|
Версія для друку На головну Чи буде встановлена істина? Маргарита СИТНИК. 25
березня минуло 22 роки відтоді, як загинув В’ячеслав Чорновіл. Авто, в якому
він їхав, зіштовхнулось із КАМАЗом на трасі Бориспіль — Золотоноша. В МВС до
трагічної річниці повідомили громадськість про результати експертизи
поновленого 2014 року розслідування. В. ЧОРНОВІЛ був відомим опозиційним
політиком, а політичне життя країни на той час (утім, як і завжди) складалося
напружено. Його раптова загибель напередодні президентських виборів сколихнула
суспільство, породила багато запитань. Представники Народного руху України
відразу назвали трагедію політичним убивством, і такої ж думки дійшли багато
громадян. Розслідування було складним і тривало до 21 січня 2014-го: того дня
Бориспільський міжрайонний суд закрив справу. Мотивував це тим, що до загибелі
політика призвела аварія, і термін дії покарання за цією справою становить 10
років, які вже минули (хоча 2013 року ексдепутат Г. Омельченко підтвердив у
суді факт існування касети з інформацією про планування співробітниками
Міністерства внутрішніх справ убивства В. Чорновола). Але вже у
квітні того року, коли влада змінилася, провадження поновили. У січні 2017-го
було призначено комплексну експертизу. Вона, як повідомили в МВС, тривала два
роки, і в підсумку встановлено, що ушкодження, яких зазнав В. Чорновіл, сталися
внаслідок зіткнення автомобіля з перешкодою (удар масивним тупим предметом,
яким могли бути деталі кузова). Підтвердження теорії, що політика добивали
кастетом уже після ДТП, не знайдено, хоча цю версію повністю не виключили. Нині триває
досудове розслідування в кримінальному провадженні. Допитують судових
експертів, які робили експертизи. В МВС наголосили, що «всі зацікавлені у тому,
аби істина в цій справі була встановлена». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Падіння прискорюється ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держстату, в лютому
промвиробництво в Україні знизилося на 4,6% порівняно з докризовим останнім
місяцем торішньої зими. У переробній промисловості спад сягнув 6,7%, у добувній
та розробці кар’єрів — 3,9%. При цьому в галузі постачання електроенергії,
газу, пари та кондиційованого повітря зафіксовано ріст на 1,9%.
Добре бути оптимістом ЧитатиРЕАЛЬНИЙ ВВП торік скоротився на 4%,
номінальний (тобто у фактичних цінах) становив 4,194 трлн грн. Валовий
внутрішній продукт у розрахунку на одну душу сягнув 100,5 тис. гривень. Такі
дані Служби статистики. Найбільше від коронакризи постраждала сфера тимчасового
розміщування й організації харчування (за минулий рік скоротилась на 28,5%).
Далі йдуть галузь транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської
діяльності, яка втратила 16,4% обсягу. Хоча деякі сектори навіть збільшили
виробництво: будівництво (+5,2%), оптова та роздрібна торгівля (+4,9%),
інформації та комунікації (+2,3%). Тим часом міністр економіки І. Петрашко
оптимістичний в оцінках: заявив, що Україна витримала виклики пандемії
COVID-19, пройшла пік падіння та перейшла до поступового налагодження
виробничої діяльності.
Щедрою санкційною рукою Читати«МОТОР Січ» повертається у власність
держави: 23 березня Президент В. Зеленський увів у дію рішення Ради нацбезпеки
та оборони щодо заходів захисту національних інтересів у сфері авіаційних
двигунів. Також завдяки його указу набуло чинності ще одне рішення РНБО — щодо
запровадження на три роки санкцій проти 81 російської компанії та 26 громадян
РФ. У переліку — видання «Газета.ру», «Росія сьогодні», «Лента.ру», страхова
компанія «Росгосстрах», «Сибірська нафтогазова компанія», компанії, які
працюють в окупованому Криму («Чорноморнафтогаз», «Массандра»). Серед
підсанкційних осіб є заступники очільника МВС РФ, керівник служби контррозвідки
РФ, начальник Головного управління з питань міграції РФ, члени комітетів Ради
Федерації РФ, академік Російської академії наук тощо. Також під санкції
потрапили французькі євродепутати з крайньої правої політичної групи
«Ідентичність та демократія», які їздили в окупований Крим (Вірджині Жорон,
Жан-Лен Лакапель та Філіпп Олів’є).
Попри кризу ще тримаються ЧитатиЯК ІНФОРМУЄ Нацбанк, прибуток вітчизняних
банків протягом двох перших місяців року становив 6,49 млрд грн: 4,05 млрд грн
у січні та 2,44 млрд грн у лютому. Це в 2,45 разу менше, ніж було торік (15,87
млрд грн). До скорочення прибутків призвела, звісно, коронакриза, крім неї —
кілька фінансових факторів. Але, заспокоюють в НБУ, рентабельність капіталу
банків залишається досить високою порівняно з іншими країнами.
Відсторонення законне ЧитатиКОЖНИЙ має право на власну позицію, але
суспільна користь важливіша. Так коротко можна охарактеризувати рішення
Верховного Суду, який визнав законним відсторонення нещеплених дітей від
навчання. Служителі Феміди не задовольнили позову жінки, яка вимагала дозволити
її невакцинованій доньці відвідувати навчальний заклад. У рішенні суду йдеться
про те, що держава реалізує свій обов’язок щодо гарантування безпеки життя і
здоров’я всіх учасників освітнього процесу, і право батьків на відмову від
щеплення протиставляється правам інших батьків та їхніх дітей, які
вакцинувалися. Також підкреслено, що право дитини на здобуття освіти не порушене.
Адже для таких учнів законодавчо передбачені альтернативні способи навчання.
Врятували в метро ЧитатиТОРІК станції столичної підземки
обладнали дефібриляторами. Впродовж 2020-го обладнання використовувалося десять
разів, цього року — шість. А днями вперше з допомогою дефібрилятора вдалося
врятувати життя. Працівник Управління поліції в метрополітені Олександр
Рашевський успішно провів серцево-легеневу реанімацію до приїзду медиків.
Навички застосування дефібрилятора він здобув на курсах із надання першої
допомоги. Пацієнта доставили в кардіологічний корпус Олександрівської лікарні,
і вже через 10 годин він міг орієнтуватися в часі, просторі, також зникли
прояви неврологічного дефіциту.
Цифровий лікнеп ЧитатиМІНІСТЕРСТВО цифрової трансформації
заявило, що 53% українців перебувають нижче позначки «базовий рівень» стосовно
цифрової грамотності. 15,1% громадян не володіють нею зовсім, низький рівень у
37,9% співвітчизників. Це потрібно терміново виправляти, відтак обіцяно
впровадити комплексну національну політику з розвитку цифрової компетентності
українців. Мета — за 3 роки навчити 6 мільйонів громадян цифрової грамотності,
що дасть їм змогу працювати з будь-якого куточка світу, зручно отримувати
державні послуги, безпечно користуватися соцмережами тощо.
|