Терор газового монополіста

_{Хто вкрав гроші?}

Віталій НАЗАРЕНКО.

Фото автора.

Лілія Дорошенко показує позовну заяву до суду, яку отримала від «Чернігівгаз Збут».

Староста Микола Малашта та соцпрацівниця Тетяна Колесник обурені діями двох монополістів — Укрпошти та «Чернігівгаз Збуту».

ІСТОРІЯ з грошима, що зникли дорогою з Петрівки до Ніжина, триває вже місяць. Поліція досі шукає винних. А почалося все з того, що до старости Петрівки Миколи Малашти наприкінці січні звернулася соцпрацівниця Тетяна Колесник.

— Жінка розповіла мені про скарги самотніх бабусь на те, що «Чернігівгаз Збут» нарахував їм борги за спожите паливо, хоча гроші вони вчасно сплатили листоноші у поштовому відділенні й мають на руках усі квитанції, — розповідає Микола Іванович. — Ми зробили запит до Олени Дорошенко (керівник Чернігівської дирекції Укрпошти) й одержали відповідь, що кошти до них не надходили. Після цього я викликав поліцію. Коли ж стали розбиратись, то виявилося, що постраждали не тільки самотні пенсіонери, а всі, хто оплачував газ на пошті.

У цій історії цікавим є те, що реєстр платників до Ніжина не доїхав, хоча в місцевої листоноші він є. Сума, яка зникла, немала. За словами Миколи Малашти, мова про близько 36 тисяч гривень. «Не доїхав реєстр — не доїхали й гроші», — каже чоловік. Тетяна Колесник не знає, як пояснити своїм підопічним ситуацію. «Що сказати бабусям, де ділись гроші. А також — чому погрожують відключити їм газ?.. Для них це трагедія. В однієї 4387 гривень боргу вже з пенею нарахували, в іншої — дві тисячі. Де вони їх візьмуть? А я заплатила 11 800 гривень. От уявіть, як мені. Що робити?».

— Ми відправляємо гроші, а ще ж людина платить пошті 37 гривень за послуги! — не стримує гніву староста. — Якби керівник був на місці, то він би сам приїхав і розібрався. У нас таке було сім років тому — тоді приїхав з Ніжина начальник і все вирішив. Дві години роботи, встановили, хто винен, людина внесла гроші в касу і написала заяву на звільнення.

_{«Листи щастя»}

ВТІМ, очевидно, керівництво Укрпошти зайняте чимсь важливішим, ніж пошук злодія серед підлеглих. Тим часом газовий монополіст продовжує тероризувати петрівців. Таких у селі 26 чоловік. Лілія Дорошенко — одна з тих, кому першим прийшли «листи щастя».

— Ми заплатили 3232 гривні, і нам спершу слали повідомлення, потім дзвонили, а потім прийшла вимога-повідомлення про те, що коли не заплатимо, то відключать газ. А оце недавно прислали «лист щастя» — позовну заяву без підписів і печаток у конверті від ТОВ «Чернігівгаз Збут». До якого суду звертатися, куди бігти — не відомо! У нас усі квитанції на руках, реєстр на пошті є про те, що гроші повністю надійшли, — каже жінка.

Листоноша Світлана Білоновська розповідає, що того дня все зробила як завжди. І з рахунками за світло та за доставку газу, які також оплачували люди, все гаразд. «Я гроші приймала і віддала їх начальнику пересувного відділення. Він усе перевірив, порахував і забрав. От саме за газ гроші не дійшли. У мене все записано», — показує книгу реєстрів.

Поліція проводить розслідування. Представник сектору комунікації ГУНП в області Юлія Ковтун розповіла, що з приводу зникнення коштів надійшло 12 повідомлень від жителів села Петрівка. «Заявники вказали, що провели передоплату за використаний газ та за його доставку в місцевому пересувному відділенні поштового зв’язку. Проте кошти зараховані частково, — пояснила пресофіцер. — Відомості про подію були внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань. Ніжинське райуправління поліції порушило провадження за всіма заявами за частиною 1-ю статті 191-ї Кримінального кодексу (привласнення чи розтрата чужого майна). Нині поліція з’ясовує всі обставини».

