• Соціальна панорама

_{Чергове підвищення пенсійного віку}

Олена БЕГМА.

НОВИНА для жінок: вже з 1 квітня 2021 року для них підвищать пенсійний вік. Новація стосуватиметься тих українок, яким цього року виходити на заслужений відпочинок. Відповідно до закону «Про обов’язкове загальнодержавне пенсійне страхування», у 59,5 року отримувати пенсійні виплати зможуть жінки, які народилися з 1 жовтня 1960-го по 31 березня 1961 року. Співвітчизниці, які народилися з 1 квітня 1961 року 2021-го на пенсію вийдуть у повні 60.

Рішення про поетапне підвищення пенсійного віку було ухвалене ще 2011-го. Поточного року відбудеться останній його етап.

Утім, і в 60 років зможуть вийти на пенсію аж ніяк не всі українки. Для цього потрібно, щоб була виконана вимога щодо страхового стажу, яка щороку збільшується на 12 місяців, поки 2028-го не сягне 35 років. Зараз вчасно виплату зможуть одержати лише ті, у кого є хоч би 28 років стажу.

_{Iнститут сім’ї занепадає}

ЗА ОСТАННІ три десятиліття кількість шлюбів в Україні зменшилася майже втричі. Так, якщо 1991-го на весільний рушничок у РАЦСі стали 494 тисячі пар, то торік їх ледь набралося 167,9 тисячі. При цьому торік шлюбів було укладено на 29% менше порівняно з 2019-м… Водночас у суспільстві посилюється тенденція до так званих громадянських шлюбів, коли пари не оформлюють своїх стосунків у РАЦСі, залишаючись перед законом вільними від зобов’язань. Як, між іншим, і жінки не поспішають вписувати прізвище біологічного батька у свідоцтво про народження своєї дитини, воліючи мати статус матері-одиначки, що дає певні соціальні пільги. І татусів, вочевидь, це цілком влаштовує… Це свідчення того, що інститут сім’ї як суспільна цінність у державі поступово занепадає.

Щоправда, за інформацією пресслужби платформи для роботи з відкритими даними Opendatabot, і кількість офіційних розлучень у країні також зменшується, хоча й не так швидко. У 1991 році розлучилося 200,8 тисячі пар, а у 2020-му — 119,2 тисячі.

_{Десять тисяч жителів — місто}

МОЖЕ СТАТИСЯ, жителі деяких українських міст офіційно втратять урбаністичний статус містян. Уряд направив до парламенту законо­проєкт «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України», який є одним із пакета так званих євроінтеграційних законів, що мають прискорити виконання Україною Угоди про асоціацію.

Серед іншого документ визначає підстави для надання населеному пункту статусу міста чи селища. Так, відповідно до норм законопроєкту населений пункт називатиметься містом, якщо в ньому проживає понад 10 тис. людей, а щільність населення становить не менш як 1000 чоловік на квадрадний кілометр площі. Селищем називатиметься населений пункт, чисельність мешканців якого перевищує 5 тис. людей. А селом — менш як 5 тисяч.

Нині в Україні статусом «місто» наділений 461 населений пункт. Найменшим за кількістю жителів є Угнів — місто районного значення Червоноградського району Львівської області. За останніми даними, 2019 року його населення нараховувало всього 974 особи. Загалом, якщо законопроєкт схвалять, майже 120 українських міст можуть набути статусу селища. Чи й села.

_{Різні, але все одно малі}

СЕРЕДНІЙ розмір пенсії в українців — 3507 гривень. Проте за регіонами він усе ж різниться, часом суттєво.

Так, найвищі пенсійні щомісячні виплати пересічно отримують мешканці столиці — 4769 гривень 60 копійок. Окрім киян, пенсія вище середньої в жителів Донецької (4516,53 грн) та Луганської (4201,57 грн) областей. Також понад 3407 гривень мають пенсіонери з Дніпропетровщини (3954,8 грн), Запорізької області (3696,1 грн), Київщини (3563,1 грн) та Харківщини (3563,1 грн).

Водночас найменші пенсії у мешканців Чернівецької (2828,3 грн), Закарпатської (2814,54 грн) та Тернопільської (2753,72 грн) областей.

_{Податки для заробітчан}

Є ДУМКА, що громадяни України, які працюють за кордоном, повинні сплачувати внески до Пенсійного фонду. На сьогодні такі платежі добровільні, проте вже було кілька спроб зробити їх обов’язковими на законодавчому рівні. Так, минулого року голова Державної податкової служби Олексій Любченко заявляв, що з усіх доходів, які надходять від українських заробітчан, мають бути сплачені податки. А на початку 2021-го кілька сайтів регіональних органів ДПС розмістили роз’яснення про те, що іноземні доходи, з яких сплачено податки за кордоном, в Україні не оподатковуються, але їх потрібно задекларувати. Процитуємо дослівно повідомлення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області: «Громадянам, які отримували доходи за кордоном, а це в основному стосується працівників, які сплатили податки за межами України, не доведеться платити податки ще раз — у разі, якщо з країнами, де вони працювали, підписано угоди про уникнення подвійного оподаткування. Таким громадянам необхідно буде лише до 1 травня 2021 року подати декларацію про майновий стан і доходи та вказати суми отриманих доходів». Щоправда, згодом ці рекомендації зникли з офіційного сайту ДПС.

_{Кожний п’ятий живе у кредит}

УПРОДОВЖ епідемічного року більш ніж половина жителів нашої країни наразилася на ту чи іншу причину, що негативно позначилася на їхньому матеріальному стані. Йдеться про звільнення з роботи, хворобу, затримки із виплатою зарплати чи пенсії. Відтак населення живе в умовах хронічного і гострого браку коштів для нормального існування. Проте позичають їх (або беруть кредит) тільки 20%. Такі висновки були зроблені після масштабного дослідження, проведеного в Україні за сприяння Агентства США з міжнародного розвитку.

Серед тих, хто позичає гроші, досить великий відсоток людей, що звертаються в організації на кшталт «швидко гроші до зарплати». У дослідженні сказано, що відсоток на кредит там часом доходить до нечуваних 1600%. Це відбувається через низьку фінансову грамотність населення країни в цілому.

_{З яких країн п’ємо чаї}

КАЖУТЬ, чай має властивості підвищувати імунітет людини. Так це чи ні, але напій українцям смакує. Підраховано, що середньостатистичний житель країни використовує впродовж року 400 грамів заварки, хоча це нижче середньосвітового показника — 800 грамів.

Торік в Україну було імпортовано 17,2 тисячі тонн чаю на загальну суму 60,4 млн доларів. Його обсяги зросли на 8% порівняно з позаминулим роком, повідомила асоціація «Український клуб аграрного бізнесу». При цьому основними постачальниками чаю 2020-го в Україну були традиційні чайні країни Шрі-Ланка (37% імпорту в грошовому обчисленні), Індія (14%), Китай (11%), Кенія (10%), а також ОАЕ (12%).

При цьому Україна ще й здійснює реекспорт чаю, 62% якого припадає на Білорусь та Молдову. Торік туди було постачено майже 500 тонн чаю на загальну суму 3,5 млн доларів.