Архів
П’ятниця,
2 квітня 2021 року

№ 24 (19872)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша пошта

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей

Будні, скрашені піснею

Ігор ТАБІНСЬКИЙ.

Львівська область.

На фото автора: учасники фольклорного ансамблю родини Кіриків — Надія Бойко, Тетяна Кінах, Галина Дикун, Соломія Трач, Ірина Гудзеляк, Зоряна Кінах.

РОДИНА Кіриків з Обидова, що в Кам’янка-Бузькому районі, не була дуже великою: Наталя і її чоловік привели на світ трійко дітей — сина Зіновія та двох доньок, Надію і Галину. Діти підросли, повиходили заміж, оженились, народили своїх дітей, дочекались онуків…

На батьківському обійсті осіла донька Галина разом із чоловіком Миколою Дикуном. Треба сказати, подружжя у щоденних клопотах від зорі до зорі. Адже лише земельних паїв у них дев’ять гектарів, а ще — корова, бички, вівці, поросята, кури… Словом, чимала господарка! Та ні Галина, ані Микола ніколи не впадають у відчай, не панікують, коли щось не встигають зробити. Великою підмогою їм служить техніка. В господі є два трактори, комбайн, навантажувач, дрібніший реманент. Гарячої жнивної пори завжди виручають і сусідів. А ще Галина й Микола знають: де не дадуть ради самі, підсобить родина. Коли настає час збирання врожаю, до батьківської хати злітаються понад три десятки помічників!

Галина Дикун, жінка не без гумору, в такий час може пожартувати: мовляв, як вийдуть у поле — любо глянути, а як посідають за столи — плакати хочеться.

Коли збираються всі у свято чи будень, батьківське обійстя навіває всім чимало спогадів. Часто доньки й син згадують матір Наталію. Вона дуже любила співати. Що не робила по господарству, завжди або голосно співала, або мугикала собі тихенько якусь мелодію. Саме на честь мами Галина й Надія заснували в селі при народному домі родинний фольклорний ансамбль. Співають у ньому дві сестри з доньками, братовою і внуками, всього їх восьмеро. Виступають у рідному Обидові, в районному центрі, у Львові, Трускавці… На творчих оглядах, фестивалях, тематичних концертах.

Отак переплелись у тепер уже чималій родині Кіриків, Дикунів, Бойків, Гудзеляків, Кінахів, Костюків, Трачів великі дві сили — праця і пісня. І з ними вони оптимістично йдуть по життю.

Версія для друку          До списку статтей
  • З роси й води

Ольга ОСИПЕНКО.

с. Мліїв Черкаського району

Черкаської області.

МОЖНА чимало написати про життєвий, людський авторитет Галини Олександрівни Артеменко. У неї все це було у величезному обмірі. І залишається. Підкреслю лише такий промовистий факт: 24 роки ця скромна і мудра жінка очолювала жіночу раду району і відвідала не раз всі села Городищенського району. Побувала в багатьох неблагополучних сім’ях, де для кожного знайшла своє переконливе слово, щоб допомогти жінці-матері, чоловікові, родині, дітям.

Життя Галини Олександрівни невіддільне від її чоловіка Миколи Михайловича — доктора економічних наук, академіка, лауреата Державної премії імені Т. Шевченка. Галина Олександрівна завше підтримувала чоловіка й допомагала йому в усіх добрих справах. Вона стала його надійною життєвою опорою, помічницею, порадницею, справжньою Берегинею родини.

Нинішньої весни Галині Олександрівні Артеменко зозуля накувала 95 років. І з нагоди цієї значущої дати хочеться побажати їй доброго здоров’я, душевного спокою та людського тепла від сущих на землі.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове