|
Версія для друку На головну У борговому зашморзі Олена КОЩЕНКО. Сукупний
державний та гарантований державою борг України сягнув 90,74 мільярда доларів
США, що в еквіваленті у національній валюті становить 2,56 трильйона гривень. ЯКЩО це
число розділити на, умовно кажучи, 40 мільйонів громадян країни, то виходить,
що сьогодні борг кожного українця (від немовляти до найстарішого пенсіонера)
дорівнює 63 955,5 гривні. Це на 16,1 тисячі гривень більше, ніж було ще роком
раніше. Нагадаємо,
державний борг — це сума всіх боргових зобов’язань держави щодо повернення
одержаних та непогашених запозичень. До нього належать заборгованість уряду,
регіональних та місцевих органів влади, а також борги всіх корпорацій з
державною участю — пропорційно частці держави в їхньому капіталі. Згідно з
критеріями ЄС, сума державного боргу не повинна перевищувати 60% номінального
валового внутрішнього продукту. Загалом
зовнішні та внутрішні запозичення, які зробив уряд упродовж 2020 року, зросли
на 532,9 мільярда гривень і, за підрахунками економістів неурядової організації
CASE Ukraine, вже становлять майже 65% ВВП країни. Це чи не найбільший приріст
держборгу за всі роки незалежності держави! Він перевищив пікові показники
кризових 2015-го і 2016 років. Це більше, ніж сукупні видатки на пенсії у
країні за весь 2020 рік, коли бюджет Пенсійного фонду нараховував 489,6 млрд
грн. Навіть більше цьогорічної затвердженої загальної суми доходів бюджету ПФУ
— 495,5 мільярда гривень. Загалом, за даними Рахункової палати, торік мало не
кожна шоста гривня доходів бюджету пішла на обслуговування держборгу. Україна
повертає борги, зокрема, із податків, зібраних з фізичних осіб, або ж роблячи
нові запозичення. У 2021-му ми повинні виплатити загалом 600 млрд гривень для
погашення державного боргу та його обслуговування. При цьому урядовці заявляють
про «украй нагальну потребу» нових багатомільярдних запозичень по світах. Хтось,
можливо, скаже, що не такі страшні ті кредити, як їх малюють. Мовляв, усі
країни живуть у борг, і нічого. Справді, боргову політику можна збалансовувати,
відповідають експерти. Але вона дає очікувану віддачу для добробуту народу лише
тоді, коли такі позички йдуть на розвиток вітчизняної економіки і технологій,
захист здоров’я нації, її освіту тощо. Про Україну, на жаль, такого сказати
наразі не можна. Та й ні для
кого не секрет, що наші можновладці традиційно витрачають позичене не на
розвиток, а на «проїдання», таким чином «підгодовуючи» свої рейтинги у народі. Це що
стосується євробондів, держоблігацій і кредитів, наданих під гарантію уряду.
Принагідно зауважу: і вітчизняний бізнес також давно живе у кредит, активно
позичаючи на розвиток справи в інших країн. За інформацією Національного банку
України, станом на початок нинішнього року загальний обсяг боргу приватного
сектора становив 44,5 мільярда доларів. І чимало цих кредитів сьогодні також є
проблемними, адже держава належним чином не переймається підтримкою
вітчизняного бізнесу, а нерідко ще й чинить йому перепони. Розтиснути
боргові лещата, в яких перебувають і держава, і бізнес, могла б вітчизняна
економіка. Проте вона сама потребує реанімації. Торік (за рекордно високої за
всю історію незалежності суми держпозичок!) номінальний ВВП України скоротився
на 4%. Тим часом усе, що напозичались наші урядовці по світах, лягає на плечі
вітчизняних споживачів різних товарів і послуг. Словом, за всі ті позички, які
витрачаються на проїдання та підвищення зарплат і пенсій, сам же народ і
платить. Так, за даними Держстату, в січні поточного року порівняно з груднем
2020-го споживчі ціни в нас зросли на 1,5%. А в лютому інфляція прискорилася
вже на 1,7%. Не менший інфляційний приріст, імовірно, буде в березні. Про
комунальні тарифи годі й казати… Щоправда, чого
не бракує нашим урядовцям, так це оптимізму. Нинішнього року Кабмін прогнозує
зростання економіки відразу на 4,6%. Хотілося б повірити, та реалії не дають.
Радше приготуймося ще тугіше затягнути паски. Щоб якось вижити у державному
борговому зашморзі. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Падіння прискорюється ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держстату, в лютому
промвиробництво в Україні знизилося на 4,6% порівняно з докризовим останнім
місяцем торішньої зими. У переробній промисловості спад сягнув 6,7%, у добувній
та розробці кар’єрів — 3,9%. При цьому в галузі постачання електроенергії,
газу, пари та кондиційованого повітря зафіксовано ріст на 1,9%.
Добре бути оптимістом ЧитатиРЕАЛЬНИЙ ВВП торік скоротився на 4%,
номінальний (тобто у фактичних цінах) становив 4,194 трлн грн. Валовий
внутрішній продукт у розрахунку на одну душу сягнув 100,5 тис. гривень. Такі
дані Служби статистики. Найбільше від коронакризи постраждала сфера тимчасового
розміщування й організації харчування (за минулий рік скоротилась на 28,5%).
Далі йдуть галузь транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської
діяльності, яка втратила 16,4% обсягу. Хоча деякі сектори навіть збільшили
виробництво: будівництво (+5,2%), оптова та роздрібна торгівля (+4,9%),
інформації та комунікації (+2,3%). Тим часом міністр економіки І. Петрашко
оптимістичний в оцінках: заявив, що Україна витримала виклики пандемії
COVID-19, пройшла пік падіння та перейшла до поступового налагодження
виробничої діяльності.
Щедрою санкційною рукою Читати«МОТОР Січ» повертається у власність
держави: 23 березня Президент В. Зеленський увів у дію рішення Ради нацбезпеки
та оборони щодо заходів захисту національних інтересів у сфері авіаційних
двигунів. Також завдяки його указу набуло чинності ще одне рішення РНБО — щодо
запровадження на три роки санкцій проти 81 російської компанії та 26 громадян
РФ. У переліку — видання «Газета.ру», «Росія сьогодні», «Лента.ру», страхова
компанія «Росгосстрах», «Сибірська нафтогазова компанія», компанії, які
працюють в окупованому Криму («Чорноморнафтогаз», «Массандра»). Серед
підсанкційних осіб є заступники очільника МВС РФ, керівник служби контррозвідки
РФ, начальник Головного управління з питань міграції РФ, члени комітетів Ради
Федерації РФ, академік Російської академії наук тощо. Також під санкції
потрапили французькі євродепутати з крайньої правої політичної групи
«Ідентичність та демократія», які їздили в окупований Крим (Вірджині Жорон,
Жан-Лен Лакапель та Філіпп Олів’є).
Попри кризу ще тримаються ЧитатиЯК ІНФОРМУЄ Нацбанк, прибуток вітчизняних
банків протягом двох перших місяців року становив 6,49 млрд грн: 4,05 млрд грн
у січні та 2,44 млрд грн у лютому. Це в 2,45 разу менше, ніж було торік (15,87
млрд грн). До скорочення прибутків призвела, звісно, коронакриза, крім неї —
кілька фінансових факторів. Але, заспокоюють в НБУ, рентабельність капіталу
банків залишається досить високою порівняно з іншими країнами.
Відсторонення законне ЧитатиКОЖНИЙ має право на власну позицію, але
суспільна користь важливіша. Так коротко можна охарактеризувати рішення
Верховного Суду, який визнав законним відсторонення нещеплених дітей від
навчання. Служителі Феміди не задовольнили позову жінки, яка вимагала дозволити
її невакцинованій доньці відвідувати навчальний заклад. У рішенні суду йдеться
про те, що держава реалізує свій обов’язок щодо гарантування безпеки життя і
здоров’я всіх учасників освітнього процесу, і право батьків на відмову від
щеплення протиставляється правам інших батьків та їхніх дітей, які
вакцинувалися. Також підкреслено, що право дитини на здобуття освіти не порушене.
Адже для таких учнів законодавчо передбачені альтернативні способи навчання.
Врятували в метро ЧитатиТОРІК станції столичної підземки
обладнали дефібриляторами. Впродовж 2020-го обладнання використовувалося десять
разів, цього року — шість. А днями вперше з допомогою дефібрилятора вдалося
врятувати життя. Працівник Управління поліції в метрополітені Олександр
Рашевський успішно провів серцево-легеневу реанімацію до приїзду медиків.
Навички застосування дефібрилятора він здобув на курсах із надання першої
допомоги. Пацієнта доставили в кардіологічний корпус Олександрівської лікарні,
і вже через 10 годин він міг орієнтуватися в часі, просторі, також зникли
прояви неврологічного дефіциту.
Цифровий лікнеп ЧитатиМІНІСТЕРСТВО цифрової трансформації
заявило, що 53% українців перебувають нижче позначки «базовий рівень» стосовно
цифрової грамотності. 15,1% громадян не володіють нею зовсім, низький рівень у
37,9% співвітчизників. Це потрібно терміново виправляти, відтак обіцяно
впровадити комплексну національну політику з розвитку цифрової компетентності
українців. Мета — за 3 роки навчити 6 мільйонів громадян цифрової грамотності,
що дасть їм змогу працювати з будь-якого куточка світу, зручно отримувати
державні послуги, безпечно користуватися соцмережами тощо.
|