Добрий господар

Яровизація дуже важлива

КАРТОПЛЯ, піддана яровизації, починає утворювати молоді бульби на два-три тижні раніше, оскільки повніше використовуються поживні речовини материнської бульби, а вихід раннього врожаю підвищується в півтора-два рази.

Як при весняній, так і при літній посадці картоплі паростки, що відросли на бульбах у сховищі, перед яровизацією обламують, інакше зі сплячих вічок додаткові стебла не виростуть.

Процес яровизації може тривати від 3 до 30 днів. При цьому слід розуміти, що експрес-метод не завжди надійний — це швидше «паличка-виручалочка» в тих випадках, коли з якихось причин нема змоги підготувати насінний матеріал належним чином.

Тривала яровизація не виключає обробки бульб безпосередньо перед садінням: обприскування корисними та захисними розчинами.

Яровизувати картоплю можна кількома способами. Якщо насінка була придбана незадовго до посадки, займатися пророщуванням уже ніколи — вдавайтеся до експрес-методу. Він передбачає пророщування впродовж 3-5 днів за досить високих температур — від 20 до 35^ОС.

Мета яровизації — отримання міцних здорових паростків, що після посадки прискорить появу сходів, а у перспективі наблизить початок утворення бульб і збільшить урожай. Пророщування може бути сухим і вологим.

Сухе пророщування триває від 20 до 40 днів. Важливі умови: світло і додержання температурного режиму.

Роль освітлення в даному разі подвійна. По-перше, якщо світла мало, паростки витягуються, вони бліді, слабкі.

По-друге, як відомо, в бульбах на світлі утворюється соланін, і вони зеленіють. Для харчової картоплі це категорично шкідливо, а ось для насінної — корисно. Прозеленілі бульби набувають своєрідного імунітету і менше уражуються хворобами, стають стійкішими у несприятливих умовах. А ще їх не люблять гризуни.

Аби бульби освітлювалися рівномірно, їх розкладають в один (максимум два) шари; якщо місце дозволяє — на підлозі, або ж у коробках, ящиках, іншій підходящій тарі. Ящики можна ставити один на один, але тоді їх доведеться регулярно переставляти, міняти місцями, щоб усі бульби отримували однакову кількість світла. Можна використовувати сітки або вузькі прозорі полі­етиленові пакети (зробивши в них попередньо отвори для доступу повітря), але бульби всередині такої ємності освітлюються недостатньо, а перекладати їх — надто трудомісткий процес, який може призвести до пошкодження паростків.

Температуру в перші 10-12 днів рекомендують підтримувати на рівні 18-20^ОС, щоб прокинулися сплячі вічка. Потім її знижують, і в подальшому бажано, аби вона не перевищувала 10-14^ОС: за таких умов паростки будуть міцнішими, не переростуть і не витягнуться.

Вологе пророщування

Укладені в ящики або кошики бульби пересипають вологим торфом, тирсою чи перегноєм. Тару ставлять у темному приміщенні за температури 12-15^ОС, не забуваючи контролювати і підтримувати вологість субстрату.

Переваги методу: бульби в такому середовищі формують не тільки паростки, а й корінці, тому після посадки сходи сильніші й з’являються раніше. Крім того, картопля менше втрачає вологи і поживних речовин, а тривалість підготовчого періоду скорочується: для пророщування достатньо 15-20 днів.

Важливий нюанс: при вологому пророщуванні не можна затягувати терміни, інакше «вершки і корінці» переростають, переплітаються, відтак посадка стає травматичною, а значить, основні переваги методу зводяться нанівець. Якщо раптом садіння відстрочується (скажімо, через погодні умови), то необхідно знижувати температуру, аби по змозі загальмувати розвиток проростків.

Комбіноване пророщування.

Іноді, щоб повною мірою скористатися перевагами обох методів, застосовують комбіноване пророщування. Спершу бульби витримують протягом трьох тижнів на світлі, а після утворення паростків їх укладають у відповідну тару, пересипаючи вологим субстратом, і видержують ще днів 10, щоб утворилися корінці біля основи паростків.

Чим більше паростків пробудиться під час яровизації, тим вищим буде врожай.

Для цього вдаються до кільцювання бульб і карбування вічок.

Кільцювання — це прорізування бульби посередині на глибину 1 см, таким чином відокремлюється верхня частина від нижньої. Себто починають пробуджуватись і паростки з вічок на нижній частині картоплини. Замість кільцювання вдаються до карбування вічок — роблять надрізи завглибшки близько 5 мм навколо кожного вічка на нижній частині бульби, що стимулює проростання більшого числа паростків.

При кільцюванні, карбуванні вічок і різанні бульб після кожної бульби неодмінно дезінфікують ніж у двопроцентному розчині марганцевокислого калію (на 200 г води — 4 г препарату). Рекомендації робити знезараження ножа «в марганцівці темного кольору» не дають належного ефекту: це може стати причиною перенесення збудників із хворих бульб на здорові.