• Соціальна панорама

_{Знову додалося безробітних}

Олена КОЩЕНКО.

15,7 МІЛЬЙОНА — саме стільки офіційно працевлаштованих українців нарахував Держстат. Цифра майже на 300,5 тисячі менша, ніж була торік у грудні. Як бачимо, істотно додалося безробітних. При цьому на сьогодні такий статус оформили (читай: звернулися по допомогу від держави) всього півмільйона співвітчизників. У той час як, за оцінками експертів, незайнятих у країні щонайменше 1,2 мільйона.

Як виживає решта? Можна тільки здогадуватися. Хтось перебивається випадковими заробітками «у тіні». А хтось, можливо, вже пакує валізи, позираючи на захід. Бо, наприклад, Польща, навіть попри те, що у нас реєструються рекордні добові прирости нових інфікованих коронавірусом, вже оголосила, що незабаром буде відкрито кордони на в’їзд для українців для роботи на тамтешніх фермах.

_{Зарплат вистачає хіба що на їжу}

ТА Ж СЛУЖБА статистики, яка все знає, оприлюднила дані щодо споживчих витрат домогосподарств за напрямами впродовж минулого року. Сукупно вони дорівнювали 3,1 трлн грн, що, між іншим, на 1,6% більше, ніж 2019-го. Але навряд це свідчить про зрослий добробут населення, радше про інфляційний «відгомін» від не підкріплених економічним поступом країни виплат усіх отих «підвищених» зарплат і пенсій.

При цьому торік найбільшою статтею видатків були продукти та безалкогольні напої, на які пересічна українська сім’я віддавала 41% свого доходу. Витрати на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива становили 14,1% (дуже сумнівний статистичний показник з огляду на космічні тарифи на комірне та кількість поданих останнім часом заяв на субсидію). Далі йдуть витрати на транспорт, що забрали 8,6% річного бюджету родини. На алкогольні напої, тютюнові вироби українці віддали із зарплат 7,6%. Охорона здоров’я забрала 6,1% бюджету сімей, витрати на одяг і взуття — 4,7%, на побутову техніку — 3,8%...

Про задоволення освітніх і культурних потреб годі й казати. Частка грошей на це у відсотковому вираженні просто смішна.

_{Кажуть, не залишилося вільної землі}

В УКРАЇНІ вже нема достатнього обсягу вільних земель, аби задовольнити право громадян на її безкоштовну приватизацію. Про це заявив старший проєктний менеджер із земельної реформи офісу реформ Кабінету Міністрів Андрій Мартин. За його словами, протягом трьох десятиліть «майже всі землі вже перерозподілили». Щоправда, в офісі зазначають, що права українців на безоплатну приватизацію не скасують. Звужувати права та свободи забороняє Конституція, однак одержати вільну землю громадяни не зможуть.

Словом, конституційне право є, а реалізувати його вже зась.

_{Чи є сенс докуповувати страховий стаж}

ЧИМАЛО співвітчизників через різні життєві обставини нині не мають можливості вийти на пенсію за віком. Щоб отримувати виплати з Пенсійного фонду, їм не вистачає страхового стажу — комусь кількох місяців, а комусь і років. У такому разі є змога докупити страховий стаж, добровільно сплативши єдиний страховий внесок за кожний відсутній місяць. Кому справді варто так зробити, а для кого це стане зайвою витратою великих грошей? Ось яку пораду дають юристи.

Як відомо, 2021 року для виходу на пенсію вже необхідний стаж 28 років. Якщо він у вас менший, то його, дійсно, можна докупити. Проте коштуватиме це вдвічі дорожче, ніж нинішні внески під час офіційної трудової діяльності. Так, для того, хто захоче докупити стаж, до листопада поточного року мінімальний щомісячний внесок за кожний місяць, якого бракує, становитиме 2640 гривень, а в грудні — 2860 гривень, оскільки у країні зросте мінімальна зарплата, до якої прив’язані пенсійні виплати. Погодьтеся: дороге задоволення! Спеціалісти радять докуповувати страховий стаж лише у разі, якщо вам не вистачає кількох місяців. Для інших послуга позбавлена сенсу. Недарма на початок 2021 року було укладено лише 1398 договорів про добровільну сплату ЄСВ.

_{Жінок урівняли з чоловіками}

ХОЧА новина не вельми радісна для представниць слабкої статі, та куди од неї подітись? Із 1 квітня в Україні підвищується пенсійний вік для жінок. Зокрема, якщо досі співвітчизниці, які народилися до 1 квітня 1961 року, виходили на пенсію у 59,5 року, то з квітня матимуть на неї право вже з 60 років. Якщо, ясна річ, матимуть іще й повних 28 літ проплаченого внесками до Пенсійного фонду страхового стажу. Коли ж останнього бракує, то вихід на пенсію за віком передбачено лише в 63 роки. Про це йдеться в законі про «Обов’язкове загальнодержавне пенсійне страхування».

_{Поки що 1,68 грн за кВт-год}

ДО 1 травня тариф за електроенергію для населення залишиться на рівні 1,68 грн за кВт-год. Про це йдеться в опублікованій постанові уряду. Крім індивідуальних побутових споживачів, фіксована ціна на цей період також застосовується для ряду інших. Зокрема, мешканців гуртожитків, які розраховуються за загальним лічильником у рамках побутових потреб, без урахування фахової та господарської діяльності.

Також тариф 1,68 грн/кВт-год діятиме в багатоквартирних житлових будинках, в тому числі гуртожитках, при використанні електрики з технічною метою — скажімо, для роботи котелень, ліфтів, освітлення дворів.

За фіксованою ціною на електроенергію будуть платити дачні, садові, гаражно-будівельні кооперативи на технічні цілі та освітлення.

_{Українська калина в Естонії}

ДО трійки найпоширеніших серед жителів цієї прибалтійської країни рідних мов увійшла українська. Про це свідчать дані Департаменту статистики Естонії.

Так, станом на початок року естонською мовою як рідною говорили 894 336 осіб. Це сьогодні 97,2 % населення країни. Другою за поширеністю рідною мовою є російська, якою спілкуються 382 тисячі жителів Естонії. Третьою розповсюдженою рідною мовою стала українська, яку називають рідною трохи більш як 30 тисяч мешканців країни. Далі за спадом ідуть фінська (4 тисячі осіб), англійська (2,5 тис.), латиська (2,1 тис.) і німецька (1,5 тис.). В цілому жителі Естонії говорять 231 рідною мовою.

_{Народу не до любощів}

УПРОДОВЖ року пандемії народжуваність в Україні скоротилася в середньому на 15%. Таке повідомлення Держстату набуло чималого резонансу, адже раніше, на початку запровадження карантину, в уряді давалися протилежні прогнози. Мовляв, люди більше сидітимуть удома, що зміцнюватиме сімейні узи.

«Буму народжуваності в Україні не сталося. Ми бачимо, що люди орієнтовані на малодітність. На економію сімейних витрат. Адже народ нині не живе, а здебільшого виживає. Безробіття зашкалює. Ціни на продукти і тарифи зростають. Криза в системі охорони здоров’я… Словом, не до любощів», — такі й подібні коментарі залишають користувачі соціальних мереж. До речі, за даними порталу Opendatabot, за останнє десятиліття рівень народжуваності в Україні впав на 40%. У результаті чого чисельність населення скоротилася на 2,3 мільйона осіб.