_{«Наїзд» на фермера}

В ОДНОМУ кінці села газівники тероризують людей, яких вони зарахували до боржників, а в іншому — фермерське господарство «Добробут».

За словами його директора Миколи Самсоненка (на фото), представники монополіста, посилаючись на Кодекс газорозподільних систем, прийнятий у вересні 2015 року, вимагали від нього зробити новий газовий проєкт під сушарки та вивести по-новому лічильники.

— Сушарки ці були збудовані на початку двотисячних. Вони вже були уведені в експлуатацію, — роз’яснює Микола Михайлович. — У 2011 році я їх купив, а у 2012-му ми вже сушили зерно. Всі документи були в порядку, і питань не виникало. Проблеми почались 2018 року, коли приїхали інженери «Чернігівгазу» з Бобровиці та Носівки із вимогою винести лічильник за територію. Погрожували припинити подачу газу. Я подумав, мо’, й справді так зробити. Позаторік зібрав папери і заплатив за проєкт 100 тисяч гривень. Робили його фактично два роки, оце тільки нещодавно віддали. Дивлюсь, а там не те. Спершу казали, що вартість послуг становитиме 500 тисяч, починаю ставити — тут тобі вже 750 тисяч, і так дійшло до 900 тисяч гривень. Як же так?».

Фермер не стерпів, коли зрозумів, що його намагаються капітально надурити на самому лише вузлі обліку. «Лічильник коштує у них 500 тисяч, такий самий у виробника — 270 тисяч гривень. Тільки на одному лічильнику з мене хотіли здерти 230 тисяч, — обурюється чоловік. — Так само на трубах. Член правління «Чернігівгазу» Сергій Володимирович Дорошенко, який відповідає за напрям капітального будівництва, вимагав, аби прокладали саме їхні, хоча в мене є свої. Я навіть готовий був втратити ті 100 тисяч, хай би переробили проєкт, але він сказав «ні». Оце мене й заїло. У мене всі лічильники на повірці, стоїть дистанційна передача даних, усе відповідає нормам. Навіщо виводити прилади обліку за територію?»

_{Спілкування має відбуватися письмово}

КОДЕКС газорозподільних систем, на який посилаються газівники, ухвалений, як уже сказано, у вересні 2015 року. Активіст і борець за права споживачів газу Ігор Денисенко каже, що вимоги були б законні, якби фермер будував сушарку «з нуля», але на той час її вже ввели в експлуатацію.

— Закон зворотної сили не має,— стверджує Ігор Денисенко. — Якщо фермер встановлював лічильник раніше 2015 року, то всі ці речі можуть мати рекомендаційний характер. Його не можна змусити. У таких випадках треба терміново звертатись із заявою до регулятора — Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), бо вона є арбітром у таких ситуаціях. Також варто скаржитись на тиск підприємства-монополіста до Антимонопольного комітету.

За словами експерта, будь-яке спілкування з газівниками має відбуватися виключно у письмовій формі. «В цій ситуації ми можемо говорити не лише про шантаж — я б на його місці викликав наряд поліції і заявив би на представників «Чернігівгазу» за самоуправство», — резюмував Ігор Денисенко.

Завідувач сектору НКРЕКП в області Олександр Тимошенко сказав, що суті справи не знає, тому коментувати будь-що не може, тим паче без документів. Але підтвердив: «Усе спілкування повинне відбуватися письмово. Буде заява — буде аналіз ситуації та відповідь. Навіть якщо людина напише заяву про те, що вимагають усно, то що ми зробимо? Усі вимоги повинні бути письмово оформлені».

Ми спробували зв’язатися з представником «Чернігівгазу» Сергієм Дорошенком. Той послався на зайнятість, пояснивши, що перебуває у відрядженні, та пообіцяв надати коментар пізніше, однак у домовлений час додзвонитися до нього не вийшло. Тож ми залюбки залишимо місце для коментаря представників «Чернігівгазу». Цікаво, чим обґрунтує монополіст свої усні вимоги?