Наша пошта

Робіть діло, а не язиком теліпайте

Микола ЮРЧИШИН.

НА ЧИСЛЕННІ скарги наших передплатників стосовно роботи так званої пересувної пошти, котрі регулярно висвітлювалися на сторінках «Сільських вістей», керівництво поштового відомства майже щоразу давало заздалегідь написану шаблонну відповідь: «Ми шкодуємо з приводу наявності обставин, що спонукали редакцію письмово звернутися до Укрпошти на отримання необхідних роз’яснень та реагувань на газетні матеріали. Укрпошта готова провести документальну перевірку та надати інформацію щодо доставки та вручення періодичних видань у разі особистих звернень клієнтів до АТ «Укрпошта» та надання розрахункових документів, а саме: копії чека та бланка передплати ф. П.-1, де зазначені повні дані одержувача (ПіБ та адреса, період передплати і т. д.). У разі виникнення будь-яких питань щодо обслуговування в Укрпошті клієнт може завжди звернутися по консультацію до контакт-центру за телефоном: 0-800-300-545».

А що ж виходить насправді? Часто-густо користі від того контакт-центру — як з гусака води. Про це вже наша газета писала не раз. Прямим підтвердженням цього є свіжий лист від Лідії Іванівни Бадзюк із села Руда Сквирського району Київщини: «Із грудня минулого року доставку «Сільських вістей» та інших періодичних видань до дворів передплатників зупинили. Щоб одержати газету, квитанції за комунальні послуги, пенсію, я повинна відкласти будь-яку заплановану роботу і вирушити за кілька кілометрів до відділення поштового зв’язку «Шамраївка-2», там вистояти три-чотири години в черзі на морозі біля пересувної пошти і знову долати кількакілометрову відстань додому. Часто буває так, що «Сільські вісті» за графіком мали б привезти, а їх нема. Наступного разу можуть уже дати газету без попереднього недоданого номера. І нічого ні в кого не доб’єшся. Про цю ситуацію розповіла по телефону працівникам контакт-центру Укрпошти. Там пообіцяли розібратись і дати відповідь протягом кількох днів. Однак минуло вже більше двох місяців, а з контакт-центру ні слуху ні духу. І жодного покращання у роботі ВПЗ нема. От і вір тепер цим пустомелям!»

Занепокоєний безвідповідальним обслуговуванням поштовиків і житель Лавриків цього ж Сквирського району Віталій Мусійович Лисак: «Сільські вісті» передплачую дуже давно, з того часу, коли вони ще називалися «Колгоспне село», але такого зневажливого ставлення поштового відомства до передплатників не пам’ятаю. Торік через певні обставини «Селяночку» не вдалося передплатити з січня 2021-го, а тому зробив це з лютого. Та ось уже місяць минає, а я не одержав ще жодного номера газети. Добитися якоїсь правди у працівників пересувної пошти марно. У них відповідь одна: що нам дали, те ми й привезли. Отож я звертаюся до головного поштаря країни Ігоря Смілянського — менше язиком теліпайте, а більше діла робіть. А то затіяли антинародні реформи у своєму відомстві, які аж ніяк не на користь людям».

Немає спокою і киянці Вікторії Іванівні Фертенко, котра хотіла передплатити «Сільські вісті» за індексом 61019 на чотири місяці з березня у 22-му поштовому відділенні зв’язку столиці. Та їй категорично відмовили. Сказали, що приймають передплату тільки на пів року. Довелося телефонувати у передплатний відділ Київпошти. Тільки після відповідної прочуханки зверху В. Фертенко таки оформили передплату. Хіба місце таким горе-поштовикам у системі Укрпошти, запитує в Ігоря Смілянського Вікторія Іванівна.

Ми ще раз повідомляємо нашим читачам, що жодна скарга стосовно байдужого ставлення зв’язківців до ваших проблем не залишиться поза увагою редакції. Борімося — поборемо!