Архів
П’ятниця,
26 лютого 2021 року

№ 15 (19863)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:КриницяНаша пошта

Криниця

Сторінку підготував
Василь ПІДДУБНЯК.


Версія для друку          До списку статтей
  • Подвижництво

Плуг і борозна Михайла Каменюка

Віктор Калюс.

Вінницька область.

Серед лауреатів цьогорічної Міжнародної літературно-мистецької премії імені Л.Українки — відомий вінницький письменник і громадський діяч Михайло Каменюк. Престижну нагороду наш земляк отримав, як зазначено в офіційному документі, за значну літературно-культурологічну діяльність.

ВІДЛІК починається з ініційованого Михайлом Каменюком проєкту відновлення випуску славетного альманаху «Русалка Дністровая». Альманах цей вийшов 1837 року силами учасників гуртка «Руська трійця» і в умовах Австро-Угорської імперії був фактично знищений.

Ось уже 9 років поспіль «Русалка Дністровая», редагована письменником Каменюком, успішно виходить у Вінниці і репрезентує творчість, краєзнавчу і культурологічну діяльність письменників, журналістів, фольклористів, краєзнавців семи областей України, через землі яких протікає ріка Дністер: Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Вінницької та Одеської. Разом із однодумцями Михайло Федорович створив громадську організацію «Русалка Дністровая», яка стала проводити на Вінниччині, в Молдові та Придністров’ї щорічні однойменні фестивалі літератури та мистецтв з участю діячів і творчих колективів згаданих областей України та зарубіжжя.

Із часом ГО «Русалка Дністровая» стала ініціатором та учасником інших значимих літературно-мистецьких проєктів. Зокрема, тісну співпрацю вона здійснює з німецькою культурологічною фундацією Генріха Діка, провівши з нею вже два міжнародні літературні конкурси: «Казка сьогодні» та «Напишіть притчу». До речі, україномовними казкарями — учасниками першого конкурсу стали майже 500 творців казки не тільки України, а й багатьох країн світу, де проживають наші земляки. Найкращі казки і притчі українців перекладаються німецькою і друкуються в німецькомовних збірках.

Михайло Каменюк разом із письменником Вадимом Вітковським розробили і втілюють на Вінниччині соціальний проєкт «Тисяча книг — про тисячу сіл». Його мета: написати книгу-історію кожного найменшого населеного пункту області зі збереженням унікальних фотодокументів та інших свідчень минулого і сьогодення. Адже щороку в краї стає менше на кілька сіл (донедавна їх було 1300). Михайло Каменюк і Вадим Вітковський не лише керують цим проєктом, а й стали авторами та літературними записувачами окремих книг. Відтак на їхню пропозицію створено обласну комунальну установу «Видавничий Дім «Моя Вінниччина», яка забезпечує втілення у життя згаданого проєкту. Так, у серії «Моя Вінниччина» вийшло друком уже майже 70 книг, усі вони фінансуються з обласного бюджету, а авторами стають як народні літописці (місцеві краєзнавці), так і вчені, письменники, відомі публіцисти — вихідці з Вінниччини. Михайло Каменюк працює редактором цієї серії, яка вже тричі занесена до Книги рекордів України.

Він переклав і видав в Україні серію романів не угодного російській владі інакодумця Володимира Войновича, об’єднаних умовною темою «Росія без маски». Михайло Каменюк на прохання класика представляв інтереси Володимира Войновича в Україні, який не лише дотепно висміював реалії російського життя у ХХ-ХХІ ст.ст., а й мужньо і гостро виступав проти загарбницької політики путінського режиму, зокрема в питаннях анексії Криму («Малиновий пелікан»).

До свого творчого активу письменник Каменюк вписав і участь у реалізації ряду інших перекладацьких проєктів — із польської, азербайджанської та румунської мов. В Румунії і Німеччині вийшли друком його збірки віршів у перекладі Лео Бутнару та Генріха Діка.

Нова збірка віршів Михайла Каменюка «І знову всеосяжний, вседоступний світ пахне, як розрізаний кавун» відзначена торік літературною премією ім. М. Сингаївського із врученням автору Почесної грамоти та нагрудного знака Українського фонду культури імені Б. Олійника.

Версія для друку          До списку статтей

Із джерела мудрості

Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хорої дівчини. ... Леся Українка не силкується на Шевченків пафос, не пережовує його термінології; у неї є свій пафос, своє власне слово...

Іван ФРАНКО,

український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове