Архів
П’ятниця,
26 лютого 2021 року

№ 15 (19863)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:КриницяНаша пошта
  Версія для друку          На головну
  • Гаряча тема

Дивімося, що купуємо

Галина ВЕРНИГОРА.

ДЕДАЛІ частіше на полицях наших продуктових крамниць можна натрапити на курятину, вироблену в країнах Євросоюзу. Щоправда, продавці цього факту зазвичай не афішують. Знаючи про дещо упереджене ставлення співвітчизників до м’яса, що завозиться з-за кордону, його нерідко продають із зазначенням на ціннику «Україна». А оскільки там стоїть ще й досить демократична (акційна) ціна, то такий товар на полицях не залежується.

Проте чи завжди можна бути певним, що така курятина не криє загрози для нашого здоров’я? Надто з огляду на те, що виробники країн Євросоюзу працюють за подвійними стандартами якості харчів: одні — для своїх громадян, а інші — для імпорту в держави «третього» світу. У зв’язку з цим викликає занепокоєння нещодавно опубліковане дослідження харчової безпеки країн євроспільноти. Виявляється, половина курятини в ЄС виготовлена із застосуванням антибіотиків.

Скажімо, на замовлення німецьких організацій Germanwatch та Humanmedizinern було проекспертовано 165 зразків курячого м’яса від трьох найбільших виробників ЄС (компанії PHW, НРС, Plukon), придбаних у супермаркетах Lidта Aldi у Німеччині, Франції, Польщі, Нідерландах та Іспанії. 51% досліджених зразків курятини містив частки одного або навіть кількох антибіотиків, тобто вони були резистентні до цих протимікробних засобів. У середньому більш ніж кожна третя курка (35%) навіть містили так звані резервні антибіотики, тобто препарати останнього покоління, через стійкість до яких у ЄС щороку помирає близько 33 тис. людей.

Зразки м’яса птиці виробництва групи PHW, до якої входять польські птахофабрики, мали найвищий рівень забруднення — 59 відсотків.

Що ж до курячого м’яса від французької групи НРС, то тут 57% зразків містили антибіотики. У випадку із м’ясом птахофабрики Plukon (Нідерланди) в кожному третьому відібраному шматку (36%) були залишки протимікробних препаратів.

Germanwatch і асоціація лікарів Аrzte gegen Massentierhaltung закликали Єврокомісію заборонити використання резервних антибіотиків у тваринництві.

Втім, чи означає це, що вітчизняне м’ясо набагато безпечніше (читай: корисніше) для здоров’я українців? Аж ніяк, твердять експерти. Крім антибіотиків та гормонів росту, які були виявлені у продукції деяких птахофабрик, часто штучно збільшують вагу курятини. Йдеться про наколювання штучним білком сирого м’яса. Ось чому так важливо купувати продукцію перевірених виробників у продавців, яким довіряєш.

Тим часом мало хто знає, що кожен громадянин має право звернутися до Держпродспоживслужби, аби її спеціалісти перевірили якість продукції, щодо якої він має сумніви. Для цього потрібно звернутися у лабораторію служби із заявою і чеком, який засвідчує придбання товару. За словами працівниці однієї з таких лабораторій, найчастіше люди просять перевірити харчові продукти. Зокрема, ковбасу, яка залишається одним із головних пунктів у меню української родини. До речі, як кажуть дієтологи, й одним із найшкідливіших. Наприклад, до ковбасних виробів додають нітрит натрію (Е250), який є канцерогеном. Закон України дозволяє використовувати цей консервант, але в певних допустимих дозах. Нітрит натрію надає продукту рожево-червоного кольору, гальмує його окислення, псування бактеріями. Тож, купуючи ковбасу, звертайте увагу на її склад — що він натуральніший, то якісніший продукт. І не беріть надто червоний ковбасний виріб, адже це перша ознака перевищення у ньому вмісту нітриту натрію.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Зворотний бік рекордів
Читати
До війська
Читати
Вакцинація таки розпочалася
Читати
Надбавку відстрочено
Читати
Казав пан...
Читати
Як не у двері, то у вікно
Читати
Заради «окремого» працевлаштування
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове