• Продовження теми

Чи постраждають бюджети громад?

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Держлісагентство розпочало реформу лісової галузі з укрупнення лісгоспів. Самі ж лісівники вбачають у цих планах загибель підприємств.

ЗОКРЕМА, в номері за 19 березня у матеріалі «Аби не наламати дров» ішлося про спротив реформі — у такому вигляді, як вона впроваджується, — працівників Бродівського лісгоспу та громади Львівщини. У ще одній «лісовій» області — Чернігівській — реакція така ж. Першими забили на сполох у Семенівській ОТГ: передбачають, що після ліквідації лісгоспу громада втратить понад 11 мільйонів гривень. Чи справді варто боятися реформи?

У державному агентстві лісових ресурсів вважають, що ефективність підприємства, яке веде діяльність на площі 10-15 тисяч гектарів, є недостатньою. Наводять приклад Німеччини, де ефективним вважається таке господарство, яке заготовляє на рік не менш як 1 мільйон кубометрів деревини. Середній розмір лісгоспу в Білорусі — 60-100 тисяч гектарів, а деякі налічують і по 150 тис. га. Тож і в Україні намірилися йти подібним шляхом.

— Для того щоб більше коштів залишалося в галузі, необхідно розв’язати дві проблеми. Перша — зниження собівартості продукції, друга — зміна системи оподаткування, — роз’яснює голова агентства Ю. Болоховець. — Будемо відвертими, за сьогоднішньою формулою, коли доводиться віддавати 80% дивідендів, керівники не зацікавлені показувати, що підприємства працюють прибутково. Також є рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів і податок на землю, які правильно буде замінити на один — справедливий у нарахуванні й залежний від цінової політики податок.

Державне підприємство «Семенівське лісове господарство» — одне з тих, що підлягають ліквідації. Його планують приєднати до Новгород-Сіверського лісгоспу. В Семенівській громаді до цього ставляться з осторогою. Вважають, що відтак громада втратить 15% власних надходжень. Це стане катастрофою для міського бюджету, який і так є дефіцитним.

— Мета реформи, я так розумію, полягає в оптимізації структури задля більшої ефективності роботи, — розмірковує семенівський міський голова Сергій Деденко. — Але пропонується один із найкращих лісгоспів — Семенівський — приєднати до Новгород-Сіверського, який займає одинадцяту позицію в області. Говориться про те, що лісгосп має бути тільки в райцентрі. Ми з цим категорично не згодні! Щойно завершилася реформа децентралізації, де головною ланкою мала бути громада, а сьогодні її вже ніхто не хоче бачити й чути. Ми спрямували звернення до керівництва області та держави з проханням залишити потужне підприємство в Семенівці. Воно дає роботу близько трьомстам працівників. Ця оптимізація — смерть громади. Ми — північ Чернігівщини, форпост, який межує з агресивною Росією. Як на мене, все робиться для того, щоб тут узагалі не жили люди.

За словами Сергія Деденка, він мав зустріч із керівництвом Мінприроди: «В міністерстві не проти Семенівського лісгоспу, проте вони наполягають на тому, що облуправління лісового та мисливського господарства повинне самостійно розробити конфігурацію лісгоспів. А в Чернігові натомість стверджують, що все вирішує Київ».

Усе буде добре, запевнив Ю. Болоховець. За його словами, проблема реформування лісгоспів заполітизована:

— Всі фінанси та відрахування залишатимуть на місцях. Що стосується людей, то й усі фахівці залишаться на роботі.

Разом із тим керівник Держлісагентства закликав громади Чернігівщини до тіснішої співпраці з лісівниками: «Я саме повертаюсь із Донеччини. Так от, там із місцевого бюджету виділили 37 мільйонів гривень на новий сучасний насіннєвий центр європейського зразка; зараз їду на Херсон, де надають 11 млн грн на камери відеоспостереження. А в нас громади рахують мільйони від лісгоспів і не виділяють ні копійки на якийсь спільний проєкт».

Лісову реформу Юрій Болоховець вважає порятунком галузі. Каже, що питання об’єднання лісгоспів залишив на розсуд обласних управлінь.

— Ці рішення вони мають обґрунтувати не політичною доцільністю, а ресурсами, економікою, географією. Що це дасть? Зниження адміністративних витрат, які позначаються на собівартості продукції. Після цього будемо вимагати перегляду оподаткування. В комплексі це відкриє інші фінансові можливості для лісгоспів. Основним завданням лісгоспу є менеджмент, а роботу повинні виконувати в лісництвах. Ми їх не чіпаємо, а навпаки, шукаємо можливості для посилення як фінансово, так і технічно. Громадам абсолютно нема про що турбуватись.