишніх колгоспних комор, яку агрохолдинг вважає своєю.

«Комори, я так думаю, це власність пайовиків, бо 30% майна залишилося за людьми. Все, що могли, вони вже розібрали. Це людське майно. Треба, щоб вони дали вільний доступ для людей. Дозволу на оренду цієї землі у них нема», — сказала як відрубала вона.

«Маємо об’єднатися і протистояти цій махині. Ми неодноразово відстоювали нашу землю. Сьогодні ми повинні зробити все, щоб нам не розбивали дороги, не забруднювали довкілля хімікатами, не відбирали воду…», — виступила Алла Бодун.

Проблема браку води була однією із нагальних на слуханнях, адже водокачки до цього часу не занесені на баланс сільської ради. Всі роки агрохолдинг безкоштовно (!) вичерпував воду, нині вона зникла в сільських криницях.

З цього приводу староста Хорошого Озера Микола Редевич так звернувся до людей: «Те, що ми почали, треба довести до кінця. Не тільки завод, але і з’ясувати, що знаходиться в інших ангарах. Я попросив би всіх бути терплячими, бо коли ми почнемо з ними війну, агрохолдинг вставлятиме нам палки в колеса. Можливо, на нас очікують незручності, в тому числі з водою, але вони будуть тимчасовими, ми все виправимо».

Свою єдність із людьми засвідчив і голова громади Олег Бузун, який сказав наступне: «Моя позиція як голови громади була така: ніяких дій не вчиняти до громадських слухань. Але що ми отримали? Ми стояли під воротами, а вони електрику підключали. Мною, як головою громади, першим була написана заява до поліції, і ви це бачили. Повірте, я ніколи не знехтую довірою людей».

_{«Заїжджі пани ніколи керувати нашими землями не будуть»}

НЕЗВАЖАЮЧИ на гостроту тематики, громадські слухання пройшли спокійно і виважено. Їх резолюція дуже не сподобалася СТОВ «Дружба-Нова». Всі 193 мешканці Хорошого Озера, які зареєструвалися на зібранні, проголосували за заборону будівництва вузла рідких мінеральних добрив КАС та буріння свердловини. Холдингу заборонили забір та вивіз води із діючих свердловин села за територію Хорошеозерського старостинського округу. Всі одностайно підтримали пропозицію встановити дорожні знаки, які обмежуватимуть рух великовагового транспорту, та погодити карту польотів агроавіації з виконкомом громади. Відповідний проєкт рішення мають розглянути на найближчій сесії Крутівської сільської ради. Крім того, люди проголосували за вивезення мінеральних добрив на відстань не менше ніж один кілометр од села. На громадських слуханнях також було схвалено рішення про створення ініціативної групи, яка матиме доступ до території комор.

Ось у що виливається нехтування думкою громади. Саме ж віче доцільно резюмувати словами Сергія Бізюка: «Хороше Озеро споконвіків боролося за справедливість. Хай знають, що заїжджі пани ніколи керувати нашими землями не будуть. Нехай почують ці слова і запам’ятають їх».

Того ж дня бурильна машина покинула територію колишніх колгоспних комор і, за неперевіреною інформацією, попрямувала в сусідню Комарівську громаду.

Події в Хорошому Озері прокоментувала голова Чернігівської ОДА Анна Коваленко: «Запам’ятайте цю назву — село Хороше Озеро Крутівської територіальної громади. Те, як згуртувалися місцеві, відстоюючи свою землю, своїх людей, здоров’я своїх дітей, стане і прикладом, і наочним посібником для багатьох громад, які децентралізацію сприйняли лише в теорії… Як кажуть місцеві, «згадали, що Хороше Озеро — це козацьке село», тож гуртом відстояли свою думку на громадських слуханнях і довели, що це дієвий конституційний механізм вияву прямої демократії та народного волевиявлення. Як народ проголосує, так тому і бути! А щодо планів збудувати цей вузол з виробництва мінеральних добрив у сусідній Комарівській громаді, то сподіваюся, що на запланованих громадських слуханнях і інвестори, і місцеві жителі почують одне одного і знайдуть спільне рішення».

Тож тепер усе залежить від того, як відреагують на це тамтешні селяни і чи зуміють їх переконати представники агрохолдингу.