• Від Афін-1896 до Токіо-2021

Дванадцятирічна перерва

Микола МОТОРНИЙ.

Естафета Олімпійського вогню вулицями післявоєнного Лондона.

Після берлінської Олімпіади-1936 наступні сучасні Олімпійські ігри готувався прийняти Лондон. Проте в олімпійський рух втрутилася Друга світова війна. Перерва тривала майже 12 років.

_{Перший бойкот}

БЕРЛІН був обраний місцем проведення чергових XI Олімпійських ігор в 1931-му — за два роки приходу до влади в Німеччині націонал-соціалістів. 1933 року Американський атлетичний союз запропонував перенести Олімпіаду зі столиці Третього рейху в іншу країну.

У Парижі відбулась Міжнародна конференція щодо захисту олімпійських ідей та несумісності олімпійських принципів і факту проведення Ігор у тоталітарно-расистській державі. Після неї МОК направив до Берліна спеціальну комісію. Однак німці не сиділи склавши руки: з берлінських вулиць та місць громадського дозвілля тимчасово були прибрані юдофобські гасла і таблички «євреї небажані». Тож члени комісії не побачили нічого, «що могло б завдати шкоди олімпійському рухові», а голова комісії, президент НОК США Евері Брендедж зробив публічну заяву про те, що бойкот — це «чужа духу Америки ідея, змова з метою політизувати Олімпійські ігри». Цікаво, що більшість чорношкірих атлетів США також виступали за участь у берлінських Іграх, вважаючи, що повноцінність своєї раси краще доводити безпосередньо на стадіонах.

Уперше була організована естафета шляхами Європи — запалений у грецькій Олімпії вогонь тисячі атлетів з різних країн по черзі несли до німецької столиці. І так само вперше телебачення транслювало відкриття змагань та події Ігор.

XI літні Олімпійські ігри в Берліні тривали з 1-го по 16 серпня 1936 року. У змаганнях узяли участь 3963 спортсмени (з них 331 жінка). Було розіграно 129 комплектів нагород у 19 видах спорту. За медалі Олімпіади змагалися 49 країн.

Незважаючи на те, що Ігри в Берліні завершилися перемогою німецької збірної, вони так і не підтвердили фашистської доктрини про перевагу арійської раси. Головною зіркою став чорношкірий легкоатлет Джессі Оуенс. Його чотири золоті медалі зробили неможливе: Ігри називали не Олімпіадою Гітлера, а Олімпіадою Оуенса.

У Берліні-1936 дебютував баскетбол. Фінальний поєдинок відбувався на піщаному корті під зливою, і баскетболісти просто грузли в піску. Американці обіграли команду Канади з не баскетбольним рахунком — 19:8.

Під час Олімпіади один зі спортсменів у кінному триборстві встановив незвичайний «рекорд». Упродовж майже трьох годин він намагався впіймати коня, який від нього втік. За цей час наїзник «заробив» 18 000 штрафних очок.

Наступний Олімпійський вогонь мав горіти в Гельсінкі, але 1 вересня 1939 року розгорілося пекельне полум’я Другої світової.

_{«Суворі Iгри»}

XIV ЛІТНІ Олімпійські ігри в Лондоні тривали з 29 липня по 14 серпня 1948 року. Змагалися 4104 спортсмени (з них 390 жінок). Було розіграно 136 комплектів нагород у 17 видах спорту. Незважаючи на жахливі наслідки війни, медалі Олімпіади виборювали рекордні 59 країн. До Ігор не допустили Німеччину та Японію. А ось Італії, яка заплямувала себе фашизмом, вдалося «прошмигнути» до Лондона. СРСР продовжував дотримуватися політики самоізоляції.

У 1948 році Велика Британія лише починала оговтуватися після війни. Зокрема, продукти видавалися тільки за картками. Тому в країні відбувалися масові протести проти Ігор. Умови їх проведення теж були не на найвищому рівні: частину спортсменів розмістили в казармах Королівських ВПС в Оксбриджі, решту — у військовому таборі в Ричмонд-парку. Змагання з плавання відбувалися в одному з блоків великого гаража. У сусідніх стояли машини, робітники займалися ремонтом.

Тож лондонська Олімпіада увійшла в історію під назвою «Суворі Ігри» — аскетичні, у спартанських умовах, без надмірностей. Жодної нової спеціально зведеної спортивної споруди. І це, як не дивно, додало більше значення власне спортивній складовій Ігор. До програми увійшли практично всі ті ж види спорту, що і на Іграх 1936 року в Берліні. Виняток становили лише змагання з гандболу, зате були запроваджені змагання серед жінок з веслування на байдарках.

У спортивному плані героїнею Олімпіади стала легкоатлетка з Нідерландів Фанні Бланкерс-Коен, яка виграла чотири золоті медалі у спринтерських дисциплінах. На той час 30-річна Фанні вже була мамою двох дітей, за що дістала прізвисько «Летюча домогосподиня».

У неофіційному командному заліку перше місце посіла команда США. Найбільших успіхів домоглись американські бігуни і плавці — як жінки, так і чоловіки. Друге і третє місця з сильним відривом від лідера посіли Швеція і Франція. Велика Британія виявилася тільки на 12-му місці в загальному медальному заліку.

Мало кому відомо, що 1948-го футбольна збірна України… виграла олімпійський турнір! Того року відбулися дві літні Олімпіади — офіційна в Лондоні й так звана «Олімпіада для переміщених народів» у Мюнхені. Остання являла собою великий спортивний форум, де змагалися спортсмени, які змушені були податися в еміграцію. Так ось, переможцем цього турніру (єдиного в історії) стала українська команда на чолі з легендарним футболістом, який грав у 1930-х роках за ужгородську команду «Русь», Володимиром Кобзярем.